-1-
іменник жіночого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний До́ма  
родовий До́ми  
давальний До́мі  
знахідний До́му  
орудний До́мою  
місцевий на/у До́мі  
кличний До́мо*  

Словник синонімів

ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕрозм.,ДО́МАрозм.,МЕ́ШКАННЯдіал.,ЖИТВО́діал.,СЕЛИ́ТЬБАзаст.;ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́зневажл. (тісне, темне); АПАРТАМЕ́НТИ (надто просторе).Світле, чисте, життєрадісне житло прикрашує й облагороджує наш побут (Я. Качура); Навіщо у старій та вогкій хаті жити, коли є нова, суха, простора та ясна оселя? (Л. Яновська); Набрали хлопців до бригади, дали їм сяке-таке помешкання (О. Лупій); Радісні вигуки наповнили дім (Ю. Смолич); Подано автомобілі - розвезти акторів по домівках (Ю. Яновський); Покинула знову хату, Синову господу (Т. Шевченко); - Прощайте, рідні пороги, де походжали мої ноги! (І. Нечуй-Левицький); Андрій, відколи жив, не бачив такого поганого мешкання (І. Франко); Хата здалася Христі великим льохом, а не людським житвом (Панас Мирний); - Де ті людські селитьби, де той народ, що.. оселяв колись родючу землю (М. Коцюбинський); Коли Свиридович вигнав татарку до хатини в садку, баба Палажка обурилася. - От собака! Жінці родити час, а він її з хати жене до того чортового лігвища (З. Тулуб); Озлився [дід Маківка] на весь світ, заперся у своїй норі і довго не виходив (М. Чабанівський); Тут було побудовано дачі обласного керівництва.. розкіш апартаментів доморощеного панства по-особливому сприймається на тлі убозтва державної наукової установи (з журналу). - Пор. 1. барлі́г, халу́па.

Словник фразеологізмів

бу́́ти [і] вдо́́ма (до́́ма) й за́́мужем. Користуватися одночасно усіма вигодами. — Він взагалі парубок справний… Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?..— Може, хоче бути дома й замужем? (А. Хорунжий).

бу́́ти [і] вдо́́ма (до́́ма) й за́́мужем. Користуватися одночасно усіма вигодами. — Він взагалі парубок справний… Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?..— Може, хоче бути дома й замужем? (А. Хорунжий).

не всі вдо́ма (до́ма) у кого. Хто-небудь дурний, недоумкуватий. [Андрій:] Факт той, що всі у мене вдома вважають, видно, що у мене не всі вдома! (З. Мороз); Вояк витріщеними очима видивився на Спориша, як на чоловіка, у якого не всі дома (І. Франко); — Ну, та то вже, мабуть, якийсь виродок з їхнього стану, самі ж бо про неї кажуть, що не всі дома (Дніпрова Чайка). [чи] всі вдо́ма (до́ма)? — Гайворон виступив на правлінні проти плану сівби, який затверджений для їхнього колгоспу. — У нього всі вдома? — зі злом спитав Бунчук (М. Зарудний);  — Як він там у вас... Чи в нього всі дома? — покрутив пальцем становий коло чола. — Зайця, часом, в голові немає?.. (М. Коцюбинський).

не ма́ти усі́х до́ма, жарт. Нерозумно себе поводити, бути дурнуватим. У однієї жінки був чоловік, та такий собі вахлакуватий та неповороткий, та ще і не мав усіх дома (Україна сміється).

як (мов, на́че і т. ін.) [у се́бе] до́ма. 1. зі сл. жи́ти, пово́дитися, почува́ти се́бе і т. ін. Добре, безтурботно, безпечно. Зажила вона [Христя] в Перепелихи як у себе дома (Панас Мирний); // Впевнено. Не сподобалося Рубінові те, що біля горна він [Лукійченко] поводився як дома, все знав і вмів, а Рубін ще нічого не знав і нічого не вмів (І. Сенченко); Горбань хазяйновито наче в себе дома подався до хлівця.., а невдовзі з’явився, перегнувшись під вагою стовпця (Є. Гуцало).

