гнів 1

-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гнів  
родовий гні́ву  
давальний гні́ву  
знахідний гнів  
орудний гні́вом  
місцевий на/у гні́ві  
кличний гні́ве*  

Словник синонімів

ГНІВ (почуття сильного обурення; стан нервового збудження), ЗЛІСТЬ, СЕ́РЦЕ, ПЕРЕСЕ́РДЯдіал., ІРИТА́ЦІЯзах., ПА́СІЯдіал.- Нехай священний помсти гнів Веде нас в боротьбі! (Т. Масенко); Вона замітала горниці і кидала стільцями од злості (І. Нечуй-Левицький); Голос у Каленика Романовича був хоч і сердитий, але звучало в ньому більше батьківського бурчання, ніж серця (І. Сенченко); Вона була.. дуже вразлива і люта, а в пересердю не перебирала, кого б’є, чим і куди (І. Франко); Отець Сидір ніколи, навіть у хвилини найбільшої іритації, не дозволяв собі відізватися грубо до мужика (Ірина Вільде). - Пор. 1. злість, 1. лють, несамови́тість.
ЛЮТЬ (почуття сильного обурення, роздратування, гніву), ЛЮ́ТІСТЬ, РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ, РОЗЛЮТО́ВАНІСТЬ, ЛЮ́ТОЩІ, СКАЖЕ́НІСТЬ, ПА́СІЯдіал.,Я́РІСТЬрідше.На неї напала така лють, що сама себе не тямила (Лесь Мартович); [Агафія:] Відки у тебе така лютість на свою власну дитину? (І. Франко); Її тиха мова гасила його лютощі (Панас Мирний); Приносив [син] кождого півріччя чим раз, то гірше свідоцтво. При таких нагодах змінялись любов і пестощі вітця в скаженість (О. Кобилянська); Коли його хто чим-небудь подразнив, хоч би жартом, зараз попадав у таку ярість, що міг допуститися і найбільшого злочину (С. Ковалів). - Пор. гнів, 1. злість, несамови́тість.

Словник фразеологізмів

переміни́ти (зміни́ти) гнів на ми́лість (на ла́ску). Перестати гніватися, сердитися. Городиський гордо кивне головою на знак, що перемінив гнів на милість (І. Франко); Лідія Овдіївна змінила гнів на милість.— Ану тебе, Конопельський. Тобі в цирк піти або на сцену .. Завжди він насмішить до сліз (Ю. Збанацький); Гінзбург ще деякий час насторожено й холодно ставився до Ляндера. Та згодом змінив гнів на ласку: забув про сутичку (А. Дімаров). поверну́ти гнів на ми́лість. — Та вже і гнів свій до вас на милість поверну — попоїм трохи,— додав [Пищимуха], беручись за ложку (Панас Мирний).

переміни́ти (зміни́ти) гнів на ми́лість (на ла́ску). Перестати гніватися, сердитися. Городиський гордо кивне головою на знак, що перемінив гнів на милість (І. Франко); Лідія Овдіївна змінила гнів на милість.— Ану тебе, Конопельський. Тобі в цирк піти або на сцену .. Завжди він насмішить до сліз (Ю. Збанацький); Гінзбург ще деякий час насторожено й холодно ставився до Ляндера. Та згодом змінив гнів на ласку: забув про сутичку (А. Дімаров). поверну́ти гнів на ми́лість. — Та вже і гнів свій до вас на милість поверну — попоїм трохи,— додав [Пищимуха], беручись за ложку (Панас Мирний).

не во гнів будь ска́́зано, ірон. Уживається для вираження застереження від образи або як вибачення, коли співрозмовникові говорять щось неприємне. [Панько:] Тепер яку попав, та й жінка. Правду кажу? [Копистка:] Ні, братику, це не так. Це ти, не во гнів будь сказано, трошки брешеш… (М. Куліш). не во гнів се́́є сло́́во кому. — Тут і спереду брехня, і ззаду брехня, та ще брехня брехнею й покрита. Ось що! Не во гнів сеє слово вам, панове (Г. Квітка-Основ’яненко).

не во гнів будь ска́́зано, ірон. Уживається для вираження застереження від образи або як вибачення, коли співрозмовникові говорять щось неприємне. [Панько:] Тепер яку попав, та й жінка. Правду кажу? [Копистка:] Ні, братику, це не так. Це ти, не во гнів будь сказано, трошки брешеш… (М. Куліш). не во гнів се́́є сло́́во кому. — Тут і спереду брехня, і ззаду брехня, та ще брехня брехнею й покрита. Ось що! Не во гнів сеє слово вам, панове (Г. Квітка-Основ’яненко).

о́чі бли́снули [гні́вом] чиї. Хтось глянув дуже сердито, суворо, зі злістю і т. ін. Голос Щорса задзвенів, як метал, очі блиснули гнівом (О. Довженко).

переміни́ти (зміни́ти) гнів на ми́лість (на ла́ску). Перестати гніватися, сердитися. Городиський гордо кивне головою на знак, що перемінив гнів на милість (І. Франко); Лідія Овдіївна змінила гнів на милість.— Ану тебе, Конопельський. Тобі в цирк піти або на сцену .. Завжди він насмішить до сліз (Ю. Збанацький); Гінзбург ще деякий час насторожено й холодно ставився до Ляндера. Та згодом змінив гнів на ласку: забув про сутичку (А. Дімаров). поверну́ти гнів на ми́лість. — Та вже і гнів свій до вас на милість поверну — попоїм трохи,— додав [Пищимуха], беручись за ложку (Панас Мирний).

переміни́ти (зміни́ти) гнів на ми́лість (на ла́ску). Перестати гніватися, сердитися. Городиський гордо кивне головою на знак, що перемінив гнів на милість (І. Франко); Лідія Овдіївна змінила гнів на милість.— Ану тебе, Конопельський. Тобі в цирк піти або на сцену .. Завжди він насмішить до сліз (Ю. Збанацький); Гінзбург ще деякий час насторожено й холодно ставився до Ляндера. Та згодом змінив гнів на ласку: забув про сутичку (А. Дімаров). поверну́ти гнів на ми́лість. — Та вже і гнів свій до вас на милість поверну — попоїм трохи,— додав [Пищимуха], беручись за ложку (Панас Мирний).

переміни́ти (зміни́ти) гнів на ми́лість (на ла́ску). Перестати гніватися, сердитися. Городиський гордо кивне головою на знак, що перемінив гнів на милість (І. Франко); Лідія Овдіївна змінила гнів на милість.— Ану тебе, Конопельський. Тобі в цирк піти або на сцену .. Завжди він насмішить до сліз (Ю. Збанацький); Гінзбург ще деякий час насторожено й холодно ставився до Ляндера. Та згодом змінив гнів на ласку: забув про сутичку (А. Дімаров). поверну́ти гнів на ми́лість. — Та вже і гнів свій до вас на милість поверну — попоїм трохи,— додав [Пищимуха], беручись за ложку (Панас Мирний).