-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив ту́затися, ту́затись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ту́займося, ту́займось
2 особа ту́зайся, ту́зайсь ту́зайтеся, ту́зайтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ту́затимуся, ту́затимусь ту́затимемося, ту́затимемось, ту́затимемся
2 особа ту́затимешся ту́затиметеся, ту́затиметесь
3 особа ту́затиметься ту́затимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ту́заюся, ту́заюсь ту́заємося, ту́заємось, ту́заємся
2 особа ту́заєшся ту́заєтеся, ту́заєтесь
3 особа ту́зається ту́заються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ту́заючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ту́зався, ту́завсь ту́залися, ту́зались
жін. р. ту́залася, ту́залась
сер. р. ту́залося, ту́залось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ту́завшись

Словник синонімів

БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯрозм., СКУ́БА́ТИСЯрозм.;ТОВКТИ́СЯрозм., ТУ́ЗАТИСЯрозм., ТУЗИ́ТИСЯрідко (битися, штовхаючись чим-небудь - звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯрозм., ЧУБА́РИТИСЯрідко (битися, хапаючи один одного за чуби, волосся, а також битися взагалі). - Док.: поби́тися, поску́бтися, почу́битися. Декотрі хлопці почали битись. Піднявся шум та галас (І. Нечуй-Левицький); Як розлючена кішка, він кинувся до Тимка і схопив за комір кожуха. - Ану годі, вояки! - суворо прикрикнула Любов Іванівна. - Чого скубетесь..! (Ю. Збанацький); Дітвора почала тузатись (А. Свидницький); Тут їх чиновники тузились, Як півні за гребні возились; Товкличь кулаччям по зубах (І. Котляревський); Село ходило війною на село, вулиця билася навкулачки з вулицею, сусід чубився з ненависником-сусідом, але потім усе закінчувалося миром або людським судом (Д. Прилюк). - Пор. 1. боро́тися.