2. зі сл. бу́ти. Почувати себе невимушено, вільно, нескуто. Сапіга підходив до кожного, діловито потискуючи руки.— Роздягайся,— сказав Льоня ..— Будь як дома (О. Гончар); — Та чого ж ви стоїте? Сідайте в коло, дорогі наші браття, і будьте як дома (Григорій Тютюнник).

3. Безцеремонно, нахабно. Небезпеки були близько, під боком. Про них щоразу нагадували стрекотання ворожих гідропланів, що ходили по небу над Хорлами як дома (О. Гончар).

як (мов, на́че і т. ін.) [у се́бе] до́ма. 1. зі сл. жи́ти, пово́дитися, почува́ти се́бе і т. ін. Добре, безтурботно, безпечно. Зажила вона [Христя] в Перепелихи як у себе дома (Панас Мирний); // Впевнено. Не сподобалося Рубінові те, що біля горна він [Лукійченко] поводився як дома, все знав і вмів, а Рубін ще нічого не знав і нічого не вмів (І. Сенченко); Горбань хазяйновито наче в себе дома подався до хлівця.., а невдовзі з’явився, перегнувшись під вагою стовпця (Є. Гуцало).

2. зі сл. бу́ти. Почувати себе невимушено, вільно, нескуто. Сапіга підходив до кожного, діловито потискуючи руки.— Роздягайся,— сказав Льоня ..— Будь як дома (О. Гончар); — Та чого ж ви стоїте? Сідайте в коло, дорогі наші браття, і будьте як дома (Григорій Тютюнник).

3. Безцеремонно, нахабно. Небезпеки були близько, під боком. Про них щоразу нагадували стрекотання ворожих гідропланів, що ходили по небу над Хорлами як дома (О. Гончар).

-2-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний До́ма  
родовий До́ми  
давальний До́мі  
знахідний До́му  
орудний До́мою  
місцевий на/у До́мі  
кличний До́мо*  

Словник синонімів

ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕрозм.,ДО́МАрозм.,МЕ́ШКАННЯдіал.,ЖИТВО́діал.,СЕЛИ́ТЬБАзаст.;ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́зневажл. (тісне, темне); АПАРТАМЕ́НТИ (надто просторе).Світле, чисте, життєрадісне житло прикрашує й облагороджує наш побут (Я. Качура); Навіщо у старій та вогкій хаті жити, коли є нова, суха, простора та ясна оселя? (Л. Яновська); Набрали хлопців до бригади, дали їм сяке-таке помешкання (О. Лупій); Радісні вигуки наповнили дім (Ю. Смолич); Подано автомобілі - розвезти акторів по домівках (Ю. Яновський); Покинула знову хату, Синову господу (Т. Шевченко); - Прощайте, рідні пороги, де походжали мої ноги! (І. Нечуй-Левицький); Андрій, відколи жив, не бачив такого поганого мешкання (І. Франко); Хата здалася Христі великим льохом, а не людським житвом (Панас Мирний); - Де ті людські селитьби, де той народ, що.. оселяв колись родючу землю (М. Коцюбинський); Коли Свиридович вигнав татарку до хатини в садку, баба Палажка обурилася. - От собака! Жінці родити час, а він її з хати жене до того чортового лігвища (З. Тулуб); Озлився [дід Маківка] на весь світ, заперся у своїй норі і довго не виходив (М. Чабанівський); Тут було побудовано дачі обласного керівництва.. розкіш апартаментів доморощеного панства по-особливому сприймається на тлі убозтва державної наукової установи (з журналу). - Пор. 1. барлі́г, халу́па.

