СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ[ВТО́МЛЕНИЙ], НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився). Стомлені женці кладуть на лаву й під лаву серпи, торби (С. Васильченко); Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л. Костенко); Гордій вернувся натомлений додому (Б. Грінченко); Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай (пісня); Іде чумак заморений, Курою покритий (Я. Щоголів); Потомлені походом, опришки сіли під лісом спочити (В. Гжицький); Все спить, поморене денною працею (Панас Мирний); Любо впасти на зелену тінь натрудженим і наболілим тілом (М. Рильський); Притомлені косарі потяглися до кущів верболозу (І. Цюпа).