баба 8

-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба́ба  
родовий Ба́би  
давальний Ба́бі  
знахідний Ба́бу  
орудний Ба́бою  
місцевий на/у Ба́бі  
кличний Ба́бо*  
відмінок однина множина
називний ба́ба баби́
родовий ба́би баб, бабі́в
давальний ба́бі баба́м
знахідний ба́бу баб, бабі́в
орудний ба́бою баба́ми
місцевий на/у ба́бі на/у баба́х
кличний ба́бо баби́

Словник синонімів

I. БА́БА (стара жінка), СТАРА́розм.,БА́БКАрозм.Був собі дід та баба (з казки). Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ’яненко).
БОЯГУ́З (боязка людина), СТРАХОПОЛО́Хпідсил. розм.,СТРАХОПУ́Дпідсил. розм.,БА́БАзневажл.,СТРАШКО́розм. рідше;ЛЕГКОДУ́Хрозм. (той, хто пасує перед труднощами, небезпекою). - Що-о? Сподіваюсь, боягузів і панікерів серед вас нема? (А. Крижанівський); Знаєте... Можна й посади позбутися. У нас такі страхополохи (В. Дрозд); Що міг після цього подумати про Рудя Штукаренко? В кращому випадку - вважати його страхопудом чи перестрахувальником (С. Голованівський); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Я. Мамонтов); Отож тоді він не виявив жодної мужності, прагнучи лишитися прикордонником. Навпаки, міг тепер визнати, що чинив, як легкодух (П. Загребельний).
ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка),ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКАрозм.,БА́БАрозм.,ПОЛОВИ́НАжарт.,ПА́НІрозм.,БЛАГОВІ́РНАзаст., жарт.,ЖОНА́заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́розм. (та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості). Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (М. Коцюбинський); - Ти б собі пошукав, сину, хазяйки, а мені - помочі (Панас Мирний); Старий надумав учетверте женитися: сумно, каже, без баби (Ю. Смолич); - З великою супницею в руках, з пахощами страв і квітів - так я уявляю свою половину (М. Колесников); [Хуса:] Моя жона здоров’ям занепала і їздила до батька у Сарон.. Але ж тепер моя жона вже дома й до послуги твоїй шановній пані (Леся Українка); - Он моя благовірна уже тридцять років підряд намагається приписати мене на постійне проживання в якомусь місті, але ще не досягла нічого (М. Ю. Тарновський); Тремтів [Гончар] над своєю білявою парою, дарма що в молодої дружини тільки й краси було, що голубі, як світ, очі та посмішка чарівниці (М. Стельмах); Як маєш подружжя дурне та й брехливе, Не жінку ти взяв, - безголов’я правдиве (А. Кримський); Вашій старій, як Ви величаєте свою дружину, мій аж до землі низесенький поклін (Панас Мирний).
ЖІ́НКА (доросла особа жіночої статі), ОСО́БА, ТІ́ТКАрозм.,ТЬО́ТЯрозм.,ЖОНА́розм. рідше,НЕВІ́СТАдіал.;МОЛОДИ́ЦЯрозм.,МОЛО́ДКАрозм.,МОЛОДУ́ХАдіал. (перев. молода заміжня); БА́БАфам. (перев. старшого віку); ПА́НІ, ДА́МА, МАДА́М (одружена, перев. міська). Дім держиться не на землі, а на жінці (прислів’я); Хомі хочеться негайно виліпити портрет оцієї стрункої.. особи (Ю. Яновський); - За яйце тітка тітці очі видряпує і називає її довічним ворогом (М. Стельмах); Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Ю. Смолич); Пошукала невіста в сусіці, виймила чисту сорочку (Лесь Мартович); - Питіє люблю! - закричав купець. - А ще жон вельми! (П. Загребельний); [Іван:] Заходилась серед левади танцювать, щоб хто побачив та засміяв: у молодки, мов, жир крутить (С. Васильченко); Молодуха розповіла Омелькові, як там родичів шукати (О. Ільченко); - Не слухай, синку, матері: вона баба, що вона знає? - І рухом руки Бульба підкликав до себе Андрія (О. Довженко); Він перший раз мав роман з такою значною дамою (М. Коцюбинський); Сьогодні в Софії Карлівни гостюють мадам Шило.. та преподобна Лукерія (О. Гончар).
ЗНА́ХАРКА, ВОРО́ЖКА, ВОРОЖБИ́ТКАзаст.,ЗНА́ТНИ́ЦЯзаст.,БА́БАзаст.,БА́БКАзаст.,ШЕПТУ́ХАзаст.,ЗНА́ХОРКА[ЗНА́ХУРКА]рідко. - Пор. 1. ві́дьма.
ПОВИТУ́ХАрозм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХАрозм., ПУПОРІ́ЗКАрозм., БА́БАрозм., БА́БКАрозм.Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І. Нечуй-Левицький); Сі́м’я трохи на коржі баба-сповитуха дала онукам (Ганна Барвінок); Хлопчисько вперше оченята розплющив біля свіжо вивершеної копиці сіна. Пупорізка привселюдно розповідала: - Таке маленьке і таке гарненьке (О. Ковінька); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому загадала (С. Васильченко); Пані зісталася дома вагітна та заходилася родити. Ну, то привезли до неї пупиркубабку там уже біля неї ходити (збірник "Легенди та перекази").

Словник фразеологізмів

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

згада́́ла ба́́ба ді́́вера. Уживається для підкреслення того, коли згадуєься щось давно минуле, чого вже ні змінити, ні виправити не можна. З темряви строго обізвався Євмен Дибенко: — Війна — війною, а два стоги переліжного сіна ні за що ні про що згноїли. Безбородько нахмурився: — Таки згадала баба дівера, через вас, діду, про ці два стоги увесь світ і союзники знають (М. Стельмах).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) ду́рень із сту́пою з ким—чим. Приділяти надмірну увагу тому, хто не вартий, що не варте її. Безпальчиха аж розсердилась: носиться [Наталя] з своїм отцем Симоном як дурень із ступою (А. Головко); — Що ви з своїм Михайлом Васильовичем розносилися як дурень із ступою! — кричав він (Д. Ткач); НОСи́тися як ба́ба зі сту́пою. — Ото не носися зі своєю славою, як баба зі ступою, а бережи (Є. Гуцало).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

як (мов, ні́би і т. ін.) сім баб пошепта́ло. Набагато кращий. — Під час маневрів ставав [полковник] такий добрий, немов сім баб .. пошептало (Переклад С. Масляка).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

-2-
іменник жіночого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба́ба  
родовий Ба́би  
давальний Ба́бі  
знахідний Ба́бу  
орудний Ба́бою  
місцевий на/у Ба́бі  
кличний Ба́бо*  
відмінок однина множина
називний ба́ба баби́
родовий ба́би баб, бабі́в
давальний ба́бі баба́м
знахідний ба́бу баб, бабі́в
орудний ба́бою баба́ми
місцевий на/у ба́бі на/у баба́х
кличний ба́бо баби́

