ЗУПИНЯ́ТИ (примушувати когось, щось стати, спинитися), СПИНЯ́ТИ, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИрозм.,ЗАПИНЯ́ТИдіал.;ЗАТРИ́МУВАТИіз сл. хода, біг і т. ін.; ПРИПИНЯ́ТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (на деякий час); СТО́ПОРИТИ, ЗАСТО́ПОРЮВАТИ (машини, механізми); ТАМУВА́ТИ, ЗАТАМО́ВУВАТИ (вільний рух, плин чогось). - Док.: зупини́ти, спини́ти, зостанови́ти, запини́ти, затри́мати, припини́ти, притри́мати, приде́ржати, засто́порити, затамува́ти. Аркадій Валеріанович зупиняє на сивому пагорбі свого чистокровця (М. Стельмах); Врешті стаю. Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (М. Коцюбинський); Йосип зостановлював її, а вона і ухом не веде (Панас Мирний); Їхали [верхівці] швидко, вчвал, вимахуючи нагайками, тільки порівнявшися з павільйоном, трохи затримали біг свій (Леся Українка); Вона бігла б, та боялась, що її припинять, догадаються, що тікає (Б. Грінченко); Той [капітан], нарешті, стопорить машину (коли машина є) чи згортає парус, коли йде під парусом, і правує до берега ближче (О. Гончар); Водій ледве встиг застопорити машину (Ю. Смолич); Нурла затамовував потік вище, одводив його до себе і давав воду свому куткові (М. Коцюбинський).

ЗУПИНЯ́ТИСЯ (переставати рухатися), СПИНЯ́ТИСЯ, СТАВА́ТИ, ПРИПИНЯ́ТИіз сл. хода, біг тощо,ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИСЯрозм.; ЗАТРИ́МУВАТИСЯ, ПРИПИНЯ́ТИСЯ, ПРИТРИ́МУВАТИСЯ (на деякий час); ЗАСТО́ПОРЮВАТИ, ЗАСТО́ПОРЮВАТИСЯ, СТО́ПОРИТИСЯ (про машини, механізми); ГАЛЬМУВА́ТИ (про транспорт). - Док.: зупини́тися, спини́тися, ста́ти, припини́ти, опини́тисярозм.зостанови́тися, затри́матися, припини́тися, притри́матися, засто́порити, засто́поритися, загальмува́ти. Дедалі частіше доводилося транспорту зупинятися на цілий день, щоб дати перепочинок знесиленим коням та людям (З. Тулуб); Нарешті Черниш досяг каменя, за яким вони спинялись кожного разу, щоб передихнути (О. Гончар); Єпископ повагом виходить і стає на порозі (Леся Українка); Газик припиняє свій біг, з нього виходитьлюдина (О. Гончар); Він зостановлювався на хвилину, обдивлявся кругом і знову тихо проступав далі (Панас Мирний); Почала [Настя] ходити по хаті нерівною ходою; часом затримувалась та притискала руки до грудей, немов здавлювала серце (Леся Українка); Помітивши Бронка здалеку, вона, з ким би з своїх не йшла, припинялась біля найближчої вітрини, спиною до вулиці, й так перечікувала, поки він минав її (Ірина Вільде); Граната гримнула під гусеницею, .. танк повернувся боком і застопорив (О. Гончар).

ПРИПИНЯ́ТИ (зупиняти рух, дію, розвиток кого-, чого-небудь, часто на якийсь час), ПОРУ́ШУВАТИ, ПЕРЕРИВА́ТИ, ПОРИВА́ТИрідше,ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕСІКА́ТИрозм.,ПОРУША́ТИдіал. - Док.: припини́ти, пору́шити, перерва́ти, порва́ти, переби́ти, пересікти́. Петрусь .. жартом, кинутим ніби між іншим, але дуже вчасно, припиняв іноді суперечку, що переростала в конфлікт (П. Дорошко); Зарості зменшують швидкість течії, перешкоджають судноплавству, порушують нормальну циркуляцію води (з журналу); Більш як на тиждень я не маю права переривати подорожі при білеті прямому (Леся Українка); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду, і вона хотіла було заждати (Г. Хоткевич); Микола Павлович пересік, як здавалося йому й досі, початок роману Ганни Михайлівни (Л. Яновська).

ПРИПИНЯ́ТИщо, з інфін. (якусь роботу, діяльність тощо), ПЕРЕСТАВА́ТИ, ПОКИДА́ТИ, КИДАТИ, ПОЛИША́ТИ, ОБЛИША́ТИ, ЗАЛИША́ТИ, ЛИША́ТИрідко,ЗГОРТА́ТИ[ЗГО́РТУВАТИ], ЗАКИДА́ТИрозм.,ПРИОСТАВА́ТИдіал.;ОБРИВА́ТИ (раптово). - Док.: припини́ти, переста́ти, поки́нути, ки́нути, полиши́ти, обли́шити, залиши́ти, згорну́ти, заки́нути, приостати, обірва́ти. Він припиняє творчу роботу і починає зводити власну майстерню (І. Волошин); - Еге, чого ж то вже спочивати? - здивувався Микола, не перестаючи махати ціпом (Грицько Григоренко); Може, не один багач, почувши ту Кармелеву пісню, покидає співати (Марко Вовчок); - Кидай, Нимидоро, прясти. Йди сядь коло мене (І. Нечуй-Левицький); Він доносив князеві, що полишає службу через те, що літа й здоров’я не дозволяють йому клопотатись такими трудними справами (Леся Українка); Мати почала обніматись та цілуватись з жінкою, а Роман облишив на хвилину роботу, зацікавлено розглядаючи незнайому (Ю. Збанацький); При кождій нагоді, на кождій громадській раді він не залишав доказувати користь і потреби такої дороги (І. Франко); Блажен, хто міг лишити рано Бенкети юності, до дна Її не випивши вина (переклад М. Рильського).

СКАСО́ВУВАТИ (визнавати, оголошувати що-небудь недійсним), КАСУВА́ТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, АНУЛЮВА́ТИ, НУЛІФІКУВА́ТИфін.,ПРИПИНЯ́ТИ. - Док.: скасува́ти, відміни́ти, анулюва́ти, нуліфікува́ти, припини́ти. - Але враховуючи мужність, яку проявив у цьому бою сержант Кравцов, смертний вирок скасовую, - високим збудженим голосом додав Білогруд (Ю. Бедзик); Скасувати рішення; Репетицію відмінили й тут же вирішили, що прем’єру слід перенести на наступну неділю (Л. Дмитерко); Всі бомбардувальники в той день відмінили свої польоти (О. Гончар); Анулювати договір.