невільник 1 значень

-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний неві́льник неві́льники
родовий неві́льника неві́льників
давальний неві́льникові, неві́льнику неві́льникам
знахідний неві́льника неві́льників
орудний неві́льником неві́льниками
місцевий на/у неві́льникові, неві́льнику на/у неві́льниках
кличний неві́льнику неві́льники

Словник синонімів

В’Я́ЗЕНЬ (той, хто перебуває в ув’язненні), УВ’Я́ЗНЕНИЙ, АРЕШТА́НТ, АРЕШТО́ВАНИЙ, НЕВІ́ЛЬНИК, ТЮРЯ́ЖНИКрозм.,КРИМІНА́ЛЬНИКзаст.,ОСТРО́ЖНИКзаст., НЕВО́ЛЬНИКзаст.Думали невдовзі налетіти на гестапівську тюрму і визволити в’язнів (А. Хижняк); Лобатий став ближче розглядати ув’язнених (О. Гончар); Охорона табору чекала з дня на день вагонів, щоб вивезти невільників далі на захід (О. Гончар); Мати й журилася тоді крізь дротяну сітку: - ..В селі он чоловіки як чоловіки, а ти вже кримінальник рік-річно (П. Козланюк); Острожник, який утече, арештант, новобранець - усі в ліс (Г. Хоткевич); У тій темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників (пісня). - Пор. кайда́нник.
НЕВІ́ЛЬНИК[НЕВО́ЛЬНИКзаст.] (той, хто перебуває в неволі, під владою кого-, чого-небудь), РАБпідсил.- Скрізь треба платити й мастити, щоб не бачити своїх дітей невільниками в багацьких та панських маєтках (П. Козланюк); Поступово з жартівливих розмов знову зійшли [заробітчани] на Таврію, на умови найму та життя строкових рабів (О. Гончар). - Пор. 1. раб.
РАБ (людина, яка є власністю іншої - рабовласника, пана), НЕВІ́ЛЬНИК, НЕВО́ЛЬНИКзаст.І раб копає землю, теше камінь, і носить мул з ріки (Леся Українка); Зараз Юруш взяв нагайку в руки й погнав слуг, наймитів та чорних невільників на роботу в поле (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. неві́льник.

Словник антонімів

ВИЗВОЛЕННЯ ПОНЕВОЛЕННЯ
Звільнення кого-н. або що-н. з неволі, полону, ув’язнення; звільнення. Захоплення кого-н. в неволю, в полон, ув’язнення кого-н., полон, неволя.
Визволення ~  поневолення Батьківщини, країни, міста, народу, населення, полонених, рідної землі, робітників, селян; військами, загонами, партизанами, повстанцями. Визволення заарештованих, полонених з-під влади кого-н., з-під іга, з неволі, від податку, з турецької неволі, від сплати чого-н.
Поневолення людини, духовне і національне, а не визволення було ідейною основою більшовизму (З преси).
Визволитель ~поневолювач, визволителька ~поневолювачка, визволяти ~поневолювати, визволений (у знач ім) ~невільник Пор. ще: ВОЛЯ ~ НЕВОЛЯ
ВОЛЯ НЕВОЛЯ
Повна незалежність когось від кого-н., свобода. Повна залежність когось від кого-н., ярмо, рабство, ув’язнення.
Воля ~  неволя дійсна, економічна, національна, повна, політична, справжня; батьківщини, жінки, країни, людини, народу, особистості. Світла, прекрасна воля ~  тяжка неволя. Боротьба, битва за волю ~  проти неволі. Заклик до волі, свободи ~  проти неволі, проти рабства, проти поневолення. Відстоювати, дати, забезпечити кому-н., одержати, оспівати, принести кому-н., славити волю ~  боротися проти неволі, забрати кого-н. в неволю, знеславлювати неволю. Бути, виростати, жити, знаходитися, перебувати на волі ~  в неволі.
Дай язикові волю, заведе в неволю (Народне прислів’я).  Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше - спати, спати. І спати на волі (Т. Шевченко).
Визволяти ~поневолювати, вільний ~поневолений, вільний (у знач ім.) ~невільник, воля ~поневолення, звільняти ~поневолювати; воля ~гніт, воля ~пригноблення, свобода ~рабство, свобода ~ярмо