Словник синонімів

I. БА́БА (стара жінка), СТАРА́розм.,БА́БКАрозм.Був собі дід та баба (з казки). Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ’яненко).
БОЯГУ́З (боязка людина), СТРАХОПОЛО́Хпідсил. розм.,СТРАХОПУ́Дпідсил. розм.,БА́БАзневажл.,СТРАШКО́розм. рідше;ЛЕГКОДУ́Хрозм. (той, хто пасує перед труднощами, небезпекою). - Що-о? Сподіваюсь, боягузів і панікерів серед вас нема? (А. Крижанівський); Знаєте... Можна й посади позбутися. У нас такі страхополохи (В. Дрозд); Що міг після цього подумати про Рудя Штукаренко? В кращому випадку - вважати його страхопудом чи перестрахувальником (С. Голованівський); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Я. Мамонтов); Отож тоді він не виявив жодної мужності, прагнучи лишитися прикордонником. Навпаки, міг тепер визнати, що чинив, як легкодух (П. Загребельний).
ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка),ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКАрозм.,БА́БАрозм.,ПОЛОВИ́НАжарт.,ПА́НІрозм.,БЛАГОВІ́РНАзаст., жарт.,ЖОНА́заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́розм. (та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості). Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (М. Коцюбинський); - Ти б собі пошукав, сину, хазяйки, а мені - помочі (Панас Мирний); Старий надумав учетверте женитися: сумно, каже, без баби (Ю. Смолич); - З великою супницею в руках, з пахощами страв і квітів - так я уявляю свою половину (М. Колесников); [Хуса:] Моя жона здоров’ям занепала і їздила до батька у Сарон.. Але ж тепер моя жона вже дома й до послуги твоїй шановній пані (Леся Українка); - Он моя благовірна уже тридцять років підряд намагається приписати мене на постійне проживання в якомусь місті, але ще не досягла нічого (М. Ю. Тарновський); Тремтів [Гончар] над своєю білявою парою, дарма що в молодої дружини тільки й краси було, що голубі, як світ, очі та посмішка чарівниці (М. Стельмах); Як маєш подружжя дурне та й брехливе, Не жінку ти взяв, - безголов’я правдиве (А. Кримський); Вашій старій, як Ви величаєте свою дружину, мій аж до землі низесенький поклін (Панас Мирний).
ЖІ́НКА (доросла особа жіночої статі), ОСО́БА, ТІ́ТКАрозм.,ТЬО́ТЯрозм.,ЖОНА́розм. рідше,НЕВІ́СТАдіал.;МОЛОДИ́ЦЯрозм.,МОЛО́ДКАрозм.,МОЛОДУ́ХАдіал. (перев. молода заміжня); БА́БАфам. (перев. старшого віку); ПА́НІ, ДА́МА, МАДА́М (одружена, перев. міська). Дім держиться не на землі, а на жінці (прислів’я); Хомі хочеться негайно виліпити портрет оцієї стрункої.. особи (Ю. Яновський); - За яйце тітка тітці очі видряпує і називає її довічним ворогом (М. Стельмах); Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Ю. Смолич); Пошукала невіста в сусіці, виймила чисту сорочку (Лесь Мартович); - Питіє люблю! - закричав купець. - А ще жон вельми! (П. Загребельний); [Іван:] Заходилась серед левади танцювать, щоб хто побачив та засміяв: у молодки, мов, жир крутить (С. Васильченко); Молодуха розповіла Омелькові, як там родичів шукати (О. Ільченко); - Не слухай, синку, матері: вона баба, що вона знає? - І рухом руки Бульба підкликав до себе Андрія (О. Довженко); Він перший раз мав роман з такою значною дамою (М. Коцюбинський); Сьогодні в Софії Карлівни гостюють мадам Шило.. та преподобна Лукерія (О. Гончар).
ЗНА́ХАРКА, ВОРО́ЖКА, ВОРОЖБИ́ТКАзаст.,ЗНА́ТНИ́ЦЯзаст.,БА́БАзаст.,БА́БКАзаст.,ШЕПТУ́ХАзаст.,ЗНА́ХОРКА[ЗНА́ХУРКА]рідко. - Пор. 1. ві́дьма.
ПОВИТУ́ХАрозм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХАрозм., ПУПОРІ́ЗКАрозм., БА́БАрозм., БА́БКАрозм.Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І. Нечуй-Левицький); Сі́м’я трохи на коржі баба-сповитуха дала онукам (Ганна Барвінок); Хлопчисько вперше оченята розплющив біля свіжо вивершеної копиці сіна. Пупорізка привселюдно розповідала: - Таке маленьке і таке гарненьке (О. Ковінька); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому загадала (С. Васильченко); Пані зісталася дома вагітна та заходилася родити. Ну, то привезли до неї пупиркубабку там уже біля неї ходити (збірник "Легенди та перекази").

Словник фразеологізмів

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

згада́́ла ба́́ба ді́́вера. Уживається для підкреслення того, коли згадуєься щось давно минуле, чого вже ні змінити, ні виправити не можна. З темряви строго обізвався Євмен Дибенко: — Війна — війною, а два стоги переліжного сіна ні за що ні про що згноїли. Безбородько нахмурився: — Таки згадала баба дівера, через вас, діду, про ці два стоги увесь світ і союзники знають (М. Стельмах).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) ду́рень із сту́пою з ким—чим. Приділяти надмірну увагу тому, хто не вартий, що не варте її. Безпальчиха аж розсердилась: носиться [Наталя] з своїм отцем Симоном як дурень із ступою (А. Головко); — Що ви з своїм Михайлом Васильовичем розносилися як дурень із ступою! — кричав він (Д. Ткач); НОСи́тися як ба́ба зі сту́пою. — Ото не носися зі своєю славою, як баба зі ступою, а бережи (Є. Гуцало).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

як (мов, ні́би і т. ін.) сім баб пошепта́ло. Набагато кращий. — Під час маневрів ставав [полковник] такий добрий, немов сім баб .. пошептало (Переклад С. Масляка).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба́ба  
родовий Ба́би  
давальний Ба́бі  
знахідний Ба́бу  
орудний Ба́бою  
місцевий на/у Ба́бі  
кличний Ба́бо*  
відмінок однина множина
називний ба́ба ба́би
родовий ба́би баб
давальний ба́бі ба́бам
знахідний ба́бу ба́би
орудний ба́бою ба́бами
місцевий на/у ба́бі на/у ба́бах
кличний ба́бо* ба́би*

Словник синонімів

МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії - металевий або дерев’яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак),ОБУ́ШО́Крозм.,КЛЕПА́Чдіал.,КЛЕВЕ́ЦЬдіал.;МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́розм.,ВЕРШЛЯ́Гзаст. (великих розмірів); ДО́ВБНЯ, ДОВБЕ́ШКА, БА́БА, ТО́ЛОК діал. (великих розмірів, перев. для трамбування). Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (А. Головко); Дід постукував обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок (З. Тулуб); Хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (казка); [Д. Жуан:] А ти що думаєш? [Сганарель:] Що я видав вас ковадлом і клевцем, а ще ніколи не бачив ковалем (Леся Українка); Шарпнув лис -. ще гірше стало. Переляканий глядить, Аж з обухом величезним З хати чоловік біжить (І. Франко); [Ганджа:] Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Ю. Мокрієв); Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає (Є. Гребінка); Тимко Степура зробив гарну довбню - замашну, зручну (О. Донченко); Він, в котрий уже раз, перестругував глину, раніш розмочену й збиту дерев’яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Б. Грінченка).
-3-
іменник жіночого роду
(гірський хребет в Афганістані)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба́ба  
родовий Ба́би  
давальний Ба́бі  
знахідний Ба́бу  
орудний Ба́бою  
місцевий на/у Ба́бі  
кличний Ба́бо*  
відмінок однина множина
називний ба́ба баби́
родовий ба́би баб, бабі́в
давальний ба́бі баба́м
знахідний ба́бу баб, бабі́в
орудний ба́бою баба́ми
місцевий на/у ба́бі на/у баба́х
кличний ба́бо баби́

