-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ультима́тум ультима́туми
родовий ультима́туму ультима́тумів
давальний ультима́туму, ультима́тумові ультима́тумам
знахідний ультима́тум ультима́туми
орудний ультима́тумом ультима́тумами
місцевий на/в ультима́тумі на/в ультима́тумах
кличний ультима́туме* ультима́туми*

Словник синонімів

ВИМО́ГА (бажання, прохання, висловлене так, що не допускає заперечень), ДОМАГА́ННЯ, ПОБАЖА́ННЯрідше,ДЕЗИДЕРА́Тзаст.;УЛЬТИМА́ТУМрозм. (категорична, що часто супроводжується погрозою). Орися.. поставила перед Тимком вимогу, щоб він спровадив із двору свого дружка (Григорій Тютюнник); На вперте домагання Потурайчина згодився.. записати свою жінку до читальні (Лесь Мартович); Наталя висловила енергійне побажання, щоб мандрівник узяв йоду, бинти, аспірин і хінін (О. Донченко); - Ми категорично вимагаємо звільнити з-під арешту Кузнецова.. - Он як! Це що, майже ультиматум? (А. Головко).