-1-
іменник жіночого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний утри́манка утри́манки
родовий утри́манки утри́манок
давальний утри́манці утри́манкам
знахідний утри́манку утри́манок
орудний утри́манкою утри́манками
місцевий на/в утри́манці на/в утри́манках
кличний утри́манко утри́манки

Словник синонімів

НАЛО́ЖНИЦЯзаст. (жінка, що перебуває на утриманні або під владою знатного чи взагалі заможного чоловіка, його коханка, звичайно у феодальному суспільстві), ПІДЛО́ЖНИЦЯзаст. рідше,НАПЕ́РСНИЦЯзаст.; УТРИ́МАНКА (жінка, що живе на утриманні коханця). Велить [князь] приводити до себе мужніх жон, і дівиць розтляє, і наложниць має у Вишгороді триста (П. Загребельний); Вона самому Мозар-Дихану в наперсниці за гріх батьків віддана (І. Ле).