Словник синонімів

I. БА́БА (стара жінка), СТАРА́розм.,БА́БКАрозм.Був собі дід та баба (з казки). Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ’яненко).
БОЯГУ́З (боязка людина), СТРАХОПОЛО́Хпідсил. розм.,СТРАХОПУ́Дпідсил. розм.,БА́БАзневажл.,СТРАШКО́розм. рідше;ЛЕГКОДУ́Хрозм. (той, хто пасує перед труднощами, небезпекою). - Що-о? Сподіваюсь, боягузів і панікерів серед вас нема? (А. Крижанівський); Знаєте... Можна й посади позбутися. У нас такі страхополохи (В. Дрозд); Що міг після цього подумати про Рудя Штукаренко? В кращому випадку - вважати його страхопудом чи перестрахувальником (С. Голованівський); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Я. Мамонтов); Отож тоді він не виявив жодної мужності, прагнучи лишитися прикордонником. Навпаки, міг тепер визнати, що чинив, як легкодух (П. Загребельний).
ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка),ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКАрозм.,БА́БАрозм.,ПОЛОВИ́НАжарт.,ПА́НІрозм.,БЛАГОВІ́РНАзаст., жарт.,ЖОНА́заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́розм. (та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості). Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (М. Коцюбинський); - Ти б собі пошукав, сину, хазяйки, а мені - помочі (Панас Мирний); Старий надумав учетверте женитися: сумно, каже, без баби (Ю. Смолич); - З великою супницею в руках, з пахощами страв і квітів - так я уявляю свою половину (М. Колесников); [Хуса:] Моя жона здоров’ям занепала і їздила до батька у Сарон.. Але ж тепер моя жона вже дома й до послуги твоїй шановній пані (Леся Українка); - Он моя благовірна уже тридцять років підряд намагається приписати мене на постійне проживання в якомусь місті, але ще не досягла нічого (М. Ю. Тарновський); Тремтів [Гончар] над своєю білявою парою, дарма що в молодої дружини тільки й краси було, що голубі, як світ, очі та посмішка чарівниці (М. Стельмах); Як маєш подружжя дурне та й брехливе, Не жінку ти взяв, - безголов’я правдиве (А. Кримський); Вашій старій, як Ви величаєте свою дружину, мій аж до землі низесенький поклін (Панас Мирний).
ЖІ́НКА (доросла особа жіночої статі), ОСО́БА, ТІ́ТКАрозм.,ТЬО́ТЯрозм.,ЖОНА́розм. рідше,НЕВІ́СТАдіал.;МОЛОДИ́ЦЯрозм.,МОЛО́ДКАрозм.,МОЛОДУ́ХАдіал. (перев. молода заміжня); БА́БАфам. (перев. старшого віку); ПА́НІ, ДА́МА, МАДА́М (одружена, перев. міська). Дім держиться не на землі, а на жінці (прислів’я); Хомі хочеться негайно виліпити портрет оцієї стрункої.. особи (Ю. Яновський); - За яйце тітка тітці очі видряпує і називає її довічним ворогом (М. Стельмах); Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Ю. Смолич); Пошукала невіста в сусіці, виймила чисту сорочку (Лесь Мартович); - Питіє люблю! - закричав купець. - А ще жон вельми! (П. Загребельний); [Іван:] Заходилась серед левади танцювать, щоб хто побачив та засміяв: у молодки, мов, жир крутить (С. Васильченко); Молодуха розповіла Омелькові, як там родичів шукати (О. Ільченко); - Не слухай, синку, матері: вона баба, що вона знає? - І рухом руки Бульба підкликав до себе Андрія (О. Довженко); Він перший раз мав роман з такою значною дамою (М. Коцюбинський); Сьогодні в Софії Карлівни гостюють мадам Шило.. та преподобна Лукерія (О. Гончар).
ЗНА́ХАРКА, ВОРО́ЖКА, ВОРОЖБИ́ТКАзаст.,ЗНА́ТНИ́ЦЯзаст.,БА́БАзаст.,БА́БКАзаст.,ШЕПТУ́ХАзаст.,ЗНА́ХОРКА[ЗНА́ХУРКА]рідко. - Пор. 1. ві́дьма.
ПОВИТУ́ХАрозм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХАрозм., ПУПОРІ́ЗКАрозм., БА́БАрозм., БА́БКАрозм.Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І. Нечуй-Левицький); Сі́м’я трохи на коржі баба-сповитуха дала онукам (Ганна Барвінок); Хлопчисько вперше оченята розплющив біля свіжо вивершеної копиці сіна. Пупорізка привселюдно розповідала: - Таке маленьке і таке гарненьке (О. Ковінька); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому загадала (С. Васильченко); Пані зісталася дома вагітна та заходилася родити. Ну, то привезли до неї пупиркубабку там уже біля неї ходити (збірник "Легенди та перекази").

Словник фразеологізмів

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

згада́́ла ба́́ба ді́́вера. Уживається для підкреслення того, коли згадуєься щось давно минуле, чого вже ні змінити, ні виправити не можна. З темряви строго обізвався Євмен Дибенко: — Війна — війною, а два стоги переліжного сіна ні за що ні про що згноїли. Безбородько нахмурився: — Таки згадала баба дівера, через вас, діду, про ці два стоги увесь світ і союзники знають (М. Стельмах).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) ду́рень із сту́пою з ким—чим. Приділяти надмірну увагу тому, хто не вартий, що не варте її. Безпальчиха аж розсердилась: носиться [Наталя] з своїм отцем Симоном як дурень із ступою (А. Головко); — Що ви з своїм Михайлом Васильовичем розносилися як дурень із ступою! — кричав він (Д. Ткач); НОСи́тися як ба́ба зі сту́пою. — Ото не носися зі своєю славою, як баба зі ступою, а бережи (Є. Гуцало).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

як (мов, ні́би і т. ін.) сім баб пошепта́ло. Набагато кращий. — Під час маневрів ставав [полковник] такий добрий, немов сім баб .. пошептало (Переклад С. Масляка).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба́ба  
родовий Ба́би  
давальний Ба́бі  
знахідний Ба́бу  
орудний Ба́бою  
місцевий на/у Ба́бі  
кличний Ба́бо*  
відмінок однина множина
називний ба́ба ба́би
родовий ба́би баб
давальний ба́бі ба́бам
знахідний ба́бу ба́би
орудний ба́бою ба́бами
місцевий на/у ба́бі на/у ба́бах
кличний ба́бо* ба́би*

Словник синонімів

МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії - металевий або дерев’яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак),ОБУ́ШО́Крозм.,КЛЕПА́Чдіал.,КЛЕВЕ́ЦЬдіал.;МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́розм.,ВЕРШЛЯ́Гзаст. (великих розмірів); ДО́ВБНЯ, ДОВБЕ́ШКА, БА́БА, ТО́ЛОК діал. (великих розмірів, перев. для трамбування). Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (А. Головко); Дід постукував обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок (З. Тулуб); Хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (казка); [Д. Жуан:] А ти що думаєш? [Сганарель:] Що я видав вас ковадлом і клевцем, а ще ніколи не бачив ковалем (Леся Українка); Шарпнув лис -. ще гірше стало. Переляканий глядить, Аж з обухом величезним З хати чоловік біжить (І. Франко); [Ганджа:] Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Ю. Мокрієв); Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає (Є. Гребінка); Тимко Степура зробив гарну довбню - замашну, зручну (О. Донченко); Він, в котрий уже раз, перестругував глину, раніш розмочену й збиту дерев’яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Б. Грінченка).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Баба́  
родовий Баби́  
давальний Бабі́  
знахідний Бабу́  
орудний Бабо́ю  
місцевий на/у Бабі́  
кличний Бабо́*  
-4-
іменник жіночого роду, істота
(мати батька або матері; стара віком жінка; взагалі жінка - розм.; про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця - зневажл.; ворожка, шептуха; жінка, що приймає дітей під час пологів; людська фігура із снігу тощо) * Але: дві, три, чотири ба́би

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба́ба  
родовий Ба́би  
давальний Ба́бі  
знахідний Ба́бу  
орудний Ба́бою  
місцевий на/у Ба́бі  
кличний Ба́бо*  
відмінок однина множина
називний ба́ба баби́
родовий ба́би баб, бабі́в
давальний ба́бі баба́м
знахідний ба́бу баб, бабі́в
орудний ба́бою баба́ми
місцевий на/у ба́бі на/у баба́х
кличний ба́бо баби́

