щаблюватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний щаблюва́тий щаблюва́та щаблюва́те щаблюва́ті
родовий щаблюва́того щаблюва́тої щаблюва́того щаблюва́тих
давальний щаблюва́тому щаблюва́тій щаблюва́тому щаблюва́тим
знахідний щаблюва́тий щаблюва́ту щаблюва́те щаблюва́ті
орудний щаблюва́тим щаблюва́тою щаблюва́тим щаблюва́тими
місцевий на/у щаблюва́тому, щаблюва́тім на/у щаблюва́тій на/у щаблюва́тому, щаблюва́тім на/у щаблюва́тих