-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний мертве́ць мертвеці́
родовий мертвеця́ мертвеці́в
давальний мертвеце́ві, мертвецю́ мертвеця́м
знахідний мертвеця́ мертвеці́в
орудний мертвеце́м мертвеця́ми
місцевий на/у мертвеце́ві, мертвецю́, мертвеці́ на/у мертвеця́х
кличний мертвецю́ мертвеці́

Словник синонімів

ПОКІ́ЙНИК (чоловік, який помер), ПОКІ́ЙНИЙ, НЕБІ́ЖЧИК, МЕ́РТВИЙ, ПОМЕ́РЛИЙ, УМЕ́РЛИЙ[ВМЕ́РЛИЙ], МЕ́РЛИЙрозм.; МРЕЦЬ, МЕРТВЯ́К, МЕРТВЕ́ЦЬрідше,ТІ́ЛО, ПО́РОХ, ПРАХзаст., книжн. (останки померлої людини). Замість науки дяк заставляв Тараса носити воду, рубати дрова, топити піч, а то ще часто й густо посилав його читати псалтиря над покійниками (Панас Мирний); Треба було спалити солому, на якій лежав Ант, ставити на вогонь корчаги з м’ясом, готуватись до тризни по покійному (С. Скляренко); З боку сільського керівництва була спроба переконати Щусів, щоб вони не тримали небіжчика аж дев’ять днів, а поховали на другий, ну хай на третій день (П. Загребельний); Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався, не то вже живий (Г. Квітка-Основ’яненко); Наділи шапки товариші. Зглянулись між собою. Кладуть померлого на лафет, прив’язують вірьовками (О. Довженко); Об умерлім добре говори, а ні, то мовчи (прислів’я); Заплакали, заголосили молодиці, мов мерлого з хати виносять (Г. Хоткевич); Єремія став блідий, потім став жовтий, неначе мрець (І. Нечуй-Левицький); - Заберіть мертвяка... - залепетав Азік нервово, розгублено. - Мертвяк в камері!.. (І. Багряний); Оболонками старими, Мов мертвець очима Зеленими, позирає [церква] (Т. Шевченко); - Хай тіло твоє лежатиме непохованим і вітер хай розвіє порох проклятого сина! (В. Підмогильний); І ворон мені викопе могилу, І вихор з плачем мій засипле прах (М. Вінграновський).

Словник фразеологізмів

ходя́чий (живи́й) мрець (мертве́ць). 1. Дуже худа, виснажена, немічна і т. ін. людина. У мене перед очима стоять привиди — київські звільнені з неволі громадяни, живі мерці (О. Довженко).

2. Людина, що втратила інтерес до життя, байдужа до всього. Не було вже, мабуть, нічого на світі, що могло би вразити бідного Хаїма. Це був ходячий мертвець (Г. Хоткевич).

ходя́чий (живи́й) мрець (мертве́ць). 1. Дуже худа, виснажена, немічна і т. ін. людина. У мене перед очима стоять привиди — київські звільнені з неволі громадяни, живі мерці (О. Довженко).

2. Людина, що втратила інтерес до життя, байдужа до всього. Не було вже, мабуть, нічого на світі, що могло би вразити бідного Хаїма. Це був ходячий мертвець (Г. Хоткевич).