Словник синонімів

I. БА́БА (стара жінка), СТАРА́розм.,БА́БКАрозм.Був собі дід та баба (з казки). Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ’яненко).
БОЯГУ́З (боязка людина), СТРАХОПОЛО́Хпідсил. розм.,СТРАХОПУ́Дпідсил. розм.,БА́БАзневажл.,СТРАШКО́розм. рідше;ЛЕГКОДУ́Хрозм. (той, хто пасує перед труднощами, небезпекою). - Що-о? Сподіваюсь, боягузів і панікерів серед вас нема? (А. Крижанівський); Знаєте... Можна й посади позбутися. У нас такі страхополохи (В. Дрозд); Що міг після цього подумати про Рудя Штукаренко? В кращому випадку - вважати його страхопудом чи перестрахувальником (С. Голованівський); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Я. Мамонтов); Отож тоді він не виявив жодної мужності, прагнучи лишитися прикордонником. Навпаки, міг тепер визнати, що чинив, як легкодух (П. Загребельний).
ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка),ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКАрозм.,БА́БАрозм.,ПОЛОВИ́НАжарт.,ПА́НІрозм.,БЛАГОВІ́РНАзаст., жарт.,ЖОНА́заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́розм. (та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості). Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (М. Коцюбинський); - Ти б собі пошукав, сину, хазяйки, а мені - помочі (Панас Мирний); Старий надумав учетверте женитися: сумно, каже, без баби (Ю. Смолич); - З великою супницею в руках, з пахощами страв і квітів - так я уявляю свою половину (М. Колесников); [Хуса:] Моя жона здоров’ям занепала і їздила до батька у Сарон.. Але ж тепер моя жона вже дома й до послуги твоїй шановній пані (Леся Українка); - Он моя благовірна уже тридцять років підряд намагається приписати мене на постійне проживання в якомусь місті, але ще не досягла нічого (М. Ю. Тарновський); Тремтів [Гончар] над своєю білявою парою, дарма що в молодої дружини тільки й краси було, що голубі, як світ, очі та посмішка чарівниці (М. Стельмах); Як маєш подружжя дурне та й брехливе, Не жінку ти взяв, - безголов’я правдиве (А. Кримський); Вашій старій, як Ви величаєте свою дружину, мій аж до землі низесенький поклін (Панас Мирний).
ЖІ́НКА (доросла особа жіночої статі), ОСО́БА, ТІ́ТКАрозм.,ТЬО́ТЯрозм.,ЖОНА́розм. рідше,НЕВІ́СТАдіал.;МОЛОДИ́ЦЯрозм.,МОЛО́ДКАрозм.,МОЛОДУ́ХАдіал. (перев. молода заміжня); БА́БАфам. (перев. старшого віку); ПА́НІ, ДА́МА, МАДА́М (одружена, перев. міська). Дім держиться не на землі, а на жінці (прислів’я); Хомі хочеться негайно виліпити портрет оцієї стрункої.. особи (Ю. Яновський); - За яйце тітка тітці очі видряпує і називає її довічним ворогом (М. Стельмах); Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Ю. Смолич); Пошукала невіста в сусіці, виймила чисту сорочку (Лесь Мартович); - Питіє люблю! - закричав купець. - А ще жон вельми! (П. Загребельний); [Іван:] Заходилась серед левади танцювать, щоб хто побачив та засміяв: у молодки, мов, жир крутить (С. Васильченко); Молодуха розповіла Омелькові, як там родичів шукати (О. Ільченко); - Не слухай, синку, матері: вона баба, що вона знає? - І рухом руки Бульба підкликав до себе Андрія (О. Довженко); Він перший раз мав роман з такою значною дамою (М. Коцюбинський); Сьогодні в Софії Карлівни гостюють мадам Шило.. та преподобна Лукерія (О. Гончар).
ЗНА́ХАРКА, ВОРО́ЖКА, ВОРОЖБИ́ТКАзаст.,ЗНА́ТНИ́ЦЯзаст.,БА́БАзаст.,БА́БКАзаст.,ШЕПТУ́ХАзаст.,ЗНА́ХОРКА[ЗНА́ХУРКА]рідко. - Пор. 1. ві́дьма.
ПОВИТУ́ХАрозм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХАрозм., ПУПОРІ́ЗКАрозм., БА́БАрозм., БА́БКАрозм.Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І. Нечуй-Левицький); Сі́м’я трохи на коржі баба-сповитуха дала онукам (Ганна Барвінок); Хлопчисько вперше оченята розплющив біля свіжо вивершеної копиці сіна. Пупорізка привселюдно розповідала: - Таке маленьке і таке гарненьке (О. Ковінька); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому загадала (С. Васильченко); Пані зісталася дома вагітна та заходилася родити. Ну, то привезли до неї пупиркубабку там уже біля неї ходити (збірник "Легенди та перекази").

Словник фразеологізмів

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

згада́́ла ба́́ба ді́́вера. Уживається для підкреслення того, коли згадуєься щось давно минуле, чого вже ні змінити, ні виправити не можна. З темряви строго обізвався Євмен Дибенко: — Війна — війною, а два стоги переліжного сіна ні за що ні про що згноїли. Безбородько нахмурився: — Таки згадала баба дівера, через вас, діду, про ці два стоги увесь світ і союзники знають (М. Стельмах).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) ду́рень із сту́пою з ким—чим. Приділяти надмірну увагу тому, хто не вартий, що не варте її. Безпальчиха аж розсердилась: носиться [Наталя] з своїм отцем Симоном як дурень із ступою (А. Головко); — Що ви з своїм Михайлом Васильовичем розносилися як дурень із ступою! — кричав він (Д. Ткач); НОСи́тися як ба́ба зі сту́пою. — Ото не носися зі своєю славою, як баба зі ступою, а бережи (Є. Гуцало).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

як (мов, ні́би і т. ін.) сім баб пошепта́ло. Набагато кращий. — Під час маневрів ставав [полковник] такий добрий, немов сім баб .. пошептало (Переклад С. Масляка).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба́ба  
родовий Ба́би  
давальний Ба́бі  
знахідний Ба́бу  
орудний Ба́бою  
місцевий на/у Ба́бі  
кличний Ба́бо*  
відмінок однина множина
називний ба́ба ба́би
родовий ба́би баб
давальний ба́бі ба́бам
знахідний ба́бу ба́би
орудний ба́бою ба́бами
місцевий на/у ба́бі на/у ба́бах
кличний ба́бо* ба́би*

Словник синонімів

МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії - металевий або дерев’яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак),ОБУ́ШО́Крозм.,КЛЕПА́Чдіал.,КЛЕВЕ́ЦЬдіал.;МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́розм.,ВЕРШЛЯ́Гзаст. (великих розмірів); ДО́ВБНЯ, ДОВБЕ́ШКА, БА́БА, ТО́ЛОК діал. (великих розмірів, перев. для трамбування). Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (А. Головко); Дід постукував обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок (З. Тулуб); Хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (казка); [Д. Жуан:] А ти що думаєш? [Сганарель:] Що я видав вас ковадлом і клевцем, а ще ніколи не бачив ковалем (Леся Українка); Шарпнув лис -. ще гірше стало. Переляканий глядить, Аж з обухом величезним З хати чоловік біжить (І. Франко); [Ганджа:] Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Ю. Мокрієв); Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає (Є. Гребінка); Тимко Степура зробив гарну довбню - замашну, зручну (О. Донченко); Він, в котрий уже раз, перестругував глину, раніш розмочену й збиту дерев’яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Б. Грінченка).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Баба́  
родовий Баби́  
давальний Бабі́  
знахідний Бабу́  
орудний Бабо́ю  
місцевий на/у Бабі́  
кличний Бабо́*  
-5-
іменник жіночого роду
(довбня)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба́ба  
родовий Ба́би  
давальний Ба́бі  
знахідний Ба́бу  
орудний Ба́бою  
місцевий на/у Ба́бі  
кличний Ба́бо*  
відмінок однина множина
називний ба́ба баби́
родовий ба́би баб, бабі́в
давальний ба́бі баба́м
знахідний ба́бу баб, бабі́в
орудний ба́бою баба́ми
місцевий на/у ба́бі на/у баба́х
кличний ба́бо баби́

