БУДЕ́ННИЙ (про день - на відміну від святкового або вихідного),БУ́ДНІЙ, РОБО́ЧИЙ (підкреслюється ознака того, що в такий день працюють). Страшенно важко сидіти в сукняному віцмундирі з тісним крохмальним комірцем, але день буденний, час службовий (М. Коцюбинський). - Приходжу в село, день будній, а люди до церкви (М. Коцюбинський); Бувало, приїде в робочий день, пройде по роботі, загляне в контору (І. Ле).

БУДЕ́ННИЙ (звичайно про одяг, взуття - призначений для постійного використання, ужитку), БУ́ДНІЙ, ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, РОЗХО́ЖИЙрозм.Через городи прибігли дівчата. Усі в полотні буденному. А обличчя - як цвіт маковий (А. Головко); Поводився він [актор] у цьому козацькому вбранні зовсім вільно, невимушено, немов то був його звичайний повсякденний одяг (І. Мар’яненко); Чого нема в мене в скрині? Шість сорочок додільних материних.. та дванадцять розхожих, що сама приробила (Ганна Барвінок).

БУДЕ́ННИЙ (позбавлений виразності, оригінальності, нічим не привабливий, нецікавий); ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, НЕПОЕТИ́ЧНИЙ (позбавлений поетичності, оригінальності; про світогляд, інтереси і т. ін. - вузькопрактичний); ПРИЗЕ́МЛЕНИЙпідсил.,БЕЗКРИ́ЛИЙпідсил. (про інтереси, думки і т. ін. - позбавлений романтичності, знижений). В його голові малювалися тепер картини, яким він колись не надавав значення, вважаючи звичайними, буденними (Григорій Тютюнник); Мистецтво вмирає, бо нема імпульсів для мистецтва, світ став прозаїчним (В. Еллан-Блакитний); Довженко гостро картав кінодраматургів за прояви бездумності, за схематизм і поверховість, за низький рівень професійності і безкриле ремісництво (О. Левада). - Пор. 1. звича́йний, 4. невира́зний.

ЗВИЧА́ЙНИЙ (який нічим не виділяється серед інших, нічим не примітний), НОРМА́ЛЬНИЙ, РЯДОВИ́Й, ПРО́СТИ́Й, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, АБИ́ЯКИЙрідше,ОРДИНА́РНИЙкнижн., УЗУА́ЛЬНИЙкнижн.,ОБИЧА́ЙНИЙзаст., РОЗХО́ЖИЙзаст.Походжаючи під осокорами, знічев’я озирала [дівчина] пристань: звичайний річковий причал, яких багато на Дніпрі, притулився в очеретах, живе своїми неквапливими буднями (О. Гончар); Рядові донецькі люди, Ви тепер помітні всюди, Бо звелися від глибин До небачених вершин (М. Упеник); Данило чомусь відчув, що перед ним сидить не простий парубчак, а господар землі (М. Стельмах); Тепер він був у буденному одязі, без краватки - пересічний молодик (Є. Куртяк); Живих.. побачив у кутку літнього капітана, коротко підстриженого, з дуже звичайною, прозаїчною зовнішністю (І. Ле і О. Левада); - Ви не думайте, що я абиякий чоловік, я чоловік значний на селі і в громаді маю великий голос (С. Васильченко); Професія Баркова була досить ординарна - театральний художник-декоратор (В. Собко); Нема в його лиці нічого, опріч обичайного суму та моці (Марко Вовчок); Розхожа логіка. - Пор. 3. буде́нний.

