нужденний 1 значень

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний нужде́нний нужде́нна нужде́нне нужде́нні
родовий нужде́нного нужде́нної нужде́нного нужде́нних
давальний нужде́нному нужде́нній нужде́нному нужде́нним
знахідний нужде́нний, нужде́нного нужде́нну нужде́нне нужде́нні, нужде́нних
орудний нужде́нним нужде́нною нужде́нним нужде́нними
місцевий на/у нужде́нному, нужде́ннім на/у нужде́нній на/у нужде́нному, нужде́ннім на/у нужде́нних

Словник синонімів

БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ[ВБО́ГИЙ], НЕІМУ́ЩИЙкнижн.,заст.,ЗЛИДЕ́ННИЙпідсил.,НУЖДЕ́ННИЙпідсил.,ГО́ЛИЙпідсил. розм.,НИ́ЩИЙ підсил. заст.,ОБІ́ДРАНИЙ[ОБДЕ́РТИЙ]підсил. розм.,ГОЛОДРА́НИЙзневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙзневажл., ЗАДРИ́ПАНИЙзневажл., МІЗЕ́РНИЙзаст. зневажл.,ГОЛОДРА́БИЙдіал. зневажл.Повернувшись із служби, Павло оженився на Явдосі тому, що вона була такою бідною, як і він (Григорій Тютюнник); В одному селі жив собі убогий чоловік Петро Клепало з жінкою Марусею (І. Нечуй-Левицький); К іменитим панам, К неімущим старцям, К козакам-молодцям, К чорнобровим дівкам, У душах, у серцях Тугою-лучиною, пісне, заньмися! (М. Костомаров); [Дід Вакула:] Аж і Гриць тут коло мене - Се таке хлоп’я злиденне, Сиротисько, без кута (І. Франко); Навпроти, на повалених велетнях-смереках сиділи нужденні дроворуби, хто голим тілом світив, хто в сірятині (І. Драч); - Чи гаразд у їх господі? - Де там! такі стали голі (Марко Вовчок); Воскресну нині! Ради їх, Людей закованих моїх, Убогих, нищих... (Т. Шевченко); Попи до послуху схиляли Своїх обідраних братів (М. Гірник); - Скажи нам, чого це від вас, з Туреччини, тісниться до нас така сила обдертого робучого [робочого] люду..? (М. Коцюбинський); Його попихачі, заскочені такою нежданою милістю воєводською до голодраного пройдисвіта, мовчки посунули з каплиці слідом за Стрижаком (П. Загребельний); Вожакувати над валкою зголосився Нестір Цимбал, вічний заробітчанин, ..єдине багатство якого складалося з купи дітей, дрібної та голопузої династії Цимбалів (О. Гончар); У Тодора Гранчака розцвітає обличчя: - Хвалити Бога, що в нас багатий, а не задрипаний пан: буде що ділити людям (М. Стельмах); - Об Олексіївні, ось об Галочці, і думати не смів. Хто вона, і хто я, мізерний (Г. Квітка-Основ’яненко): - Пор. 1. небага́тий.
БІ́ДНИЙ (який відзначається бідністю, властивий біднякам), УБО́ГИЙ[ВБО́ГИЙ]підсил.,ЗЛИДЕ́ННИЙпідсил.,МІЗЕ́РНИЙпідсил.,НУЖДЕ́ННИЙпідсил.,ЖАЛЮ́ГІДНИЙпідсил.,ЖЕБРА́ЦЬКИЙпідсил. А зараз я такий сумний, як над пожарищем лелека, в хатині бідній і чужій в снігах закинений далеко (В. Сосюра); Люди довкола горнулися в свій подертий убогий одяг (Л. Смілянський); Параска, ..недовго побідувавши біля розореного злиденного господарства, перейшла до міста (В. Еллан-Блакитний); Старі "балабусти" зібрали з столиків бублики й булки, покриті пилом, увесь свій мізерний крам (М. Коцюбинський); Узір думок, дівоцьких мрій свавілля Я гаптувала шовком огняним І в день свого нужденного весілля Убогу хату розцвітила ним (М. Бажан); Святковий стіл з цілою батареєю різноманітних пляшок мав чудовий вигляд, особливо після жалюгідних столів, за якими щодня обідали орські командири (З. Тулуб); Все.. мало якийсь немов засоромлений, жебрацький вигляд (Леся Українка). - Пор. 2. небага́тий.
БІ́ДНИЙ (обмежений у якому-небудь відношенні), УБО́ГИЙ[ВБО́ГИЙ]підсил.,ЖАЛЮ́ГІДНИЙпідсил.,ЗЛИДЕ́ННИЙпідсил.,МІЗЕ́РНИЙпідсил.,НІКЧЕ́МНИЙпідсил.,НУЖДЕ́ННИЙпідсил.; СКУПИ́Й (недостатній щодо кількості, якості і т. ін.); ХУДИ́Йрідко (про ґрунт, рослинність). Серед шалених прерій і в тундрі, де сивіє бідний мох, Нам світять Гейне, Тютчев, Архілох (М. Рильський); І писака лише переказав.. розмову з художником. Убогим юмором [гумором] заквітчав він проект художника (Ю. Яновський); Нахиляється однорукий солдат, зриває щуплий, жалюгідний колосок (О. Довженко); Кирило пожалів беззахисного, затурканого хлопця і дав йому двадцять ногат з свого злиденного запасу (А. Хижняк); З’явився генерал Новицький, шеф київських жандармів, людина з мізерною освітою, грубий, жорстокий і тупуватий (І. Драч); Літа минали, старість усе дужче добивали, нікчемний скарб тяжко збивався та помалу, по крихті... (Марко Вовчок); Я тільки тепер побачив село - нужденну купку солом’яних стріх (М. Коцюбинський); Пенсія була досить скупа, посторонні заробітки ще скупіші (І. Франко); Садок хирлявий, шпитальний - сім пар калік дерев, худі кущики, мов витягнені з солдатської юшки (Г. Хоткевич). - Пор. 1. незначни́й, 2. нікче́мний.
ЖАЛЮГІ́ДНИЙ (непривабливий, непоказний на вигляд), ЗЛИДЕ́ННИЙ, НУЖДЕ́ННИЙ, УБО́ГИЙ, МИ́РШАВИЙ, МІЗЕ́РНИЙ. Бова стояв перед ними зсутулений, змарнілий, жалюгідний (Д. Ткач); Трьох священиків приволокли на майдан. Вони були убогі та нужденні, в полотняних рясах, покрашених соком з бузинових ягід (І. Нечуй-Левицький); Миршава, убога фігурка в подертій кожушині (Г. Хоткевич); За ними На худих мізерних шкапах Їхав гурт комедіантський (Леся Українка).