Словник синонімів

I. БА́БА (стара жінка), СТАРА́розм.,БА́БКАрозм.Був собі дід та баба (з казки). Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ’яненко).
БОЯГУ́З (боязка людина), СТРАХОПОЛО́Хпідсил. розм.,СТРАХОПУ́Дпідсил. розм.,БА́БАзневажл.,СТРАШКО́розм. рідше;ЛЕГКОДУ́Хрозм. (той, хто пасує перед труднощами, небезпекою). - Що-о? Сподіваюсь, боягузів і панікерів серед вас нема? (А. Крижанівський); Знаєте... Можна й посади позбутися. У нас такі страхополохи (В. Дрозд); Що міг після цього подумати про Рудя Штукаренко? В кращому випадку - вважати його страхопудом чи перестрахувальником (С. Голованівський); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Я. Мамонтов); Отож тоді він не виявив жодної мужності, прагнучи лишитися прикордонником. Навпаки, міг тепер визнати, що чинив, як легкодух (П. Загребельний).
ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка),ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКАрозм.,БА́БАрозм.,ПОЛОВИ́НАжарт.,ПА́НІрозм.,БЛАГОВІ́РНАзаст., жарт.,ЖОНА́заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́розм. (та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості). Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (М. Коцюбинський); - Ти б собі пошукав, сину, хазяйки, а мені - помочі (Панас Мирний); Старий надумав учетверте женитися: сумно, каже, без баби (Ю. Смолич); - З великою супницею в руках, з пахощами страв і квітів - так я уявляю свою половину (М. Колесников); [Хуса:] Моя жона здоров’ям занепала і їздила до батька у Сарон.. Але ж тепер моя жона вже дома й до послуги твоїй шановній пані (Леся Українка); - Он моя благовірна уже тридцять років підряд намагається приписати мене на постійне проживання в якомусь місті, але ще не досягла нічого (М. Ю. Тарновський); Тремтів [Гончар] над своєю білявою парою, дарма що в молодої дружини тільки й краси було, що голубі, як світ, очі та посмішка чарівниці (М. Стельмах); Як маєш подружжя дурне та й брехливе, Не жінку ти взяв, - безголов’я правдиве (А. Кримський); Вашій старій, як Ви величаєте свою дружину, мій аж до землі низесенький поклін (Панас Мирний).
ЖІ́НКА (доросла особа жіночої статі), ОСО́БА, ТІ́ТКАрозм.,ТЬО́ТЯрозм.,ЖОНА́розм. рідше,НЕВІ́СТАдіал.;МОЛОДИ́ЦЯрозм.,МОЛО́ДКАрозм.,МОЛОДУ́ХАдіал. (перев. молода заміжня); БА́БАфам. (перев. старшого віку); ПА́НІ, ДА́МА, МАДА́М (одружена, перев. міська). Дім держиться не на землі, а на жінці (прислів’я); Хомі хочеться негайно виліпити портрет оцієї стрункої.. особи (Ю. Яновський); - За яйце тітка тітці очі видряпує і називає її довічним ворогом (М. Стельмах); Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Ю. Смолич); Пошукала невіста в сусіці, виймила чисту сорочку (Лесь Мартович); - Питіє люблю! - закричав купець. - А ще жон вельми! (П. Загребельний); [Іван:] Заходилась серед левади танцювать, щоб хто побачив та засміяв: у молодки, мов, жир крутить (С. Васильченко); Молодуха розповіла Омелькові, як там родичів шукати (О. Ільченко); - Не слухай, синку, матері: вона баба, що вона знає? - І рухом руки Бульба підкликав до себе Андрія (О. Довженко); Він перший раз мав роман з такою значною дамою (М. Коцюбинський); Сьогодні в Софії Карлівни гостюють мадам Шило.. та преподобна Лукерія (О. Гончар).
ЗНА́ХАРКА, ВОРО́ЖКА, ВОРОЖБИ́ТКАзаст.,ЗНА́ТНИ́ЦЯзаст.,БА́БАзаст.,БА́БКАзаст.,ШЕПТУ́ХАзаст.,ЗНА́ХОРКА[ЗНА́ХУРКА]рідко. - Пор. 1. ві́дьма.
ПОВИТУ́ХАрозм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХАрозм., ПУПОРІ́ЗКАрозм., БА́БАрозм., БА́БКАрозм.Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І. Нечуй-Левицький); Сі́м’я трохи на коржі баба-сповитуха дала онукам (Ганна Барвінок); Хлопчисько вперше оченята розплющив біля свіжо вивершеної копиці сіна. Пупорізка привселюдно розповідала: - Таке маленьке і таке гарненьке (О. Ковінька); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому загадала (С. Васильченко); Пані зісталася дома вагітна та заходилася родити. Ну, то привезли до неї пупиркубабку там уже біля неї ходити (збірник "Легенди та перекази").

Словник фразеологізмів

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

згада́́ла ба́́ба ді́́вера. Уживається для підкреслення того, коли згадуєься щось давно минуле, чого вже ні змінити, ні виправити не можна. З темряви строго обізвався Євмен Дибенко: — Війна — війною, а два стоги переліжного сіна ні за що ні про що згноїли. Безбородько нахмурився: — Таки згадала баба дівера, через вас, діду, про ці два стоги увесь світ і союзники знають (М. Стельмах).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) ду́рень із сту́пою з ким—чим. Приділяти надмірну увагу тому, хто не вартий, що не варте її. Безпальчиха аж розсердилась: носиться [Наталя] з своїм отцем Симоном як дурень із ступою (А. Головко); — Що ви з своїм Михайлом Васильовичем розносилися як дурень із ступою! — кричав він (Д. Ткач); НОСи́тися як ба́ба зі сту́пою. — Ото не носися зі своєю славою, як баба зі ступою, а бережи (Є. Гуцало).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

як (мов, ні́би і т. ін.) сім баб пошепта́ло. Набагато кращий. — Під час маневрів ставав [полковник] такий добрий, немов сім баб .. пошептало (Переклад С. Масляка).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба́ба  
родовий Ба́би  
давальний Ба́бі  
знахідний Ба́бу  
орудний Ба́бою  
місцевий на/у Ба́бі  
кличний Ба́бо*  
відмінок однина множина
називний ба́ба ба́би
родовий ба́би баб
давальний ба́бі ба́бам
знахідний ба́бу ба́би
орудний ба́бою ба́бами
місцевий на/у ба́бі на/у ба́бах
кличний ба́бо* ба́би*

Словник синонімів

МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії - металевий або дерев’яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак),ОБУ́ШО́Крозм.,КЛЕПА́Чдіал.,КЛЕВЕ́ЦЬдіал.;МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́розм.,ВЕРШЛЯ́Гзаст. (великих розмірів); ДО́ВБНЯ, ДОВБЕ́ШКА, БА́БА, ТО́ЛОК діал. (великих розмірів, перев. для трамбування). Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (А. Головко); Дід постукував обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок (З. Тулуб); Хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (казка); [Д. Жуан:] А ти що думаєш? [Сганарель:] Що я видав вас ковадлом і клевцем, а ще ніколи не бачив ковалем (Леся Українка); Шарпнув лис -. ще гірше стало. Переляканий глядить, Аж з обухом величезним З хати чоловік біжить (І. Франко); [Ганджа:] Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Ю. Мокрієв); Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає (Є. Гребінка); Тимко Степура зробив гарну довбню - замашну, зручну (О. Донченко); Він, в котрий уже раз, перестругував глину, раніш розмочену й збиту дерев’яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Б. Грінченка).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Баба́  
родовий Баби́  
давальний Бабі́  
знахідний Бабу́  
орудний Бабо́ю  
місцевий на/у Бабі́  
кличний Бабо́*  
-6-
іменник жіночого роду
(печиво)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба́ба  
родовий Ба́би  
давальний Ба́бі  
знахідний Ба́бу  
орудний Ба́бою  
місцевий на/у Ба́бі  
кличний Ба́бо*  
відмінок однина множина
називний ба́ба баби́
родовий ба́би баб, бабі́в
давальний ба́бі баба́м
знахідний ба́бу баб, бабі́в
орудний ба́бою баба́ми
місцевий на/у ба́бі на/у баба́х
кличний ба́бо баби́

