-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ляка́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ляка́ймо
2 особа ляка́й ляка́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ляка́тиму ляка́тимемо, ляка́тимем
2 особа ляка́тимеш ляка́тимете
3 особа ляка́тиме ляка́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ляка́ю ляка́ємо, ляка́єм
2 особа ляка́єш ляка́єте
3 особа ляка́є ляка́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ляка́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ляка́в ляка́ли
жін. р. ляка́ла
сер. р. ляка́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ляка́вши

Словник синонімів

ЗАЛЯ́КУВАТИ (викликати в кого-небудь почуття занепокоєння, тривоги, страху, повідомляючи щось, погрожуючи чимсь), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ЛЯКА́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, ЗАСТРА́ШУВАТИрозм. - Док.: заляка́ти, застраха́ти, застраши́ти. Накинувсябув [барон] чомусь тільки на Андрія Горленка, залякував його всякими карами, розстрілом навіть... (Є. Кротевич); Тюрмою [Кіндрат] страхав. Та, спасибі, ось Тимоха з мужиками заступились, випустили (А. Головко); Явдоха розібрала, що один [пан] усе лякав її каторжною роботою (О. Донченко); Непийвода більше за всіх лютував і погрожував послати на шибеницю всю варту, котра дала змогу єзуїтові отруїтися (Н. Рибак); Гордій Лобода! У шинелі солдата Стояв ти байдужий до смерті в ту мить, Коли куркулі тебе брали в лещата, Хотіли тебе застрашити й зломить (Л. Первомайський).
ЛЯКА́ТИ (виклика́ти почуття страху, переляку), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, СПОЛО́ХУВАТИ, ПОЛО́ХАТИ, СТРАЩА́ТИрозм. рідше,СПУ́ДЖУВАТИдіал., ЖАХА́ТИпідсил. - Док.: зляка́ти, переляка́ти, наляка́ти, настраха́ти, пристраха́ти, пристраши́ти, настраши́ти, перестраши́ти, споло́хати, наполо́хати, спу́дити, сполоши́ти, переполо́хати, переполоши́ти, потриво́жити, поколо́шкати, сколо́скати, схарапу́дитирозм. перепу́дити, вжахну́ти[ужахну́ти]. Ліс стояв тихий, страшний. Кожен шелест лякав дівчину (В. Минко); - Ох, як ви мене перелякали, - сказав він сердечним якимсь голосом (Г. Хоткевич); [Корінь:] Вона дівчат страхає, щоб далеко не запливали (Я. Баш); Так настрахав Демид своїм криком, що й на звітних зборах ніхто йому не дорікав, ніхто не перечив (С. Журахович); - Я вас не хотіла страшити (І. Франко); Грім, котрий ударив о десять кроків від нього [пана], не був би його так перестрашив, як той страшний кашель (І. Франко); Римський імператор боявся посилення Росії і погрожував Богданові Хмельницькому походом на Україну (О. Довженко); Базар починав життя рано.. Вони [господарі яток і рундуків] перші сполохували безпритульників (І. Микитенко); Марусі сказали про смерть опришка не скоро, по тім, як видужала. Боялися потривожити (Г. Хоткевич); Мати стращає, що я змерзну (Панас Мирний); - Ці бунти жахали Олександра Романова, що посилав вірних своїх сатрапів усмиряти їх (М. Рильський). - Пор. заля́кувати.
ПОЛО́ХАТИ (якимись діями змушувати схоплюватися з місця, тікати, кидатися врозтіч тощо), СПОЛО́ХУВАТИ, ЛЯКА́ТИ, ПІДНІМА́ТИ[ПІДІЙМА́ТИ], ПОЛОШИ́ТИрозм.,КОЛО́ШКАТИрозм.,ПУ́ДИТИдіал.,СПУ́ДЖУВАТИ діал.;ШУГА́ТИ (птахів). - Док.: переполо́хати, переполоши́ти, споло́хати, зляка́ти, підня́ти[підійня́ти], сполоши́ти, сколо́шкати, спу́дити, шугну́ти, шугону́ти, розшугати. Вони промчали, полохаючи собак та курей, по спорожнілому базару (О. Ільченко); Ой ти, коте Марку,.. Геть побив горнятко, Сполохав курчатко (пісня); [Водяник:] На весні він нуртує, грає, рве, зриває з озера вінок розкішний, що цілий рік викохують русалки, лякає птицю мудру, сторожку (Леся Українка); Однаково істерично скавучить [собака], чи то зайця він підіймає, чи то лисицю (Остап Вишня); Діти сади підмітали, індиків пасли; каліки на городі сиділи, горобців, птаство полошили (Марко Вовчок); [Петро:] Торішню ніч знов щось колошкало телят (М. Кропивницький); Кукурікання дивного когута спудило курей і розбудило попадю (казка); Прислухається [Середа до солов’їв], заляскає в долоні, почне шугати: - Акиш! Аго-го! Щоб на вас!.. (С. Васильченко).