поколіти 2 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(здохнути - про багатьох тварин; померти - про багатьох людей - вульг.) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив поколі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   поколі́ймо
2 особа   поколі́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа   поколі́ємо, поколі́єм
2 особа   поколі́єте
3 особа поколі́є поколі́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. поколі́в поколі́ли
жін.р. поколі́ла
сер.р. поколі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
поколі́вши
-2-
дієслово доконаного виду
(поклякнути) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив поколі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   поколі́ймо
2 особа   поколі́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа   поколі́ємо, поколі́єм
2 особа   поколі́єте
3 особа поколі́є поколі́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. поколі́в поколі́ли
жін.р. поколі́ла
сер.р. поколі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
поколі́вши

Словник відмінків

Інфінітив поколі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   поколі́ймо
2 особа поколі́й поколі́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа поколі́ю поколі́ємо, поколі́єм
2 особа поколі́єш поколі́єте
3 особа поколі́є поколі́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. поколі́в поколі́ли
жін.р. поколі́ла
сер.р. поколі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
поколі́вши