Словник синонімів

I. БА́БА (стара жінка), СТАРА́розм.,БА́БКАрозм.Був собі дід та баба (з казки). Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ’яненко).
БОЯГУ́З (боязка людина), СТРАХОПОЛО́Хпідсил. розм.,СТРАХОПУ́Дпідсил. розм.,БА́БАзневажл.,СТРАШКО́розм. рідше;ЛЕГКОДУ́Хрозм. (той, хто пасує перед труднощами, небезпекою). - Що-о? Сподіваюсь, боягузів і панікерів серед вас нема? (А. Крижанівський); Знаєте... Можна й посади позбутися. У нас такі страхополохи (В. Дрозд); Що міг після цього подумати про Рудя Штукаренко? В кращому випадку - вважати його страхопудом чи перестрахувальником (С. Голованівський); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Я. Мамонтов); Отож тоді він не виявив жодної мужності, прагнучи лишитися прикордонником. Навпаки, міг тепер визнати, що чинив, як легкодух (П. Загребельний).
ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка),ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКАрозм.,БА́БАрозм.,ПОЛОВИ́НАжарт.,ПА́НІрозм.,БЛАГОВІ́РНАзаст., жарт.,ЖОНА́заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́розм. (та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості). Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (М. Коцюбинський); - Ти б собі пошукав, сину, хазяйки, а мені - помочі (Панас Мирний); Старий надумав учетверте женитися: сумно, каже, без баби (Ю. Смолич); - З великою супницею в руках, з пахощами страв і квітів - так я уявляю свою половину (М. Колесников); [Хуса:] Моя жона здоров’ям занепала і їздила до батька у Сарон.. Але ж тепер моя жона вже дома й до послуги твоїй шановній пані (Леся Українка); - Он моя благовірна уже тридцять років підряд намагається приписати мене на постійне проживання в якомусь місті, але ще не досягла нічого (М. Ю. Тарновський); Тремтів [Гончар] над своєю білявою парою, дарма що в молодої дружини тільки й краси було, що голубі, як світ, очі та посмішка чарівниці (М. Стельмах); Як маєш подружжя дурне та й брехливе, Не жінку ти взяв, - безголов’я правдиве (А. Кримський); Вашій старій, як Ви величаєте свою дружину, мій аж до землі низесенький поклін (Панас Мирний).
ЖІ́НКА (доросла особа жіночої статі), ОСО́БА, ТІ́ТКАрозм.,ТЬО́ТЯрозм.,ЖОНА́розм. рідше,НЕВІ́СТАдіал.;МОЛОДИ́ЦЯрозм.,МОЛО́ДКАрозм.,МОЛОДУ́ХАдіал. (перев. молода заміжня); БА́БАфам. (перев. старшого віку); ПА́НІ, ДА́МА, МАДА́М (одружена, перев. міська). Дім держиться не на землі, а на жінці (прислів’я); Хомі хочеться негайно виліпити портрет оцієї стрункої.. особи (Ю. Яновський); - За яйце тітка тітці очі видряпує і називає її довічним ворогом (М. Стельмах); Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Ю. Смолич); Пошукала невіста в сусіці, виймила чисту сорочку (Лесь Мартович); - Питіє люблю! - закричав купець. - А ще жон вельми! (П. Загребельний); [Іван:] Заходилась серед левади танцювать, щоб хто побачив та засміяв: у молодки, мов, жир крутить (С. Васильченко); Молодуха розповіла Омелькові, як там родичів шукати (О. Ільченко); - Не слухай, синку, матері: вона баба, що вона знає? - І рухом руки Бульба підкликав до себе Андрія (О. Довженко); Він перший раз мав роман з такою значною дамою (М. Коцюбинський); Сьогодні в Софії Карлівни гостюють мадам Шило.. та преподобна Лукерія (О. Гончар).
ЗНА́ХАРКА, ВОРО́ЖКА, ВОРОЖБИ́ТКАзаст.,ЗНА́ТНИ́ЦЯзаст.,БА́БАзаст.,БА́БКАзаст.,ШЕПТУ́ХАзаст.,ЗНА́ХОРКА[ЗНА́ХУРКА]рідко. - Пор. 1. ві́дьма.
ПОВИТУ́ХАрозм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХАрозм., ПУПОРІ́ЗКАрозм., БА́БАрозм., БА́БКАрозм.Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І. Нечуй-Левицький); Сі́м’я трохи на коржі баба-сповитуха дала онукам (Ганна Барвінок); Хлопчисько вперше оченята розплющив біля свіжо вивершеної копиці сіна. Пупорізка привселюдно розповідала: - Таке маленьке і таке гарненьке (О. Ковінька); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому загадала (С. Васильченко); Пані зісталася дома вагітна та заходилася родити. Ну, то привезли до неї пупиркубабку там уже біля неї ходити (збірник "Легенди та перекази").

Словник фразеологізмів

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

згада́́ла ба́́ба ді́́вера. Уживається для підкреслення того, коли згадуєься щось давно минуле, чого вже ні змінити, ні виправити не можна. З темряви строго обізвався Євмен Дибенко: — Війна — війною, а два стоги переліжного сіна ні за що ні про що згноїли. Безбородько нахмурився: — Таки згадала баба дівера, через вас, діду, про ці два стоги увесь світ і союзники знають (М. Стельмах).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) ду́рень із сту́пою з ким—чим. Приділяти надмірну увагу тому, хто не вартий, що не варте її. Безпальчиха аж розсердилась: носиться [Наталя] з своїм отцем Симоном як дурень із ступою (А. Головко); — Що ви з своїм Михайлом Васильовичем розносилися як дурень із ступою! — кричав він (Д. Ткач); НОСи́тися як ба́ба зі сту́пою. — Ото не носися зі своєю славою, як баба зі ступою, а бережи (Є. Гуцало).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

як (мов, ні́би і т. ін.) сім баб пошепта́ло. Набагато кращий. — Під час маневрів ставав [полковник] такий добрий, немов сім баб .. пошептало (Переклад С. Масляка).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба́ба  
родовий Ба́би  
давальний Ба́бі  
знахідний Ба́бу  
орудний Ба́бою  
місцевий на/у Ба́бі  
кличний Ба́бо*  
відмінок однина множина
називний ба́ба ба́би
родовий ба́би баб
давальний ба́бі ба́бам
знахідний ба́бу ба́би
орудний ба́бою ба́бами
місцевий на/у ба́бі на/у ба́бах
кличний ба́бо* ба́би*

Словник синонімів

МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії - металевий або дерев’яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак),ОБУ́ШО́Крозм.,КЛЕПА́Чдіал.,КЛЕВЕ́ЦЬдіал.;МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́розм.,ВЕРШЛЯ́Гзаст. (великих розмірів); ДО́ВБНЯ, ДОВБЕ́ШКА, БА́БА, ТО́ЛОК діал. (великих розмірів, перев. для трамбування). Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (А. Головко); Дід постукував обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок (З. Тулуб); Хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (казка); [Д. Жуан:] А ти що думаєш? [Сганарель:] Що я видав вас ковадлом і клевцем, а ще ніколи не бачив ковалем (Леся Українка); Шарпнув лис -. ще гірше стало. Переляканий глядить, Аж з обухом величезним З хати чоловік біжить (І. Франко); [Ганджа:] Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Ю. Мокрієв); Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає (Є. Гребінка); Тимко Степура зробив гарну довбню - замашну, зручну (О. Донченко); Він, в котрий уже раз, перестругував глину, раніш розмочену й збиту дерев’яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Б. Грінченка).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Баба́  
родовий Баби́  
давальний Бабі́  
знахідний Бабу́  
орудний Бабо́ю  
місцевий на/у Бабі́  
кличний Бабо́*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ба́ба ба́би
родовий ба́би баб
давальний ба́бі ба́бам
знахідний ба́бу ба́би
орудний ба́бою ба́бами
місцевий на/у ба́бі на/у ба́бах
кличний ба́бо* ба́би*
-7-
іменник жіночого роду, істота
(пелікан) * Але: дві, три, чотири ба́би[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба́ба  
родовий Ба́би  
давальний Ба́бі  
знахідний Ба́бу  
орудний Ба́бою  
місцевий на/у Ба́бі  
кличний Ба́бо*  
відмінок однина множина
називний ба́ба баби́
родовий ба́би баб, бабі́в
давальний ба́бі баба́м
знахідний ба́бу баб, бабі́в
орудний ба́бою баба́ми
місцевий на/у ба́бі на/у баба́х
кличний ба́бо баби́

