ЗАГЛИ́БИНА (заглиблене місце на чому-небудь), ЗАГЛИ́БЛЕННЯ, ПОГЛИ́БЛЕННЯрідко; ВИ́ЇМКА, Я́МКА, ГЛИ́БКАдіал. (невелика заглибина); ЗАПА́ДИНА (більших розмірів); ВДА́ВЛЕННЯ[УДА́ВЛЕННЯ], ВМ’Я́ТИНА[УМ’Я́ТИНА]рідко (від удару або тиснення); НІ́ША, ПІДБІ́Йспец. (спеціально зроблена, перев. у стіні, на схилі берега, гори). Ножиком я став виколупувати в стіні заглибини, куди б могла стати нога (О. Донченко); В її прегрубих, від старості почорнілих стінах повно було.. ніш і заглиблень (І. Франко); Її налякали й дядькові очі, й химерні губи - верхня схожа на чирвину, товсто вростала у виїмку нижньої (М. Стельмах); - От я, помолившись Богу, і подравсь вуглом до віконця. Де в стіні ямка, то там ногою упрусь, де виткнулась печина, то рукою хапаюсь (О. Стороженко); На довбаному стільчику сидить коло обтесаного для ступи пня батько і теслицею вибиває глибку (М. Стельмах); Катери наближалися, важко поринаючи у воду. Чорні, обпалені, побиті осколками бомб, з глибокими вм’ятинами на бортах (В. Кучер); Радист склав апарат і відніс його в таємну, видовбану в землі нішу (Ю. Бедзик); Поховальний обряд передбачав спорудження в одній із стінок могильної ями ніші або підбою, куди клали померлого (з підручника).