уроджений 2 значень

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уро́джений уро́джена уро́джене уро́джені
родовий уро́дженого уро́дженої уро́дженого уро́джених
давальний уро́дженому уро́дженій уро́дженому уро́дженим
знахідний уро́джений, уро́дженого уро́джену уро́джене уро́джені, уро́джених
орудний уро́дженим уро́дженою уро́дженим уро́дженими
місцевий на/в уро́дженому, уро́дженім на/в уро́дженій на/в уро́дженому, уро́дженім на/в уро́джених

Словник синонімів

ПРИРО́ДЖЕНИЙ (властивий від народження), УРО́ДЖЕНИЙ[ВРОДЖЕНИЙ], ПРИРО́ДНИЙ, УСПАДКО́ВАНИЙ, ПРИРОЖДЕ́ННИЙзаст.Краще з наперсток розуму природженого, ніж цебер приученого (прислів’я); З натури Неля була несміливою. Дехто пояснював це надмірною вродженою делікатністю (Ірина Вільде); - Вітаю вас, Ніно Романівно, у вас природний педагогічний хист (О. Донченко); - В неї є прирожденна естетичність: все їй здається театром, сценою (І. Нечуй-Левицький).
ПРИРО́ДЖЕНИЙ (який від народження має нахил, здібності до чогось), УРО́ДЖЕНИЙ[ВРО́ДЖЕНИЙ], ПРИРО́ДНИЙ, РОДИ́МИЙрозм.,ПРИРОЖДЕ́ННИЙзаст.- Ви ж природжений актор, Жержеля! Ви ж перлина артистичного таланту! (І. Волошин); Це був природний, справжній розпорядник танців (І. Микитенко); Кругом загоготіло: - Це родимий літун! Вона й дівкою була угара! (С. Васильченко); - Малаєць - наш хазяїн - був прирожденний моряк (Ю. Яновський).
УРО́ДЖЕНИЙ[ВРО́ДЖЕНИЙ] (успадкований, не набутий), ПРИРО́ДЖЕНИЙ, БЕЗУМО́ВНИЙ (рефлекс). Уроджена делікатність; Захворювання серця бувають природжені й набуті (з підручника).
-2-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уро́джений уро́джена уро́джене уро́джені
родовий уро́дженого уро́дженої уро́дженого уро́джених
давальний уро́дженому уро́дженій уро́дженому уро́дженим
знахідний уро́джений, уро́дженого уро́джену уро́джене уро́джені, уро́джених
орудний уро́дженим уро́дженою уро́дженим уро́дженими
місцевий на/в уро́дженому, уро́дженім на/в уро́дженій на/в уро́дженому, уро́дженім на/в уро́джених

Словник синонімів

ПРИРО́ДЖЕНИЙ (властивий від народження), УРО́ДЖЕНИЙ[ВРОДЖЕНИЙ], ПРИРО́ДНИЙ, УСПАДКО́ВАНИЙ, ПРИРОЖДЕ́ННИЙзаст.Краще з наперсток розуму природженого, ніж цебер приученого (прислів’я); З натури Неля була несміливою. Дехто пояснював це надмірною вродженою делікатністю (Ірина Вільде); - Вітаю вас, Ніно Романівно, у вас природний педагогічний хист (О. Донченко); - В неї є прирожденна естетичність: все їй здається театром, сценою (І. Нечуй-Левицький).
ПРИРО́ДЖЕНИЙ (який від народження має нахил, здібності до чогось), УРО́ДЖЕНИЙ[ВРО́ДЖЕНИЙ], ПРИРО́ДНИЙ, РОДИ́МИЙрозм.,ПРИРОЖДЕ́ННИЙзаст.- Ви ж природжений актор, Жержеля! Ви ж перлина артистичного таланту! (І. Волошин); Це був природний, справжній розпорядник танців (І. Микитенко); Кругом загоготіло: - Це родимий літун! Вона й дівкою була угара! (С. Васильченко); - Малаєць - наш хазяїн - був прирожденний моряк (Ю. Яновський).
УРО́ДЖЕНИЙ[ВРО́ДЖЕНИЙ] (успадкований, не набутий), ПРИРО́ДЖЕНИЙ, БЕЗУМО́ВНИЙ (рефлекс). Уроджена делікатність; Захворювання серця бувають природжені й набуті (з підручника).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уро́джений уро́джена уро́джене уро́джені
родовий уро́дженого уро́дженої уро́дженого уро́джених
давальний уро́дженому уро́дженій уро́дженому уро́дженим
знахідний уро́джений, уро́дженого уро́джену уро́джене уро́джені, уро́джених
орудний уро́дженим уро́дженою уро́дженим уро́дженими
місцевий на/в уро́дженому, уро́дженім на/в уро́дженій на/в уро́дженому, уро́дженім на/в уро́джених