Словник синонімів

I. БА́БА (стара жінка), СТАРА́розм.,БА́БКАрозм.Був собі дід та баба (з казки). Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ’яненко).
БОЯГУ́З (боязка людина), СТРАХОПОЛО́Хпідсил. розм.,СТРАХОПУ́Дпідсил. розм.,БА́БАзневажл.,СТРАШКО́розм. рідше;ЛЕГКОДУ́Хрозм. (той, хто пасує перед труднощами, небезпекою). - Що-о? Сподіваюсь, боягузів і панікерів серед вас нема? (А. Крижанівський); Знаєте... Можна й посади позбутися. У нас такі страхополохи (В. Дрозд); Що міг після цього подумати про Рудя Штукаренко? В кращому випадку - вважати його страхопудом чи перестрахувальником (С. Голованівський); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Я. Мамонтов); Отож тоді він не виявив жодної мужності, прагнучи лишитися прикордонником. Навпаки, міг тепер визнати, що чинив, як легкодух (П. Загребельний).
ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка),ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКАрозм.,БА́БАрозм.,ПОЛОВИ́НАжарт.,ПА́НІрозм.,БЛАГОВІ́РНАзаст., жарт.,ЖОНА́заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́розм. (та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості). Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (М. Коцюбинський); - Ти б собі пошукав, сину, хазяйки, а мені - помочі (Панас Мирний); Старий надумав учетверте женитися: сумно, каже, без баби (Ю. Смолич); - З великою супницею в руках, з пахощами страв і квітів - так я уявляю свою половину (М. Колесников); [Хуса:] Моя жона здоров’ям занепала і їздила до батька у Сарон.. Але ж тепер моя жона вже дома й до послуги твоїй шановній пані (Леся Українка); - Он моя благовірна уже тридцять років підряд намагається приписати мене на постійне проживання в якомусь місті, але ще не досягла нічого (М. Ю. Тарновський); Тремтів [Гончар] над своєю білявою парою, дарма що в молодої дружини тільки й краси було, що голубі, як світ, очі та посмішка чарівниці (М. Стельмах); Як маєш подружжя дурне та й брехливе, Не жінку ти взяв, - безголов’я правдиве (А. Кримський); Вашій старій, як Ви величаєте свою дружину, мій аж до землі низесенький поклін (Панас Мирний).
ЖІ́НКА (доросла особа жіночої статі), ОСО́БА, ТІ́ТКАрозм.,ТЬО́ТЯрозм.,ЖОНА́розм. рідше,НЕВІ́СТАдіал.;МОЛОДИ́ЦЯрозм.,МОЛО́ДКАрозм.,МОЛОДУ́ХАдіал. (перев. молода заміжня); БА́БАфам. (перев. старшого віку); ПА́НІ, ДА́МА, МАДА́М (одружена, перев. міська). Дім держиться не на землі, а на жінці (прислів’я); Хомі хочеться негайно виліпити портрет оцієї стрункої.. особи (Ю. Яновський); - За яйце тітка тітці очі видряпує і називає її довічним ворогом (М. Стельмах); Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Ю. Смолич); Пошукала невіста в сусіці, виймила чисту сорочку (Лесь Мартович); - Питіє люблю! - закричав купець. - А ще жон вельми! (П. Загребельний); [Іван:] Заходилась серед левади танцювать, щоб хто побачив та засміяв: у молодки, мов, жир крутить (С. Васильченко); Молодуха розповіла Омелькові, як там родичів шукати (О. Ільченко); - Не слухай, синку, матері: вона баба, що вона знає? - І рухом руки Бульба підкликав до себе Андрія (О. Довженко); Він перший раз мав роман з такою значною дамою (М. Коцюбинський); Сьогодні в Софії Карлівни гостюють мадам Шило.. та преподобна Лукерія (О. Гончар).
ЗНА́ХАРКА, ВОРО́ЖКА, ВОРОЖБИ́ТКАзаст.,ЗНА́ТНИ́ЦЯзаст.,БА́БАзаст.,БА́БКАзаст.,ШЕПТУ́ХАзаст.,ЗНА́ХОРКА[ЗНА́ХУРКА]рідко. - Пор. 1. ві́дьма.
ПОВИТУ́ХАрозм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХАрозм., ПУПОРІ́ЗКАрозм., БА́БАрозм., БА́БКАрозм.Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І. Нечуй-Левицький); Сі́м’я трохи на коржі баба-сповитуха дала онукам (Ганна Барвінок); Хлопчисько вперше оченята розплющив біля свіжо вивершеної копиці сіна. Пупорізка привселюдно розповідала: - Таке маленьке і таке гарненьке (О. Ковінька); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому загадала (С. Васильченко); Пані зісталася дома вагітна та заходилася родити. Ну, то привезли до неї пупиркубабку там уже біля неї ходити (збірник "Легенди та перекази").

Словник фразеологізмів

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

згада́́ла ба́́ба ді́́вера. Уживається для підкреслення того, коли згадуєься щось давно минуле, чого вже ні змінити, ні виправити не можна. З темряви строго обізвався Євмен Дибенко: — Війна — війною, а два стоги переліжного сіна ні за що ні про що згноїли. Безбородько нахмурився: — Таки згадала баба дівера, через вас, діду, про ці два стоги увесь світ і союзники знають (М. Стельмах).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) ду́рень із сту́пою з ким—чим. Приділяти надмірну увагу тому, хто не вартий, що не варте її. Безпальчиха аж розсердилась: носиться [Наталя] з своїм отцем Симоном як дурень із ступою (А. Головко); — Що ви з своїм Михайлом Васильовичем розносилися як дурень із ступою! — кричав він (Д. Ткач); НОСи́тися як ба́ба зі сту́пою. — Ото не носися зі своєю славою, як баба зі ступою, а бережи (Є. Гуцало).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

як (мов, ні́би і т. ін.) сім баб пошепта́ло. Набагато кращий. — Під час маневрів ставав [полковник] такий добрий, немов сім баб .. пошептало (Переклад С. Масляка).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба́ба  
родовий Ба́би  
давальний Ба́бі  
знахідний Ба́бу  
орудний Ба́бою  
місцевий на/у Ба́бі  
кличний Ба́бо*  
відмінок однина множина
називний ба́ба ба́би
родовий ба́би баб
давальний ба́бі ба́бам
знахідний ба́бу ба́би
орудний ба́бою ба́бами
місцевий на/у ба́бі на/у ба́бах
кличний ба́бо* ба́би*

Словник синонімів

МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії - металевий або дерев’яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак),ОБУ́ШО́Крозм.,КЛЕПА́Чдіал.,КЛЕВЕ́ЦЬдіал.;МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́розм.,ВЕРШЛЯ́Гзаст. (великих розмірів); ДО́ВБНЯ, ДОВБЕ́ШКА, БА́БА, ТО́ЛОК діал. (великих розмірів, перев. для трамбування). Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (А. Головко); Дід постукував обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок (З. Тулуб); Хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (казка); [Д. Жуан:] А ти що думаєш? [Сганарель:] Що я видав вас ковадлом і клевцем, а ще ніколи не бачив ковалем (Леся Українка); Шарпнув лис -. ще гірше стало. Переляканий глядить, Аж з обухом величезним З хати чоловік біжить (І. Франко); [Ганджа:] Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Ю. Мокрієв); Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає (Є. Гребінка); Тимко Степура зробив гарну довбню - замашну, зручну (О. Донченко); Він, в котрий уже раз, перестругував глину, раніш розмочену й збиту дерев’яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Б. Грінченка).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Баба́  
родовий Баби́  
давальний Бабі́  
знахідний Бабу́  
орудний Бабо́ю  
місцевий на/у Бабі́  
кличний Бабо́*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ба́ба ба́би
родовий ба́би баб
давальний ба́бі ба́бам
знахідний ба́бу ба́би
орудний ба́бою ба́бами
місцевий на/у ба́бі на/у ба́бах
кличний ба́бо* ба́би*

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ба́ба баби́
родовий ба́би баб, бабі́в
давальний ба́бі баба́м
знахідний ба́бу ба́би, баб, бабі́в
орудний ба́бою баба́ми
місцевий на/у ба́бі на/у баба́х
кличний ба́бо баби́

Словник синонімів

ПЕЛІКА́Н, БА́БАзаст.В товаристві двох гусей, Що були мов компаньйонки І в літанні помагали, Пелікан слабий прилинув (Леся Українка); Острів Бабин. Колись на ньому гніздились баби - так називали тоді пеліканів (із журналу).
-8-
іменник жіночого роду
(велика груша) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба́ба  
родовий Ба́би  
давальний Ба́бі  
знахідний Ба́бу  
орудний Ба́бою  
місцевий на/у Ба́бі  
кличний Ба́бо*  
відмінок однина множина
називний ба́ба баби́
родовий ба́би баб, бабі́в
давальний ба́бі баба́м
знахідний ба́бу баб, бабі́в
орудний ба́бою баба́ми
місцевий на/у ба́бі на/у баба́х
кличний ба́бо баби́

