УБИ́ВСТВО[ВБИ́ВСТВО] (насильницьке позбавлення життя людини, людей), СМЕРТОВБИ́ВСТВО, ДУШОГУ́БСТВО, КРОВОПРОЛИ́ТТЯ́, ЗАБИТТЯ́, БРАТОВБИ́ВСТВО (брата, однодумця); ДІТОВБИ́ВСТВО (дітей); ГЕНОЦИ́Д (масове - на етнічному ґрунті). - Хіба може бути краса в убивстві людей? (О. Довженко); Сам Олекса убивав рідко, видно, при якихось особливих умовах.. Причиною смертовбивства могла бути участь в організації походу на опришків (Г. Хоткевич); - Тепер [Чіпка] у чорній сидить... Он воно які люди бувають! Подумай: на крадіжку, на душогубство пустився?!! (Панас Мирний). - Пор. стра́та.