-1-
прізвище

Словник відмінків

відмінок чол. і жін. р. множина
називний Цю́па Цю́пи
родовий Цю́пи Цюп
давальний Цю́пі Цю́пам
знахідний Цю́пу Цюп
орудний Цю́пою Цю́пами
місцевий при Цю́пі при Цю́пах
кличний Цю́по, Цю́па Цю́пи

Словник синонімів

В’ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в’язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГАрозм., зневажл.,ТЕМНИ́ЦЯзаст., поет.,ОСТРО́Гзаст.,Я́МАзаст., КРИМІНА́Лзаст., ПО́РУБзаст.,КУ́НАзаст.,ЗАТВО́Рзаст., ХУРДИ́ГАзаст., розм.,КОЗА́заст. розм.,КАЗЕ́НКАдіал.,ЦЮ́ПАдіал.,ФУРДИ́ГАдіал. рідше; ЦЕНТРА́Лзаст.,ЦЕНТРА́ЛКАзаст. розм. (в дорев. Росії - центральна каторжна тюрма перев. для політичних в’язнів); АРЕШТА́НТСЬКА, АРЕ́ШТзаст., БУЦЕГА́РНЯзаст. розм.,КАТАЛА́ЖКАзаст. розм.,ТЕ́МНАзаст.,ХОЛО́ДНАзаст.,ЧО́РНАзаст. (приміщення для тимчасового утримання арештованих, в’язнів). - Пане полковнику, ми вже в Варшаві. Пан Остап сидить у міській в’язниці (О. Довженко); Джерю випустили з тюрми на волю (І. Нечуй-Левицький); Беруть коваля, кують та ведуть до темниці (Н. Кобринська); [Іван:] Гаврила Куксенка в острог посадовили за те, що вкрав курку у шинкаря (М. Кропивницький); - Сидів я тоді в отсій ямі в слідстві (І. Франко); Він був головний злодій та й забив одного чоловіка в селі. Сидів уже кільканадцять літ у криміналі (Лесь Мартович); - До порубу приставити з мері або чуді, щоб ніхто не збагнув мови в’язневої (П. Загребельний); У нас, скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не саджають, а зараз - іди собі к нечистій матері! (П. Куліш); - Місяць у казенці та на цегляних ребрах спати, - тут, діду, чоловік вовком завиє (І. Франко); За віщо посадовлено до цюпи цього старого поляка, я так і не довідався (О. Досвітній); - Я з фурдиги. - Мокра і розпатлана, страшніша за всі привиди, стояла [Ольга] в хаті і просилася (Я. Качура); Розповідав.. про безсонні ночі в Миколаївському каторжному централі (О. Гончар); Петруся продержали три тижні в поліційнім арешті (І. Франко); Економ її вигнав і настрахав, що посадить у буцегарню (В. Кучер); Вони наскочили на беззбройного незаможника, який стояв на варті біля каталажки, і випустили Собченка (І. Ле); Старий гріх знову прокинувся, завів його.. в темну, а з темної на вулицю (Панас Мирний); - Соцький! - гукнув суддя. - Одведи бабу в холодну! (Л. Яновська); Узяли Чіпку п’яного, силоміць посадили в чорну (Панас Мирний).
ХАЛУ́ПА (невелика убога житлова будівля, злиденна хата), ХАЛУПЧИ́НА, ХАЛАБУ́ДА, ХИ́ЖАрозм., БУ́ДА діал., ЦЮ́ПАдіал., БУРДЕ́Й[БУРДІЙ]діал.; ПРИ́ХАТОКзаст. (невелика хата). В напівтемряві халуп, при кволих каганцях, жінки задумливо пряли свої мички (І. Микитенко); До земляної стінки, як гриб до пенька, притулилася древня халупчина (Ф. Бурлака); Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом, чорнілася своїми входами (Панас Мирний); Крита була хижа не залізом, як усі, навіть найбідніші будиночки на околиці, а ґонтом - замшілим, зеленим, як моріжок (Ю. Смолич); Поле й поле, посередині буда, соломою крита, там міх для спання, там лантухи на гичку.. Буревій, дощ, злива - буда сховає. Володько сам ставив крокви, збивав лати (У. Самчук); В цюпі, де жили Лімбахи, було темно, брудно та непривітно (І. Франко); Своєрідним типом житла в горах були курні хати - бурдеї, в яких жила селянська біднота (з журналу); Повернувся Андрійко, хотів непомітно прошмигнути до прихатка, та помітила бабуся, напустилася, що допізна десь вештався (П. Кочура). - Пор. 1. житло́.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний цю́па цю́пи
родовий цю́пи цюп
давальний цю́пі цю́пам
знахідний цю́пу цюп
орудний цю́пою цю́пами
місцевий на/у цю́пі на/у цю́пах
кличний цю́по цю́пи
-2-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота

Словник відмінків

відмінок чол. і жін. р. множина
називний Цю́па Цю́пи
родовий Цю́пи Цюп
давальний Цю́пі Цю́пам
знахідний Цю́пу Цюп
орудний Цю́пою Цю́пами
місцевий при Цю́пі при Цю́пах
кличний Цю́по, Цю́па Цю́пи

Словник синонімів

В’ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в’язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГАрозм., зневажл.,ТЕМНИ́ЦЯзаст., поет.,ОСТРО́Гзаст.,Я́МАзаст., КРИМІНА́Лзаст., ПО́РУБзаст.,КУ́НАзаст.,ЗАТВО́Рзаст., ХУРДИ́ГАзаст., розм.,КОЗА́заст. розм.,КАЗЕ́НКАдіал.,ЦЮ́ПАдіал.,ФУРДИ́ГАдіал. рідше; ЦЕНТРА́Лзаст.,ЦЕНТРА́ЛКАзаст. розм. (в дорев. Росії - центральна каторжна тюрма перев. для політичних в’язнів); АРЕШТА́НТСЬКА, АРЕ́ШТзаст., БУЦЕГА́РНЯзаст. розм.,КАТАЛА́ЖКАзаст. розм.,ТЕ́МНАзаст.,ХОЛО́ДНАзаст.,ЧО́РНАзаст. (приміщення для тимчасового утримання арештованих, в’язнів). - Пане полковнику, ми вже в Варшаві. Пан Остап сидить у міській в’язниці (О. Довженко); Джерю випустили з тюрми на волю (І. Нечуй-Левицький); Беруть коваля, кують та ведуть до темниці (Н. Кобринська); [Іван:] Гаврила Куксенка в острог посадовили за те, що вкрав курку у шинкаря (М. Кропивницький); - Сидів я тоді в отсій ямі в слідстві (І. Франко); Він був головний злодій та й забив одного чоловіка в селі. Сидів уже кільканадцять літ у криміналі (Лесь Мартович); - До порубу приставити з мері або чуді, щоб ніхто не збагнув мови в’язневої (П. Загребельний); У нас, скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не саджають, а зараз - іди собі к нечистій матері! (П. Куліш); - Місяць у казенці та на цегляних ребрах спати, - тут, діду, чоловік вовком завиє (І. Франко); За віщо посадовлено до цюпи цього старого поляка, я так і не довідався (О. Досвітній); - Я з фурдиги. - Мокра і розпатлана, страшніша за всі привиди, стояла [Ольга] в хаті і просилася (Я. Качура); Розповідав.. про безсонні ночі в Миколаївському каторжному централі (О. Гончар); Петруся продержали три тижні в поліційнім арешті (І. Франко); Економ її вигнав і настрахав, що посадить у буцегарню (В. Кучер); Вони наскочили на беззбройного незаможника, який стояв на варті біля каталажки, і випустили Собченка (І. Ле); Старий гріх знову прокинувся, завів його.. в темну, а з темної на вулицю (Панас Мирний); - Соцький! - гукнув суддя. - Одведи бабу в холодну! (Л. Яновська); Узяли Чіпку п’яного, силоміць посадили в чорну (Панас Мирний).
ХАЛУ́ПА (невелика убога житлова будівля, злиденна хата), ХАЛУПЧИ́НА, ХАЛАБУ́ДА, ХИ́ЖАрозм., БУ́ДА діал., ЦЮ́ПАдіал., БУРДЕ́Й[БУРДІЙ]діал.; ПРИ́ХАТОКзаст. (невелика хата). В напівтемряві халуп, при кволих каганцях, жінки задумливо пряли свої мички (І. Микитенко); До земляної стінки, як гриб до пенька, притулилася древня халупчина (Ф. Бурлака); Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом, чорнілася своїми входами (Панас Мирний); Крита була хижа не залізом, як усі, навіть найбідніші будиночки на околиці, а ґонтом - замшілим, зеленим, як моріжок (Ю. Смолич); Поле й поле, посередині буда, соломою крита, там міх для спання, там лантухи на гичку.. Буревій, дощ, злива - буда сховає. Володько сам ставив крокви, збивав лати (У. Самчук); В цюпі, де жили Лімбахи, було темно, брудно та непривітно (І. Франко); Своєрідним типом житла в горах були курні хати - бурдеї, в яких жила селянська біднота (з журналу); Повернувся Андрійко, хотів непомітно прошмигнути до прихатка, та помітила бабуся, напустилася, що допізна десь вештався (П. Кочура). - Пор. 1. житло́.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний цю́па цю́пи
родовий цю́пи цюп
давальний цю́пі цю́пам
знахідний цю́пу цюп
орудний цю́пою цю́пами
місцевий на/у цю́пі на/у цю́пах
кличний цю́по цю́пи