Словник синонімів

I. БА́БА (стара жінка), СТАРА́розм.,БА́БКАрозм.Був собі дід та баба (з казки). Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ’яненко).
БОЯГУ́З (боязка людина), СТРАХОПОЛО́Хпідсил. розм.,СТРАХОПУ́Дпідсил. розм.,БА́БАзневажл.,СТРАШКО́розм. рідше;ЛЕГКОДУ́Хрозм. (той, хто пасує перед труднощами, небезпекою). - Що-о? Сподіваюсь, боягузів і панікерів серед вас нема? (А. Крижанівський); Знаєте... Можна й посади позбутися. У нас такі страхополохи (В. Дрозд); Що міг після цього подумати про Рудя Штукаренко? В кращому випадку - вважати його страхопудом чи перестрахувальником (С. Голованівський); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Я. Мамонтов); Отож тоді він не виявив жодної мужності, прагнучи лишитися прикордонником. Навпаки, міг тепер визнати, що чинив, як легкодух (П. Загребельний).
ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка),ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКАрозм.,БА́БАрозм.,ПОЛОВИ́НАжарт.,ПА́НІрозм.,БЛАГОВІ́РНАзаст., жарт.,ЖОНА́заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́розм. (та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості). Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (М. Коцюбинський); - Ти б собі пошукав, сину, хазяйки, а мені - помочі (Панас Мирний); Старий надумав учетверте женитися: сумно, каже, без баби (Ю. Смолич); - З великою супницею в руках, з пахощами страв і квітів - так я уявляю свою половину (М. Колесников); [Хуса:] Моя жона здоров’ям занепала і їздила до батька у Сарон.. Але ж тепер моя жона вже дома й до послуги твоїй шановній пані (Леся Українка); - Он моя благовірна уже тридцять років підряд намагається приписати мене на постійне проживання в якомусь місті, але ще не досягла нічого (М. Ю. Тарновський); Тремтів [Гончар] над своєю білявою парою, дарма що в молодої дружини тільки й краси було, що голубі, як світ, очі та посмішка чарівниці (М. Стельмах); Як маєш подружжя дурне та й брехливе, Не жінку ти взяв, - безголов’я правдиве (А. Кримський); Вашій старій, як Ви величаєте свою дружину, мій аж до землі низесенький поклін (Панас Мирний).
ЖІ́НКА (доросла особа жіночої статі), ОСО́БА, ТІ́ТКАрозм.,ТЬО́ТЯрозм.,ЖОНА́розм. рідше,НЕВІ́СТАдіал.;МОЛОДИ́ЦЯрозм.,МОЛО́ДКАрозм.,МОЛОДУ́ХАдіал. (перев. молода заміжня); БА́БАфам. (перев. старшого віку); ПА́НІ, ДА́МА, МАДА́М (одружена, перев. міська). Дім держиться не на землі, а на жінці (прислів’я); Хомі хочеться негайно виліпити портрет оцієї стрункої.. особи (Ю. Яновський); - За яйце тітка тітці очі видряпує і називає її довічним ворогом (М. Стельмах); Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Ю. Смолич); Пошукала невіста в сусіці, виймила чисту сорочку (Лесь Мартович); - Питіє люблю! - закричав купець. - А ще жон вельми! (П. Загребельний); [Іван:] Заходилась серед левади танцювать, щоб хто побачив та засміяв: у молодки, мов, жир крутить (С. Васильченко); Молодуха розповіла Омелькові, як там родичів шукати (О. Ільченко); - Не слухай, синку, матері: вона баба, що вона знає? - І рухом руки Бульба підкликав до себе Андрія (О. Довженко); Він перший раз мав роман з такою значною дамою (М. Коцюбинський); Сьогодні в Софії Карлівни гостюють мадам Шило.. та преподобна Лукерія (О. Гончар).
ЗНА́ХАРКА, ВОРО́ЖКА, ВОРОЖБИ́ТКАзаст.,ЗНА́ТНИ́ЦЯзаст.,БА́БАзаст.,БА́БКАзаст.,ШЕПТУ́ХАзаст.,ЗНА́ХОРКА[ЗНА́ХУРКА]рідко. - Пор. 1. ві́дьма.
ПОВИТУ́ХАрозм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХАрозм., ПУПОРІ́ЗКАрозм., БА́БАрозм., БА́БКАрозм.Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І. Нечуй-Левицький); Сі́м’я трохи на коржі баба-сповитуха дала онукам (Ганна Барвінок); Хлопчисько вперше оченята розплющив біля свіжо вивершеної копиці сіна. Пупорізка привселюдно розповідала: - Таке маленьке і таке гарненьке (О. Ковінька); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому загадала (С. Васильченко); Пані зісталася дома вагітна та заходилася родити. Ну, то привезли до неї пупиркубабку там уже біля неї ходити (збірник "Легенди та перекази").

Словник фразеологізмів

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

згада́́ла ба́́ба ді́́вера. Уживається для підкреслення того, коли згадуєься щось давно минуле, чого вже ні змінити, ні виправити не можна. З темряви строго обізвався Євмен Дибенко: — Війна — війною, а два стоги переліжного сіна ні за що ні про що згноїли. Безбородько нахмурився: — Таки згадала баба дівера, через вас, діду, про ці два стоги увесь світ і союзники знають (М. Стельмах).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) ду́рень із сту́пою з ким—чим. Приділяти надмірну увагу тому, хто не вартий, що не варте її. Безпальчиха аж розсердилась: носиться [Наталя] з своїм отцем Симоном як дурень із ступою (А. Головко); — Що ви з своїм Михайлом Васильовичем розносилися як дурень із ступою! — кричав він (Д. Ткач); НОСи́тися як ба́ба зі сту́пою. — Ото не носися зі своєю славою, як баба зі ступою, а бережи (Є. Гуцало).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

як (коли́́) ба́́ба була́́ ді́́вкою, перев. зі сл. тоді́. Дуже давно. Тоді то було, як баба була дівкою (Укр.. присл..).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

як (мов, ні́би і т. ін.) сім баб пошепта́ло. Набагато кращий. — Під час маневрів ставав [полковник] такий добрий, немов сім баб .. пошептало (Переклад С. Масляка).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

[як (мов, ні́́би і т. ін.)] [та] ба́́ба Пала́́жка [і ба́́ба Пара́́ска]. Язикатий, чванливий, пихатий. Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями “мов скеля”, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ба́ба  
родовий Ба́би  
давальний Ба́бі  
знахідний Ба́бу  
орудний Ба́бою  
місцевий на/у Ба́бі  
кличний Ба́бо*  
відмінок однина множина
називний ба́ба ба́би
родовий ба́би баб
давальний ба́бі ба́бам
знахідний ба́бу ба́би
орудний ба́бою ба́бами
місцевий на/у ба́бі на/у ба́бах
кличний ба́бо* ба́би*

Словник синонімів

МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії - металевий або дерев’яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак),ОБУ́ШО́Крозм.,КЛЕПА́Чдіал.,КЛЕВЕ́ЦЬдіал.;МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́розм.,ВЕРШЛЯ́Гзаст. (великих розмірів); ДО́ВБНЯ, ДОВБЕ́ШКА, БА́БА, ТО́ЛОК діал. (великих розмірів, перев. для трамбування). Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (А. Головко); Дід постукував обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок (З. Тулуб); Хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (казка); [Д. Жуан:] А ти що думаєш? [Сганарель:] Що я видав вас ковадлом і клевцем, а ще ніколи не бачив ковалем (Леся Українка); Шарпнув лис -. ще гірше стало. Переляканий глядить, Аж з обухом величезним З хати чоловік біжить (І. Франко); [Ганджа:] Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Ю. Мокрієв); Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає (Є. Гребінка); Тимко Степура зробив гарну довбню - замашну, зручну (О. Донченко); Він, в котрий уже раз, перестругував глину, раніш розмочену й збиту дерев’яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Б. Грінченка).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Баба́  
родовий Баби́  
давальний Бабі́  
знахідний Бабу́  
орудний Бабо́ю  
місцевий на/у Бабі́  
кличний Бабо́*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ба́ба ба́би
родовий ба́би баб
давальний ба́бі ба́бам
знахідний ба́бу ба́би
орудний ба́бою ба́бами
місцевий на/у ба́бі на/у ба́бах
кличний ба́бо* ба́би*

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ба́ба баби́
родовий ба́би баб, бабі́в
давальний ба́бі баба́м
знахідний ба́бу ба́би, баб, бабі́в
орудний ба́бою баба́ми
місцевий на/у ба́бі на/у баба́х
кличний ба́бо баби́

Словник синонімів

ПЕЛІКА́Н, БА́БАзаст.В товаристві двох гусей, Що були мов компаньйонки І в літанні помагали, Пелікан слабий прилинув (Леся Українка); Острів Бабин. Колись на ньому гніздились баби - так називали тоді пеліканів (із журналу).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ба́ба ба́би
родовий ба́би баб
давальний ба́бі ба́бам
знахідний ба́бу ба́би
орудний ба́бою ба́бами
місцевий на/у ба́бі на/у ба́бах
кличний ба́бо* ба́би*