-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тузлу́к  
родовий тузлу́ку  
давальний тузлу́ку, тузлу́кові  
знахідний тузлу́к  
орудний тузлу́ком  
місцевий на/у тузлу́ку  
кличний тузлу́ку*  

Словник синонімів

I. ЛУГрозм. (водний настій попелу, який уживається для прання, миття тощо), ВІДМО́КАдіал.,МИ́ТЕЛЬдіал.,ТУЗЛУ́Крозм. заст. (для зоління білизни). Зігріла [мати] окропу, щоб змити мені голову, внесла шаплик і наказала скидати все і лізти в луг (М. Чабанівський); Мотря стала оджимать сорочки з відмоки (І. Нечуй-Левицький); Налила [Настя] в миску мителю, розпустила коси і почала мити голову (І. Нечуй-Левицький); Положи сорочку в тузлук (Словник Б. Грінченка).
РОПА́ (соляний розчин високої концентрації), РОЗСІ́Л, ТУЗЛУ́К. Доки сало стоїть у кориті в ропі, то вона повна господарка (М. Томчаній); Варити сіль із ропи.