-1-
дієслово доконаного виду
(скалічіти) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив укалічі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   укалічі́ймо
2 особа укалічі́й укалічі́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа укалічі́ю укалічі́ємо, укалічі́єм
2 особа укалічі́єш укалічі́єте
3 особа укалічі́є укалічі́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. укалічі́в укалічі́ли
жін.р. укалічі́ла
сер.р. укалічі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
укалічі́вши

Словник синонімів

СКАЛІ́ЧИТИСЯ (зазнати каліцтва, стати калікою), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, СКАЛІЧІ́ТИ, ОКАЛІЧІ́ТИрозм., УКАЛІЧІ́ТИ[ВКАЛІЧІ́ТИ]діал. - Недок.: калі́читися. - Ти що то виробляєш? Хочеш скалічитися? (М. Стельмах); [Гапка:] Одну маєте корівку та й та згине або скалічіє за такою хазяйкою! (М. Кропивницький); Ніхто не розпитував нещасного, в який спосіб скалічів так страшенно (О. Кобилянська).