-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | усма́жувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | усма́жуймо |
2 особа | усма́жуй | усма́жуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | усма́жуватиму | усма́жуватимемо, усма́жуватимем |
2 особа | усма́жуватимеш | усма́жуватимете |
3 особа | усма́жуватиме | усма́жуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | усма́жую | усма́жуємо, усма́жуєм |
2 особа | усма́жуєш | усма́жуєте |
3 особа | усма́жує | усма́жують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
усма́жуючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | усма́жував | усма́жували |
жін. р. | усма́жувала |
сер. р. | усма́жувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
усма́жувавши |
Словник синонімів
СМА́ЖИТИ (готувати м’ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води), ЖА́РИТИ, ШКВА́РИТИ, ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ [ПРА́ЖИТИ], ЗАСМА́ЖУВАТИ, ЗАЖА́РЮВАТИ (перев. окремою тушкою, великим шматком); ПРОСМА́ЖУВАТИ, УСМА́ЖУВАТИ [ВСМА́ЖУВАТИ] (до повної готовності); ПРИСМА́ЖУВАТИ, ПРИШКВА́РЮВАТИ (частково, трохи). - Док.: засма́жити, посма́жити, зажа́рити, пожа́рити, ужа́рити [вжа́рити], спрягти́, спря́жити [спра́жити], просма́жити, усма́жити [всма́жити], присма́жити, пришква́рити. Онися пішла в пекарню, звеліла смажити три гуски (І. Нечуй-Левицький); - В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють (О. Гончар); Сичала на столі бензинка, а на ній шкварчала яєчня, яку мистецьки вмів пряжити Савченко (М. Коцюбинський); - Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж (А. Іщук); Добре просмажити м’ясо.