-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ви́вернути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ви́вернімо, ви́вернім
2 особа ви́верни ви́верніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ви́верну ви́вернемо, ви́вернем
2 особа ви́вернеш ви́вернете
3 особа ви́верне ви́вернуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ви́вернув ви́вернули
жін.р. ви́вернула
сер.р. ви́вернуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ви́вернений, ви́вернутий
Безособова форма
ви́вернено, ви́вернуто
Дієприслівник
ви́вернувши

Словник синонімів

ВИ́ВЕРНУТИ (про руку, ногу тощо - повернути в неприродне положення, часто ушкоджуючи), ВИ́КРУТИТИ, СКРУТИ́ТИ, ПІДВЕРНУ́ТИ (про ногу). - Недок.: виверта́ти, викру́чувати, скру́чувати, підверта́ти. - Він схопив одного з хуліганів за руку й так спритно вивернув її, що той опинився в нього в полоні (М. Трублаїні); Він спав і раптом почув, що хтось сидить на ньому верхи й викручує ліву руку (Григорій Тютюнник); А як вхопила [зуб] за корінь, то так скрутила, мов добрий дядько. Аж затріщав, всю щелепу, здавалось, вивертає.. (О. Гончар).
ВИВЕРТА́ТИ (кидати на бік, зрушуючи з місця або вириваючи з коренем), ВАЛИ́ТИ. - Док.: ви́вернути, повали́ти. За дідовим тином буря дуби вивертає з корінням (О. Довженко); Буря валила легкі літні юрти й намети (З. Тулуб).
ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИрозм., ВІДВЕРТА́ТИрозм. - Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти. - Він вираховує з мене за кожного барана й кожну ярочку, загризену вовками (З. Тулуб); Вилічив [пан] за всі дні, коли бурлаки були слабі й не були на роботі (І. Нечуй-Левицький); [Берчиха:] Боронь Боже! Щоб я брала з тебе гроші? Щоб я вивертала з тебе за Степана? (Л. Яновська); Іду повз пана: "Дайте ж, - кажу, - хоч за півмісяця, коли за місяць одвертаєте" (А. Тесленко).
ПЕРЕВЕРТА́ТИ (з одного боку на другий, протилежним боком догори), ПОВЕРТА́ТИ, ОБЕРТА́ТИ, ВИВЕРТА́ТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕГОРТА́ТИ[ПЕРЕГО́РТУВАТИ], ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, ПЕРЕКО́ЧУВАТИ (котячи). - Док.: переверну́ти, поверну́ти, оберну́ти, ви́вернути, переки́нути, перегорну́ти, перекрути́ти, перекоти́ти. Онися перевернула матерію на другий бік і пересвідчилась, що матерія була на лице (І. Нечуй-Левицький); - На хоч п’ятака, все рівно. - Дід повернув руку малого, положив п’ятака (Панас Мирний); Довго розглядала Хима той п’ятизлотник, обертаючи його на всі боки (М. Коцюбинський); Син ухопився за полудрабок і давай перекидати воза (І. Нечуй-Левицький); Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння (Ю. Яновський); Сиплять [ковалі] вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю, б’ють, крутять, перекручують на ковадлі (С. Скляренко); Тієї ночі Дарка переверталася з боку на бік, начебто хто бочку перекочував (Ірина Вільде).

Словник фразеологізмів

виверта́ти / ви́вернути ду́шу. 1. кому і без додатка. Дуже хвилювати, бентежити, зворушувати кого-небудь. — Тут тобі бенкет безперестанку.., а тут дівчина пригортає, душу вивертає своїми очима (М. Коцюбинський);— А дивиться як, а дивиться як! — проказала Килина.— Аж душу всю вивертає... (Є. Гуцало); Вивертає пісня душу, і Роман швидко йде назустріч старому (М. Стельмах).

2. кому і без додатка. Сильно діючи на кого-небудь, викликати негативні почуття; дратувати кого-небудь. Ігумен де завгодно знайде, присікається, нудним своїм голосом душу вивертає (А. Хижняк); Раз за разом налітають штурмовики... Носом у землю [лежи] і слухай, як, вивертаючи тобі душу, верещить над тобою сирена (О. Гончар); // безос. [Ганка:] І зненавиділа я тебе, так же зненавиділа, що аж душу мені вивертало! (М. Кропивницький).

3. перед ким і без додатка. Виявляти щирість, відвертість. — От який славний у мене господар, жаль тільки, що Господь йому смерті не дає,— з усмішкою вивертав [Давид] напоказ душу (М. Стельмах); Ми розговорились. Говорили по черзі, не перебиваючи один одного, викладаючи все. Вивертав кожен свою душу перед іншими (Ю. Збанацький); // Спонукати до щирості, відвертості. І от зараз Василеві так не хочеться йти до Масла. Знов треба зустрічатися з Таїсою. Знов Масло почне вивертати душу (А. Хижняк).

