-1-
іменник чоловічого роду, істота
(ім’я)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний І́род І́роди
родовий І́рода І́родів
давальний І́родові, І́роду І́родам
знахідний І́рода І́родів
орудний І́родом І́родами
місцевий на/в І́родові, І́роді на/в І́родах
кличний І́роде І́роди
відмінок однина множина
називний і́род і́роди
родовий і́рода і́родів
давальний і́родові, і́роду і́родам
знахідний і́рода і́родів
орудний і́родом і́родами
місцевий на/в і́родові, і́роді на/в і́родах
кличний і́роде і́роди

Словник синонімів

НЕДО́ЛЮДОКзневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮДзневажл., лайл.,НЕ́ЛЮДперев. мн., зневажл.,БУЗУВІ́Рлайл.,ПОТВО́РАзневажл.,ВИ́РОДОКзневажл., лайл.,ДЕГЕНЕРА́Тзневажл., ПО́КРУЧзневажл., ВИ́ЛУПОКзневажл., лайл.,НЕДОНО́СОКзневажл., лайл.,ГИ́ЦЕЛЬлайл.,І́РОДлайл.,ПЕСИ́ГОЛОВЕЦЬзневажл., лайл.; ЗВІРзневажл., ЗВІРЮ́ГА[ЗВІРЮ́КА]підсил. лайл.,ЛЮДОЇ́Дпідсил. зневажл.,ЛЮДОЖЕ́Рпідсил. зневажл.,КАНІБА́Лпідсил. зневажл. (про надзвичайно жорстоку людину, схильну до насильства, вбивства); ТВАРИ́НАзневажл., лайл.,ТВАРЮ́КАпідсил.зневажл., лайл.,ХУДО́БАзневажл., лайл.,ХУДО́БИНАзневажл., лайл.,СКОТИ́НАзневажл., лайл.,СКОТИНЯ́КА[СКОТИНЮ́КА]підсил.зневажл., лайл.,БИ́ДЛОзневажл., лайл.,ТВАРзаст. зневажл., лайл. (про грубу, жорстоку або підлу, морально низьку людину). Фашисти уявлялися страхітливими недолюдками, що з’явилися з якогось потойбічного світу, світу мороку, зла і злочинів... (Я. Гримайло); - Ага, ви гадаєте, погані недолюдки, що ми вам скоримось, повіримо, що ви тут навіки? (О. Іваненко); Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну (Т. Шевченко); - Що ви робите?! Чи ви люди чи нелюди?! - заголосила дівчина, коли побачила, як проходжався по парубочому тілі Октав Пігловський (М. Стельмах); - Нелегко, видно, було і їй тут, Європі. Розтерзали бузувіри, назнущалися... (О. Гончар); Гукнув він: - Стій! - І цю гадюку, потвору в золоті й духах, урятував... (В. Сосюра); - Та хіба ж то люди, Докіє? То виродки, - заспокоювала Христя (В. Кучер); Хотілось підійти ближче до столу, взяти за комір цього панського недоноска і випхнути за вікно (П. Кочура); Спробував з вартовим заговорити ..Мовчить, собака, ніби й не чує. "Еге, - думаю, - доброго гицеля поставили" (Ю. Збанацький); - Вперед!.. - рвався Опара. - ..Коли багнетом іродів! (Я. Качура); - Діла? Діла - нічого! Діла, як казали оті песиголовці [німецькі окупанти] - ґут! (Остап Вишня); Вони [загарбники] до нас підкрались крадькома, Скажені звірі і отруйні гади (М. Бажан); - Розбійник!.. Людожер!.. Він хоче моєї загуби!.. - хвилювався дорогою Семен (М. Коцюбинський); Гоголь гарячково обдумує: яку неприємність директор і ці канібали готують Миколі Григоровичу?.. (О. Полторацький); Щодня п’яний капрал приходить до примаря доповідати про все, що діється в селі. І щоразу примар мусить пригощати цю тварину (М. Чабанівський); - Там хлопці пруть німця, ллють кров, а ця худобина грає в очко? (Григорій Тютюнник); Вона допевнилася, що її муж - скотина. То чи ж годна вона любити скотину людською любов’ю? (Лесь Мартович). - Пор. мучи́тель, негі́дник.