НЕВИРА́ЗНИЙ (про думки або мову людини, про саму людину чи колектив, про мистецькі та наукові твори і т. ін. - позбавлений своєрідності й виразності, без живих, яскравих, індивідуальних рис), БЕЗБА́РВНИЙ, БЛІДИ́Й, СІ́РИЙ, БЕЗЖИ́ВНИЙ, НЕЖИВИ́Й, БЕЗКРО́ВНИЙ (про художній твір, літературного героя тощо - не наповнений конкретним життям); БЕЗПЛО́ТНИЙзаст. (перев. про художній образ); СУХИ́Й (про мову, стиль і т. ін. - без емоційних подробиць, неяскравий). Дотеперішнє товариство іменіЛеонтовича було організацією досить невиразною (В. Еллан); Панасик справді був такий невиразний серед усього колективу, що навіть Кривохацькі в порівнянні з ним були яскравими індивідуумами (Ю. Збанацький); Газета використала мій допис для порожнього, безбарвного фейлетону (С. Васильченко); Не хочу перечитувати того, що написав, бо знаю, що воно бліде (М. Коцюбинський); - В нас тут колектив зовсім не сірий, більшість ветерани (О. Гончар); Кому потрібні неживі слова? Кого вони запалять перед боєм? (Л. Первомайський); Індивідуаліст - творець лише з власної крові.. Ось чому його найкращі твори безкровні, анемічні (В. Еллан); Писали вони свої власні роботи суконною, безбарвною, сухою мовою (М. Рильський). - Пор. 3. буде́нний.

ЩОДЕ́ННИЙ (який є, буває, відбувається, здійснюється щодня), ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, ПОТО́ЧНИЙ, ПОДЕ́ННИЙ, БУ́ДНІЙ, БУДЕ́ННИЙ, ЖИТТЄ́ВИЙ, ЖИТТЬОВИ́Йрідше, ЖИТЕ́ЙСЬКИЙкнижн., ЖИТЕ́ЧНИЙдіал. (пов’язаний із справами кожного дня). Навчання - це насамперед праця, щоденне добування знань (І. Цюпа); Щорічні змагання хорів по областях,.. повсякденне вишукування талановитих голосів у самій гущі народу - ось що збереже хору молодість (Ю. Яновський); Марія Іванівна натиснула кнопку, з’явилася секретарка, почалася звичайна поточна робота (В. Собко); Поденний розрахунок за роботу; Але все ж серед буднього чвару там були й поривання святі (М. Старицький); В його голові малювалися тепер картини, яким він колись не надавав значення, вважаючи звичайними, буденними (Григорій Тютюнник); Життєві дрібниці; Життьові турботи; Житейські справи; Їх [турботи] не могли розвіяти житечні дрібниці (О. Слісаренко).

БУДЕ́ННИЙ (про день - на відміну від святкового або вихідного),БУ́ДНІЙ, РОБО́ЧИЙ (підкреслюється ознака того, що в такий день працюють). Страшенно важко сидіти в сукняному віцмундирі з тісним крохмальним комірцем, але день буденний, час службовий (М. Коцюбинський). - Приходжу в село, день будній, а люди до церкви (М. Коцюбинський); Бувало, приїде в робочий день, пройде по роботі, загляне в контору (І. Ле).

БУДЕ́ННИЙ (звичайно про одяг, взуття - призначений для постійного використання, ужитку), БУ́ДНІЙ, ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, РОЗХО́ЖИЙрозм.Через городи прибігли дівчата. Усі в полотні буденному. А обличчя - як цвіт маковий (А. Головко); Поводився він [актор] у цьому козацькому вбранні зовсім вільно, невимушено, немов то був його звичайний повсякденний одяг (І. Мар’яненко); Чого нема в мене в скрині? Шість сорочок додільних материних.. та дванадцять розхожих, що сама приробила (Ганна Барвінок).

БУДЕ́ННИЙ (позбавлений виразності, оригінальності, нічим не привабливий, нецікавий); ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, НЕПОЕТИ́ЧНИЙ (позбавлений поетичності, оригінальності; про світогляд, інтереси і т. ін. - вузькопрактичний); ПРИЗЕ́МЛЕНИЙпідсил.,БЕЗКРИ́ЛИЙпідсил. (про інтереси, думки і т. ін. - позбавлений романтичності, знижений). В його голові малювалися тепер картини, яким він колись не надавав значення, вважаючи звичайними, буденними (Григорій Тютюнник); Мистецтво вмирає, бо нема імпульсів для мистецтва, світ став прозаїчним (В. Еллан-Блакитний); Довженко гостро картав кінодраматургів за прояви бездумності, за схематизм і поверховість, за низький рівень професійності і безкриле ремісництво (О. Левада). - Пор. 1. звича́йний, 4. невира́зний.