4. за (для) кого, зі сл. гото́вий. Зробити все можливе, будь-що. — Я з мужика вийшов, і я його, мужика чорномозольного, нікому не дам ображати. Я для нього душу свою готовий вивернути (Григорій Тютюнник).

виверта́ти (витру́шувати) / ви́вернути (ви́трусити) кише́ні. Витрачати всі гроші. Точить [Петро] п’яні теревені, Доки виверне кишені, Доки лишиться “герою” Лиш на пачечку “Прибою” (С. Олійник); Щотижня Олеся справляла вечірки для гусарів, танцювала до світла й витрусила до дна кишені свого чоловіка на убори та вечори (І. Нечуй-Левицький).

виверта́ти / ви́вернути ну́трощі (нутро́, кишки́). Викликати велику огиду, нудоту і т. ін. Страшенно боліла голова, тіло горіло, наче в огні, важке повітря, насичене смородом, .. вивертало нутро (П. Колесник); — Мене це сторожування, шляк би його! .. Вибачайте... Нудить!.. Кишки вивертає! До коси мої руки просяться... (В. Бабляк).

виверта́ти / ви́вернути ну́трощі (нутро́, кишки́). Викликати велику огиду, нудоту і т. ін. Страшенно боліла голова, тіло горіло, наче в огні, важке повітря, насичене смородом, .. вивертало нутро (П. Колесник); — Мене це сторожування, шляк би його! .. Вибачайте... Нудить!.. Кишки вивертає! До коси мої руки просяться... (В. Бабляк).

виверта́ти / ви́вернути ну́трощі (нутро́, кишки́). Викликати велику огиду, нудоту і т. ін. Страшенно боліла голова, тіло горіло, наче в огні, важке повітря, насичене смородом, .. вивертало нутро (П. Колесник); — Мене це сторожування, шляк би його! .. Вибачайте... Нудить!.. Кишки вивертає! До коси мої руки просяться... (В. Бабляк).

виверта́ти / ви́вернути печінки́. 1. безос. Викликати позиви до блювоти. Потому залізла [Андрієві] колька у груди, вчепився кашель. Печінки вивертало, по ночах ніхто спати не міг (М. Коцюбинський).

2. кому. Дуже турбувати, бентежити когось чим-небудь. — Ти думаєш, мені Віоріка не говорила про це? Вона печінки мені вивернула! (М. Чабанівський).

Словник відмінків

Інфінітив ви́вернути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ви́вернімо, ви́вернім
2 особа ви́верни ви́верніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ви́верну ви́вернемо, ви́вернем
2 особа ви́вернеш ви́вернете
3 особа ви́верне ви́вернуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ви́вернув ви́вернули
жін.р. ви́вернула
сер.р. ви́вернуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ви́вернений, ви́вернутий
Безособова форма
ви́вернено, ви́вернуто
Дієприслівник
ви́вернувши

Словник синонімів

ВИ́ВЕРНУТИ (про руку, ногу тощо - повернути в неприродне положення, часто ушкоджуючи), ВИ́КРУТИТИ, СКРУТИ́ТИ, ПІДВЕРНУ́ТИ (про ногу). - Недок.: виверта́ти, викру́чувати, скру́чувати, підверта́ти. - Він схопив одного з хуліганів за руку й так спритно вивернув її, що той опинився в нього в полоні (М. Трублаїні); Він спав і раптом почув, що хтось сидить на ньому верхи й викручує ліву руку (Григорій Тютюнник); А як вхопила [зуб] за корінь, то так скрутила, мов добрий дядько. Аж затріщав, всю щелепу, здавалось, вивертає.. (О. Гончар).
ВИВЕРТА́ТИ (кидати на бік, зрушуючи з місця або вириваючи з коренем), ВАЛИ́ТИ. - Док.: ви́вернути, повали́ти. За дідовим тином буря дуби вивертає з корінням (О. Довженко); Буря валила легкі літні юрти й намети (З. Тулуб).
ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИрозм., ВІДВЕРТА́ТИрозм. - Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти. - Він вираховує з мене за кожного барана й кожну ярочку, загризену вовками (З. Тулуб); Вилічив [пан] за всі дні, коли бурлаки були слабі й не були на роботі (І. Нечуй-Левицький); [Берчиха:] Боронь Боже! Щоб я брала з тебе гроші? Щоб я вивертала з тебе за Степана? (Л. Яновська); Іду повз пана: "Дайте ж, - кажу, - хоч за півмісяця, коли за місяць одвертаєте" (А. Тесленко).
ПЕРЕВЕРТА́ТИ (з одного боку на другий, протилежним боком догори), ПОВЕРТА́ТИ, ОБЕРТА́ТИ, ВИВЕРТА́ТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕГОРТА́ТИ[ПЕРЕГО́РТУВАТИ], ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, ПЕРЕКО́ЧУВАТИ (котячи). - Док.: переверну́ти, поверну́ти, оберну́ти, ви́вернути, переки́нути, перегорну́ти, перекрути́ти, перекоти́ти. Онися перевернула матерію на другий бік і пересвідчилась, що матерія була на лице (І. Нечуй-Левицький); - На хоч п’ятака, все рівно. - Дід повернув руку малого, положив п’ятака (Панас Мирний); Довго розглядала Хима той п’ятизлотник, обертаючи його на всі боки (М. Коцюбинський); Син ухопився за полудрабок і давай перекидати воза (І. Нечуй-Левицький); Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння (Ю. Яновський); Сиплять [ковалі] вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю, б’ють, крутять, перекручують на ковадлі (С. Скляренко); Тієї ночі Дарка переверталася з боку на бік, начебто хто бочку перекочував (Ірина Вільде).

