бабець головач 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(риба)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | бабе́ць-голова́ч | бабці́-головачі́ |
| родовий | бабця́-головача́ | бабці́в-головачі́в |
| давальний | бабце́ві-головачу́, бабцю́-головаче́ві | бабця́м-головача́м |
| знахідний | бабця́-головача́ | бабці́-головачі́, бабці́в-головачі́в |
| орудний | бабце́м-головаче́м | бабця́ми-головача́ми |
| місцевий | на/у бабце́ві-головачу́, бабцю́-головачу́ | на/у бабця́х-головача́х |
| кличний | бабцю́-головачу́ | бабці́-головачі́ |