-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНОу знач. предик.,НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил.,НЕГО́ЖЕу знач. предик.,НЕ ГОДИ́ТЬСЯу знач. предик., перев. з інфін.,ГРІХпредик., підсил. розм.,ГРІ́ШНОу знач. предик., підсил. розм.,ГРІ́ШКАпредик., дит.,НЕХО́РОШЕрідко (недозволенно з морально-етичного боку); НЕЧЕ́СНО, БЕЗЧЕ́СНОпідсил. (у суперечності з вимогами честі, порядності); НИ́ЗЬКО, ОГИ́ДНОпідсил.,ГИ́ДКОпідсил.,ЧО́РНОпідсил.,ПО-СВИНЯ́ЧОМУпідсил. розм.,ПО-СВИ́НСЬКОМУ підсил. розм. рідше,ПО-СВИ́НСЬКИпідсил. розм. рідше (найвищою мірою непорядно, аморально, лицемірно і т. ін.).Графові донесли, буцімто пані Барбара з паном сотником недостойно поводилася (І. Ле); - Прости, друже мій! ..Так, справді, се негідно, мені сором за себе (Леся Українка); Дратують мене оті "парочки", заздрісно стає, хоч і чую, що це негарно, що недобре нарікати на свою долю (М. Коцюбинський); Ви не кричіть на мене. Це непристойно. Це некультурно (А. Шиян); Не знала вона, що то гарно, що погано, що треба робити, що ні, що соромно, що не соромно (Панас Мирний); Негоже зневажливо говорити про хліб. Народ цього не любить (І. Волошин); [Маруся:] Та не можна ж їм [ченцям] битися, рубатися. Гріх другого убивать (Панас Мирний); - Може, й грішно з таким звертатись до чоловіка, - зашепотіла, ковтаючи сльози й слова, - але ж до кого тоді? ..Тяжкою я ходжу, Свириде Яковлевичу (М. Стельмах); [Гострохвостий (до Горпини):] Ви думаєте, що я нечесно жартую з Оленкою? Вірте мені, я чоловік чесний (І. Нечуй-Левицький); - Помсти не бійтесь! ..Та й не буде помсти. Бо то було б безчесно (О. Гончар); Васі захотілося заплакати від образи. Його обдурили, підло і низько обдурили (В. Собко); Раптом їй стало ясно, що Клименко не помиляється. Але як вона гидко повелася з ним! (О. Гуреїв); Марті він чомусь здався в ту мить страшенно схожим на отих святош, які чорно грішили цілий рік, а потім на два тижні ходили одмолювати гріхи в київську Лавру (В. Собко); [Марта:] Ну, а де ж воно так ведеться: прийшов - не поздоровкався, напився - не подякував, по-свинячому обійшовся (С. Васильченко).

Словник антонімів

ВИСОКИЙ НИЗЬКИЙ
1. Який має велику відстань від нижньої частини до верхньої, знаходиться на значній висоті, рослий, височезний. Який має невелику відстань від нижньої частини до верхньої, перебуває на незначній висоті, невисокий, (про істоту, рослини) низькорослий, малий.
Високий, а, е ~  низький, а, е бал, будинок, гора, груша, дерево, дівчина, істота, кімната, кущ, ліс, місцевість, паркан, ріст, статуя, стеля, стиль, стіл, хлопець, чоловік, юнак, яблуня. Високінизькі хмари. Високогонизького росту. Високоїнизької постави. Виростати, залишатися, здаватися, зробитися, ставати, уважатися високимнизьким. Досить, дуже, небувало високийнизький.
Високі брови ~  низькі брови - про розміщення брів над очима; Високий лоб ~  низький лоб; Високе чоло ~  низьке чоло - про розмір чола; Високого стану - гарної постави ~  низького стану - про стан, нижчий нормального.
2. Значний за кількістю, інтенсивністю вияву, добрий за якістю, вищий середнього рівня. Незначний за кількістю, інтенсивністю, невисокої якості, нижчий середнього рівня.
Високий, а, е ~  низький, а, е витримка кого-н., відсоток чого-н., втрата чого-н., ефективність чого-н., інтенсивність чого-н., показники чого-н., продуктивність праці, рівень чого-н. (культури), температура кого-н., чого-н., швидкість чого-н., урожай, ціна чого-н., частота чого-н., чуттєвість чого-н., якість чого-н. Високийнизький за підсумками, за результатами чого-н. Висока культура праці ~  низький рівень культури. Високінизькі тони. Вельми, винятково, досить, дуже, економічно, надмірно високийнизький рівень чого-н.
3. Сповнений глибокого змісту, піднесений. Про нікчемність чого-н., розм. ниций.
Високінизькі думки, ідеї, ідеали, мрії, поклики, помисли, пориви, почуття, слова, цілі. Високогонизького стилю. Бути високоїневисокої думки про кого-н. Мати високуневисоку думку про кого-н.
Мачуха низько замахує, а боляче б’є, а рідна мати високо замахує, а помалу б’є. Не несися високо, бо низько сядеш. Їла коса кашу - ходи нижче, не їла коса каші - бери вище (Народні прислів’я). Скільки разів, Андроне Потаповичу, з високих, середніх і низьких трибун говорив ти про селянське щастя? (М. Стельмах).   І висота, і самота - надармо! Щоденний низ - суворих днів поділля (Є. Маланюк).
Високий ~невисокий, високо ~низько, висота //височінь //височина ~низина //низовина; височезний ~низенький, височенький ~низенький, вищий ~нижчий, високий ~малий, височенький ~низькорослий, рослий ~низький Пор. ще: ПІДВИЩУВАТИ ~ ЗНИЖУВАТИ

Словник фразеологізмів

ни́зько сі́сти. Втратити колишнє високе становище, колишню впливовість (про того, хто поводився зарозуміло, хизувався перед іншими). Ти з кого так смієшся і за що? З такого смійсь, що розганявсь до неба. А низько сів, пошився сам в ніщо (П. Грабовський).