Словник фразеологізмів

виверта́ти / ви́вернути ду́шу. 1. кому і без додатка. Дуже хвилювати, бентежити, зворушувати кого-небудь. — Тут тобі бенкет безперестанку.., а тут дівчина пригортає, душу вивертає своїми очима (М. Коцюбинський);— А дивиться як, а дивиться як! — проказала Килина.— Аж душу всю вивертає... (Є. Гуцало); Вивертає пісня душу, і Роман швидко йде назустріч старому (М. Стельмах).

2. кому і без додатка. Сильно діючи на кого-небудь, викликати негативні почуття; дратувати кого-небудь. Ігумен де завгодно знайде, присікається, нудним своїм голосом душу вивертає (А. Хижняк); Раз за разом налітають штурмовики... Носом у землю [лежи] і слухай, як, вивертаючи тобі душу, верещить над тобою сирена (О. Гончар); // безос. [Ганка:] І зненавиділа я тебе, так же зненавиділа, що аж душу мені вивертало! (М. Кропивницький).

3. перед ким і без додатка. Виявляти щирість, відвертість. — От який славний у мене господар, жаль тільки, що Господь йому смерті не дає,— з усмішкою вивертав [Давид] напоказ душу (М. Стельмах); Ми розговорились. Говорили по черзі, не перебиваючи один одного, викладаючи все. Вивертав кожен свою душу перед іншими (Ю. Збанацький); // Спонукати до щирості, відвертості. І от зараз Василеві так не хочеться йти до Масла. Знов треба зустрічатися з Таїсою. Знов Масло почне вивертати душу (А. Хижняк).

4. за (для) кого, зі сл. гото́вий. Зробити все можливе, будь-що. — Я з мужика вийшов, і я його, мужика чорномозольного, нікому не дам ображати. Я для нього душу свою готовий вивернути (Григорій Тютюнник).

виверта́ти (витру́шувати) / ви́вернути (ви́трусити) кише́ні. Витрачати всі гроші. Точить [Петро] п’яні теревені, Доки виверне кишені, Доки лишиться “герою” Лиш на пачечку “Прибою” (С. Олійник); Щотижня Олеся справляла вечірки для гусарів, танцювала до світла й витрусила до дна кишені свого чоловіка на убори та вечори (І. Нечуй-Левицький).

виверта́ти / ви́вернути ну́трощі (нутро́, кишки́). Викликати велику огиду, нудоту і т. ін. Страшенно боліла голова, тіло горіло, наче в огні, важке повітря, насичене смородом, .. вивертало нутро (П. Колесник); — Мене це сторожування, шляк би його! .. Вибачайте... Нудить!.. Кишки вивертає! До коси мої руки просяться... (В. Бабляк).

виверта́ти / ви́вернути ну́трощі (нутро́, кишки́). Викликати велику огиду, нудоту і т. ін. Страшенно боліла голова, тіло горіло, наче в огні, важке повітря, насичене смородом, .. вивертало нутро (П. Колесник); — Мене це сторожування, шляк би його! .. Вибачайте... Нудить!.. Кишки вивертає! До коси мої руки просяться... (В. Бабляк).

виверта́ти / ви́вернути ну́трощі (нутро́, кишки́). Викликати велику огиду, нудоту і т. ін. Страшенно боліла голова, тіло горіло, наче в огні, важке повітря, насичене смородом, .. вивертало нутро (П. Колесник); — Мене це сторожування, шляк би його! .. Вибачайте... Нудить!.. Кишки вивертає! До коси мої руки просяться... (В. Бабляк).

виверта́ти / ви́вернути печінки́. 1. безос. Викликати позиви до блювоти. Потому залізла [Андрієві] колька у груди, вчепився кашель. Печінки вивертало, по ночах ніхто спати не міг (М. Коцюбинський).

2. кому. Дуже турбувати, бентежити когось чим-небудь. — Ти думаєш, мені Віоріка не говорила про це? Вона печінки мені вивернула! (М. Чабанівський).