програти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив програ́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   програ́ймо
2 особа програ́й програ́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа програ́ю програ́ємо, програ́єм
2 особа програ́єш програ́єте
3 особа програ́є програ́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. програ́в програ́ли
жін.р. програ́ла
сер.р. програ́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
про́граний
Безособова форма
про́грано
Дієприслівник
програ́вши

Словник синонімів

ПРОГРАВА́ТИ (внаслідок програшу в азартній грі втрачати гроші, якусь річ тощо), ПРОДУВА́ТИфам.;ПРОСА́ДЖУВАТИрозм. (перев. про значну суму). - Док.: програ́ти, проду́ти, просади́ти. По обіді - карти. Іван усе програвав і сердивсь (М. Коцюбинський); - Були в нього гроші, наготовлені для пивовара, він взяв їх і підсів до гри. І відразу ж двічі продув по сто крон (переклад С. Масляка); На стіл з картярами барон Нольде намагався не поглядати: ще потягне, просадиш свою тисячу (Ю. Смолич).

Словник антонімів

ВИГРАТИ ПРОГРАТИ
1. Одержати що-н. при якійсь грі, ситуації, обставинах. Втратити що-н. під час гри, ситуації, обставинах.
Виграти ~  програти гроші, яку-н. річ (холодильник, машину) при розиграші лотереї. Нічого не виграти ~  все програти. Надіятися, прагнути, розраховувати, хотіти виграти ~  не надіятися, не прагнути, не розраховувати, не сподіватися, не хотіти програти. Багато, випадково, несподівано, спокійно, швидко вдалося виграти ~  довелося програти.
2. У перен. знач.: Одержувати якусь вигоду, користь від чого-н. Втрачати все, про що думалось, мріялось..
Вигляд, доведення, досліди, робота, справа, твердження, теза від чогось виграв, ла, ло, ли ~  від чогось програв, ла, ло, ли; від чого-н. (заходів, роботи, цього) виграти ~  програти багато, економічно, життєво, легко, несподівано, політично.
3.Домогтися перемоги у змаганнях, у спорті, під час війни. Не домогтися перемоги у змаганнях, у спорті, під час війни.
Вигравати ~  програвати битву, бій, війну, гру, змагання, зустріч, партію, поєдинок, турнір; у змаганнях, у матчі, у турнірі, у чемпіонаті; випадково, несподівано, швидко; двічі, багато разів, завжди, постійно, часто. Виграти без труднощів, впевнено, енергійно, захоплено, із зусиллями, легко, спокійно ~  програти у суперництві, з прикрістю. Виграти у противника, у суперника, у чемпіона, у якоїсь команди ~  програти динамівцям, противникові, суперникові, чемпіонові, якійсь команді. 
Звичайно, приємно виграти вирішальний матч. Щоб стати чемпіоном, ми не мали права програвати. Тільки виграти! (З газет). Чи програв, чи виграв, аби свіжі гроші (Народне прислів’я). Я розумію свій програш, але розумію і виграш (М. Стельмах). 
Виграш ~програш, виграний ~програний