Словник антонімів

БАГАТИЙ БІДНИЙ
1. Який має багатство, матеріальні цінності, заможний. Який живе у нужді, нестатках, убогий, злиденний, нужденний, незаможний, небагатий.
Багатий, а, е ~ бідний, а, е вдова, господар, господарство, дівчина, жінка, завод, країна, колгосп, людина, наречена, родина, родич, село, сімейство, сім’я, хлопець, чоловік. Багаті ~ бідні верстви населення. Вельми, винятково, досить, дуже, казково, надзвичайно, надмірно, сильно багатий ~ бідний. Бути, виявитися, здатися, зробитися, ставати багатим ~ бідним.
У знач. ім.: Багатий ~  бідний.
2. Який має що-н. у достатній кількості, достатній. Який містить дуже мало чого-н., малий, недостатній.
Багатий, а, е ~ бідний, а, е бібліотека, вибір, видобуток чого-н., земля, зібрання чого-н., колекція, музей, природа, програма, репертуар, ресурси, стіл, трофеї, урожай. Багатий ~ бідний на досвід, на запаси, на корисні копалини, на ліс, на події, на радощі, фантазією. Бути, виявлятися, залишатися багатим на що-н. ~ бідним на що-н.
Винятково, досить, дуже, казково, цілком багатий ~ бідний.
3. Який вражає пишнотою, розкішшю, розкішний, пишний. Який викликає співчуття своїм убожеством, убогий.
Багатий, а, е ~ бідний, а, е будинок, кімната, одяг, обстановка, палац, фасон. Бути, зробитися, стати багатим ~  бідним. Досить, дуже, надмірно, незвичайно багатий ~ бідний.
 4. Цінний чим-н., різноманітний. Який має в незначній кількості потрібні риси, мізерний.
Багатий, а, е ~ бідний, а, е лексика, література, мистецтво, мова; подіями, радощами, творчістю, фантазією; на вигадки, на ідеї, на події, на традицію, на фантазію. Бути, залишатися, зробитися, стати багатим ~ бідним. Досить, достатньо, дуже, недостатньо багатий ~ бідний.
Бідний багатого не розуміє (Народне прислів’я).
Не женися на багатій, Бо вижене з хати. Не женися на убогій, Бо не будеш спати (Т.Шевченко).
Овва! Розберем, хто багатий, а хто бідний. Видно пана по халявах (В. Винниченко). Ми багато пригадуємо,- сказав він.- Це добре. Але цього мало (О. Гончар). І бажаєм,.. Щоб думками ви міцніли, Багатіли, не бідніли, Щоб веселий був ваш дім (І. Франко).
Багатесенький ~ біднесенький, багатющий ~ бідненький, багацький ~ бідняцький; багатіти ~ бідніти, багатшати ~ біднішати, багато ~ бідно, розбагатіти ~ збідніти, збагачення ~ збіднення, багатий ~ небагатий, багатий ~ убогий, заможний ~ злиденний, заможний ~ нужденний, заможний ~ незаможний; розкішний ~ убогий, пишний ~ убогий, різноманітний ~ мізерний
Пор. ще: БАГАТСТВО ~ БІДНІСТЬ, БАГАЧ ~ БІДНЯК, БІЛЬШЕ ~ МЕНШЕ