-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ду́жий ду́жа ду́же ду́жі
родовий ду́жого ду́жої ду́жого ду́жих
давальний ду́жому ду́жій ду́жому ду́жим
знахідний ду́жого, ду́жий ду́жу ду́же ду́жих, ду́жі
орудний ду́жим ду́жою ду́жим ду́жими
місцевий на/у ду́жому, ду́жім на/у ду́жій на/у ду́жому, ду́жім на/у ду́жих

Словник синонімів

ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні за ступенем або силою вияву), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ДУ́ЖИЙ, ЗНАЧНИ́Й, НЕАБИ́ЯКИЙ, ДО́БРИЙ, ВАЖКИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ПРЕВЕЛИ́КИЙпідсил.,МОГУ́ТНІЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,ТИТАНІ́ЧНИЙпідсил.,ШАЛЕ́НИЙпідсил.,МАСШТА́БНИЙ, НЕСВІ́ТСЬКИЙрідше, підсил., ГОМЕРИ́ЧНИЙрідко,НЕСОСВІТЕ́ННИЙрозм. підсил.Всі підняли великий крик (І. Котляревський); Спека була чимала (Леся Українка); Далеко в зеленому степу лунає дужий баритон вівчара (І. Нечуй-Левицький); В голові гуло. А в усьому тілі відчувалася важка, незвична втома (В. Козаченко); Скинення царя і самодержавства ми.. зустріли з величезною стихійною радістю (О. Довженко); Владна зламати вона [Кіпріда] велетенську потугу героїв (М. Зеров); Тепер прийняла вона Оксану з превеликою радістю (Л. Яновська); З-під гарби чулося могутнє хропіння (Григорій Тютюнник); Силою колосального напруження я вихоплюю свого револьвера і починаю цілитись (П. Колесник); І всі ці великі нещастя [голод, неосвіченість, тиранія тощо в дореволюційній Росії] величезні, колосальні, грандіозні (Леся Українка); Титанічна працездатність людини; Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки (І. Муратов); У ньому [романі Тихого "Рахунок за сонце"] нема масштабного зображення подій (з журналу); На той несвітський крик миттю прибігли слуги баронеси (Леся Українка); На.. слова Божка зала вибухає гомеричним реготом (Т. Масенко); В несосвітеннім сум’ятті Вперед ми рвались без ваги (переклад М. Лукаша). - Пор. 1. винятко́вий, 1. надзвича́йний, 1. необме́жений, 1. необме́жений, несказа́нний.
ЗДОРО́ВИЙ (який має міцне здоров’я), ДУ́ЖИЙ, КВІТУ́ЧИЙ (здоровий, свіжий). [Принцеса:] Ти певне знов здоровим, дужим станеш, але для мене ти вже вмер (Леся Українка); До їдальні зайшов молодий красень, веселий, квітучий (Ю. Збанацький). - Пор. 1. си́льний.
СИ́ЛЬНИЙ (який відзначається великою фізичною силою), ДУ́ЖИЙ, МІЦНИ́Й, ПОТУ́ЖНИЙ, МОГУ́ТНІЙпідсил., ЗДОРО́ВИЙрозм., ДВОЖИ́ЛЬНИЙпідсил. розм., СТОЖИ́ЛЬНИЙпідсил. розм., СТОСИ́ЛИЙпідсил. поет., МОГУ́ЧИЙпідсил. заст., МО́ЖНИЙзаст., КРІ́ПКИЙрідше; ПОВНОСИ́ЛИЙ (повний сил, енергії); СНАЖНИ́Йдіал. (сильний, не виснажений); М’ЯЗИ́СТИЙ, М’ЯЗУВАТИЙ, МУСКУЛИ́СТИЙ, МУСКУЛЯ́СТИЙ, ЖИ́ЛАВИЙ (який має розвинені м’язи); ТРИВКИ́Й (фізично витривалий). Він був виспаний, здоровий і сильний, тіло переливалося мускулами (Григорій Тютюнник); На лихо собі Корній вдався парубком гарним, - високий, дужий, у плечах широкий (Леся Українка); Шумейко, міцний дід років 60-ти, майструє за столом модель парусного судна (П. Кочура); Вся увага хлопцева скупчилася на двох потужних звірах [турах] (П. Загребельний); За три місяці напівголе орля перетворилося на могутнього