Словник фразеологізмів

бу́́ти [і] вдо́́ма (до́́ма) й за́́мужем. Користуватися одночасно усіма вигодами. — Він взагалі парубок справний… Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?..— Може, хоче бути дома й замужем? (А. Хорунжий).

бу́́ти [і] вдо́́ма (до́́ма) й за́́мужем. Користуватися одночасно усіма вигодами. — Він взагалі парубок справний… Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?..— Може, хоче бути дома й замужем? (А. Хорунжий).

не всі вдо́ма (до́ма) у кого. Хто-небудь дурний, недоумкуватий. [Андрій:] Факт той, що всі у мене вдома вважають, видно, що у мене не всі вдома! (З. Мороз); Вояк витріщеними очима видивився на Спориша, як на чоловіка, у якого не всі дома (І. Франко); — Ну, та то вже, мабуть, якийсь виродок з їхнього стану, самі ж бо про неї кажуть, що не всі дома (Дніпрова Чайка). [чи] всі вдо́ма (до́ма)? — Гайворон виступив на правлінні проти плану сівби, який затверджений для їхнього колгоспу. — У нього всі вдома? — зі злом спитав Бунчук (М. Зарудний);  — Як він там у вас... Чи в нього всі дома? — покрутив пальцем становий коло чола. — Зайця, часом, в голові немає?.. (М. Коцюбинський).

не ма́ти усі́х до́ма, жарт. Нерозумно себе поводити, бути дурнуватим. У однієї жінки був чоловік, та такий собі вахлакуватий та неповороткий, та ще і не мав усіх дома (Україна сміється).

як (мов, на́че і т. ін.) [у се́бе] до́ма. 1. зі сл. жи́ти, пово́дитися, почува́ти се́бе і т. ін. Добре, безтурботно, безпечно. Зажила вона [Христя] в Перепелихи як у себе дома (Панас Мирний); // Впевнено. Не сподобалося Рубінові те, що біля горна він [Лукійченко] поводився як дома, все знав і вмів, а Рубін ще нічого не знав і нічого не вмів (І. Сенченко); Горбань хазяйновито наче в себе дома подався до хлівця.., а невдовзі з’явився, перегнувшись під вагою стовпця (Є. Гуцало).

2. зі сл. бу́ти. Почувати себе невимушено, вільно, нескуто. Сапіга підходив до кожного, діловито потискуючи руки.— Роздягайся,— сказав Льоня ..— Будь як дома (О. Гончар); — Та чого ж ви стоїте? Сідайте в коло, дорогі наші браття, і будьте як дома (Григорій Тютюнник).

3. Безцеремонно, нахабно. Небезпеки були близько, під боком. Про них щоразу нагадували стрекотання ворожих гідропланів, що ходили по небу над Хорлами як дома (О. Гончар).

як (мов, на́че і т. ін.) [у се́бе] до́ма. 1. зі сл. жи́ти, пово́дитися, почува́ти се́бе і т. ін. Добре, безтурботно, безпечно. Зажила вона [Христя] в Перепелихи як у себе дома (Панас Мирний); // Впевнено. Не сподобалося Рубінові те, що біля горна він [Лукійченко] поводився як дома, все знав і вмів, а Рубін ще нічого не знав і нічого не вмів (І. Сенченко); Горбань хазяйновито наче в себе дома подався до хлівця.., а невдовзі з’явився, перегнувшись під вагою стовпця (Є. Гуцало).

2. зі сл. бу́ти. Почувати себе невимушено, вільно, нескуто. Сапіга підходив до кожного, діловито потискуючи руки.— Роздягайся,— сказав Льоня ..— Будь як дома (О. Гончар); — Та чого ж ви стоїте? Сідайте в коло, дорогі наші браття, і будьте як дома (Григорій Тютюнник).

3. Безцеремонно, нахабно. Небезпеки були близько, під боком. Про них щоразу нагадували стрекотання ворожих гідропланів, що ходили по небу над Хорлами як дома (О. Гончар).