увігнутий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уві́гну́тий уві́гну́та уві́гну́те уві́гну́ті
родовий уві́гну́того уві́гну́тої уві́гну́того уві́гну́тих
давальний уві́гну́тому уві́гну́тій уві́гну́тому уві́гну́тим
знахідний уві́гну́тий, уві́гну́того уві́гну́ту уві́гну́те уві́гну́ті, уві́гну́тих
орудний уві́гну́тим уві́гну́тою уві́гну́тим уві́гну́тими
місцевий на/в уві́гну́тому, уві́гну́тім на/в уві́гну́тій на/в уві́гну́тому, уві́гну́тім на/в уві́гну́тих