грізного птаха (З. Тулуб); [Іван:] І був у того чоловіка один одним син, гарний парубок і здоровий такий, що й вола б надвоє роздер (М. Кропивницький); Ми - двожильні. Ми виживем, інші ж навіки пропали (А. Малишко); А коник у мене справний. На вигляд він, може, й не показний, зате двожильний (Є. Кравченко); Він [солдат] помужнів. Вітчизна крила Йому незборені дала. Він полетів - орел стосилий, В сто раз сильніший за орла! (М. Гірник); - Ой же сильний він, кріпкий! - сказала Яринка (П. Тичина); При оглядинах Гаркуша не забракував нікого, всі були здорові, повносилі (О. Гончар); Коляску вкотили Мелашка і дядько Захар - дебелий, жилавий санітар (А. Хижняк); Чоловік, худий і зниділий, але з природи кремезний та тривкий, копає ту нивку великою мотикою (Леся Українка).
СИ́ЛЬНИЙ (про удар - зроблений з великою силою), ДУ́ЖИЙ, МОГУ́ТНІЙ, МОГУ́ЧИЙзаст., ПОТУ́ЖНИЙ, ВІДЧУ́ТНИЙ, ПОВНОСИ́ЛИЙ. Бійці.. на бігу вскакували в свої хиткі судна, дужими ударами весел відпихалися на глибоке (О. Гончар); Раптом дужий стусан у спину урвав мої думки (П. Колесник).
СИ́ЛЬНИЙ (про явища природи: дощ, вітер, мороз, спеку і т. ін. - значний за силою вияву), ВЕЛИ́КИЙ, СТРАШЕ́ННИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, КЛЯ́ТИЙпідсил. розм.; Я́РИЙ, ДУ́ЖИЙ (перев. про вітер); ПЕКУ́ЧИЙ, ШПАРКИ́Й (перев. про сонце, мороз); МІЦНИ́Й, ЛЮ́ТИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, КРІ́ПКИ́Й, ЦУПКИ́Й (перев. про мороз); ЯДЕ́РНИЙ, ПРИ́КРИЙзаст. (перев. про дощ, холод). Вже чотири дні такий сильний дощ, що не можна і з хати вийти (М. Коцюбинський); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький); З моря налітав дошкульний вітер (В. Кучер); Саме тоді минула вже ота клята.. така довга страшна зима (Є. Кротевич); Яре шипіння струмка; Дужий вітер гостро врізався в лице (М. Стельмах); Надворі стояв міцний мороз (П. Панч); І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий (Панас Мирний); Над Одесою спускалася завіса прикрого дощу, море було аж чорне (Ю. Яновський). - Пор. 2. бурхли́вий, 3. лю́тий.

Словник антонімів

СИЛА КВОЛІСТЬ
Здатність живих істот напруженням м’язів виконувати фізичні рухи, різні дії; фізична енергія людини, тварини, міць, могутність; здатність людини до діяльності. Відсутність сили, життєвої енергії, слабкість, хирлявість; відсутність духовної діяльності, безсилість, млявість.
Силакволість велика, випадкова, душевна, ідейна, неймовірна, особлива, природна, фізична. Груба, небуденна сила ~  смертельна кволість. Сила ~  кволість атлета, батька, доказів, думки, людини, коня, сина, спортсмена, юнака. Відчувати, демонструвати, мати, показувати силукволість.
Слабий із дужим не борись, голий з багатим не дружись (Народне прислів’я).  Молодий я, молодий, Повний сили та одваги (П. Тичина).  У Євгенії Григорівни тихо закрутилась голова, незрозуміла кволість тягарем повисла на руках і ногах (О. Донченко). А воно тільки дивиться оченятами, туманними від болю, ріже його тим болем: допоможи! Ти ж дужий, а я безпомічна! (О. Гончар).
Сильний ~кволий, сильно ~кволо; міцний //дужий ~слабий //кволий; силач //силань //богатир //атлет ~слабак //слабина