-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | смію́н | сміюни́ |
| родовий | сміюна́ | сміюні́в |
| давальний | сміюно́ві, сміюну́ | сміюна́м |
| знахідний | сміюна́ | сміюні́в |
| орудний | сміюно́м | сміюна́ми |
| місцевий | на/у сміюно́ві, сміюні́ | на/у сміюна́х |
| кличний | смію́не | сміюни́ |
Словник синонімів
СМІХОТУ́Н розм. (той, хто любить сміятися), СМІШКО́ розм., СМІХУ́Н розм., РЕГОТУ́Н розм., ВЕСЕЛУ́Н розм., СМІЮ́Н розм., СМІХОВА́НЕЦЬ розм. Отець Вавило реготун, сміхотун, зарегочеться - лампадний вогонь гасне (С. Ковалів); Смійся, смішку, дам тобі кишку (приказка); Він був безугавно веселий, і хто його не знав, - не йняв віри, що цей, здавалось, безпечний сміхун був батьком багатьох дітей (О. Досвітній).