тріумфуючий 2 значення
-1-
дієприкметник
(від: тріумфува́ти)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тріумфу́ючий | тріумфу́юча | тріумфу́юче | тріумфу́ючі |
родовий | тріумфу́ючого | тріумфу́ючої | тріумфу́ючого | тріумфу́ючих |
давальний | тріумфу́ючому | тріумфу́ючій | тріумфу́ючому | тріумфу́ючим |
знахідний | тріумфу́ючий, тріумфу́ючого | тріумфу́ючу | тріумфу́юче | тріумфу́ючі, тріумфу́ючих |
орудний | тріумфу́ючим | тріумфу́ючою | тріумфу́ючим | тріумфу́ючими |
місцевий | на/у тріумфу́ючому, тріумфу́ючім | на/у тріумфу́ючій | на/у тріумфу́ючому, тріумфу́ючім | на/у тріумфу́ючих |
-2-
прикметник
(який виражає тріумф)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тріумфу́ючий | тріумфу́юча | тріумфу́юче | тріумфу́ючі |
родовий | тріумфу́ючого | тріумфу́ючої | тріумфу́ючого | тріумфу́ючих |
давальний | тріумфу́ючому | тріумфу́ючій | тріумфу́ючому | тріумфу́ючим |
знахідний | тріумфу́ючий, тріумфу́ючого | тріумфу́ючу | тріумфу́юче | тріумфу́ючі, тріумфу́ючих |
орудний | тріумфу́ючим | тріумфу́ючою | тріумфу́ючим | тріумфу́ючими |
місцевий | на/у тріумфу́ючому, тріумфу́ючім | на/у тріумфу́ючій | на/у тріумфу́ючому, тріумфу́ючім | на/у тріумфу́ючих |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тріумфу́ючий | тріумфу́юча | тріумфу́юче | тріумфу́ючі |
родовий | тріумфу́ючого | тріумфу́ючої | тріумфу́ючого | тріумфу́ючих |
давальний | тріумфу́ючому | тріумфу́ючій | тріумфу́ючому | тріумфу́ючим |
знахідний | тріумфу́ючий, тріумфу́ючого | тріумфу́ючу | тріумфу́юче | тріумфу́ючі, тріумфу́ючих |
орудний | тріумфу́ючим | тріумфу́ючою | тріумфу́ючим | тріумфу́ючими |
місцевий | на/у тріумфу́ючому, тріумфу́ючім | на/у тріумфу́ючій | на/у тріумфу́ючому, тріумфу́ючім | на/у тріумфу́ючих |