ЗВИЧА́ЙНИЙ (який нічим не виділяється серед інших, нічим не примітний), НОРМА́ЛЬНИЙ, РЯДОВИ́Й, ПРО́СТИ́Й, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, АБИ́ЯКИЙрідше,ОРДИНА́РНИЙкнижн., УЗУА́ЛЬНИЙкнижн.,ОБИЧА́ЙНИЙзаст., РОЗХО́ЖИЙзаст.Походжаючи під осокорами, знічев’я озирала [дівчина] пристань: звичайний річковий причал, яких багато на Дніпрі, притулився в очеретах, живе своїми неквапливими буднями (О. Гончар); Рядові донецькі люди, Ви тепер помітні всюди, Бо звелися від глибин До небачених вершин (М. Упеник); Данило чомусь відчув, що перед ним сидить не простий парубчак, а господар землі (М. Стельмах); Тепер він був у буденному одязі, без краватки - пересічний молодик (Є. Куртяк); Живих.. побачив у кутку літнього капітана, коротко підстриженого, з дуже звичайною, прозаїчною зовнішністю (І. Ле і О. Левада); - Ви не думайте, що я абиякий чоловік, я чоловік значний на селі і в громаді маю великий голос (С. Васильченко); Професія Баркова була досить ординарна - театральний художник-декоратор (В. Собко); Нема в його лиці нічого, опріч обичайного суму та моці (Марко Вовчок); Розхожа логіка. - Пор. 3. буде́нний.

НЕВИРА́ЗНИЙ (про думки або мову людини, про саму людину чи колектив, про мистецькі та наукові твори і т. ін. - позбавлений своєрідності й виразності, без живих, яскравих, індивідуальних рис), БЕЗБА́РВНИЙ, БЛІДИ́Й, СІ́РИЙ, БЕЗЖИ́ВНИЙ, НЕЖИВИ́Й, БЕЗКРО́ВНИЙ (про художній твір, літературного героя тощо - не наповнений конкретним життям); БЕЗПЛО́ТНИЙзаст. (перев. про художній образ); СУХИ́Й (про мову, стиль і т. ін. - без емоційних подробиць, неяскравий). Дотеперішнє товариство іменіЛеонтовича було організацією досить невиразною (В. Еллан); Панасик справді був такий невиразний серед усього колективу, що навіть Кривохацькі в порівнянні з ним були яскравими індивідуумами (Ю. Збанацький); Газета використала мій допис для порожнього, безбарвного фейлетону (С. Васильченко); Не хочу перечитувати того, що написав, бо знаю, що воно бліде (М. Коцюбинський); - В нас тут колектив зовсім не сірий, більшість ветерани (О. Гончар); Кому потрібні неживі слова? Кого вони запалять перед боєм? (Л. Первомайський); Індивідуаліст - творець лише з власної крові.. Ось чому його найкращі твори безкровні, анемічні (В. Еллан); Писали вони свої власні роботи суконною, безбарвною, сухою мовою (М. Рильський). - Пор. 3. буде́нний.

ЩОДЕ́ННИЙ (який є, буває, відбувається, здійснюється щодня), ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, ПОТО́ЧНИЙ, ПОДЕ́ННИЙ, БУ́ДНІЙ, БУДЕ́ННИЙ, ЖИТТЄ́ВИЙ, ЖИТТЬОВИ́Йрідше, ЖИТЕ́ЙСЬКИЙкнижн., ЖИТЕ́ЧНИЙдіал. (пов’язаний із справами кожного дня). Навчання - це насамперед праця, щоденне добування знань (І. Цюпа); Щорічні змагання хорів по областях,.. повсякденне вишукування талановитих голосів у самій гущі народу - ось що збереже хору молодість (Ю. Яновський); Марія Іванівна натиснула кнопку, з’явилася секретарка, почалася звичайна поточна робота (В. Собко); Поденний розрахунок за роботу; Але все ж серед буднього чвару там були й поривання святі (М. Старицький); В його голові малювалися тепер картини, яким він колись не надавав значення, вважаючи звичайними, буденними (Григорій Тютюнник); Життєві дрібниці; Життьові турботи; Житейські справи; Їх [турботи] не могли розвіяти житечні дрібниці (О. Слісаренко).