ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на голові людини), ВО́ЛОСзбірн.;ЧУБ, ЧУПРИ́НА, ШЕВЕЛЮ́РА, ЧУ́ПЕРдіал. (звич. у чоловіків); КО́СИ[КОСА́] (довге волосся, заплетене й розплетене - звич. у жінок); КУ́ЧЕРІ (кучеряве або завите волосся); ГРИ́ВА (про густе довге); КУ́ЧМА, КОПИ́ЦЯ, ША́ПКА, ШАПЧИ́НА (перев. із сл. волосся - густе, кучеряве або скуйовджене і тому високе на голові) розм.,ОСЕЛЕ́ДЕЦЬ (старовинна чоловіча зачіска) заст.Розчісувала [Юля] перед малесеньким дзеркальцем своє пишне каштанове волосся (Григорій Тютюнник); У воєнкома.. на високий лоб падає підкучерявлений чуб (М. Стельмах); Всі заздро позирали на прекрасну чуприну ясного золота на Юриній голові (Ю. Смолич); Іван звичним рухом відкидає з чола назад непокірну хвилясту шевелюру (П. Колесник); Сходилися вони до голяра Тимка щонеділі, аби голитися і підстригати чупер (В. Стефаник); Уже вона і розчесалася; вже і коси у дрібушки поплела (Г. Квітка-Основ’яненко); Марина розпустила Христі косу. Густе волосся як хвиля падало аж додолу (Панас Мирний); Був [Семко] високий,.. кругловидий, русявий; голова в кучерях (П. Куліш); Високе дівча.. мчало містечковими закамарками, трясло чорною кучмою волосся на голові (К. Гордієнко); На голові у хлопця здіймалась копиця скуйовдженого волосся (М. Трублаїні); Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (О. Досвітній); Запорожці звали ще чуприну оселедцем, бо як вона довга, то теліпається, неначе оселедець (О. Стороженко). - Пор. па́тли.

СТІГ (щільно укладена купа сіна, соломи, снопів і т. ін.); СТІЖО́К, КОПИ́ЦЯ, ПРИКЛА́ДОКрозм., КОП’Я́К діал. (менших розмірів); ОДЕ́НОКдіал. (на дерев’яній основі). Золоті стоги мріють на сонці (Ю. Яновський); Всі вони, спітнілі й червоні, хапалися як можна швидше скидати з воза сіно на стіжок (С. Васильченко); Скошу і свій горох, в копиці поскладаю (П. Гулак-Артемовський); Пішов [Іван] до маленького прикладу соломи (Л. Яновська); Одні [робітники] збивають сіно у вали, одні кінчають скидати в копички, там зносять копиці.. і закладають оденок (А. Крушельницький). - Пор. ски́рта.