тріумфуючий 2 значення

-1-
дієприкметник
(від: тріумфува́ти)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний тріумфу́ючий тріумфу́юча тріумфу́юче тріумфу́ючі
родовий тріумфу́ючого тріумфу́ючої тріумфу́ючого тріумфу́ючих
давальний тріумфу́ючому тріумфу́ючій тріумфу́ючому тріумфу́ючим
знахідний тріумфу́ючий, тріумфу́ючого тріумфу́ючу тріумфу́юче тріумфу́ючі, тріумфу́ючих
орудний тріумфу́ючим тріумфу́ючою тріумфу́ючим тріумфу́ючими
місцевий на/у тріумфу́ючому, тріумфу́ючім на/у тріумфу́ючій на/у тріумфу́ючому, тріумфу́ючім на/у тріумфу́ючих
-2-
прикметник
(який виражає тріумф)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний тріумфу́ючий тріумфу́юча тріумфу́юче тріумфу́ючі
родовий тріумфу́ючого тріумфу́ючої тріумфу́ючого тріумфу́ючих
давальний тріумфу́ючому тріумфу́ючій тріумфу́ючому тріумфу́ючим
знахідний тріумфу́ючий, тріумфу́ючого тріумфу́ючу тріумфу́юче тріумфу́ючі, тріумфу́ючих
орудний тріумфу́ючим тріумфу́ючою тріумфу́ючим тріумфу́ючими
місцевий на/у тріумфу́ючому, тріумфу́ючім на/у тріумфу́ючій на/у тріумфу́ючому, тріумфу́ючім на/у тріумфу́ючих

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний тріумфу́ючий тріумфу́юча тріумфу́юче тріумфу́ючі
родовий тріумфу́ючого тріумфу́ючої тріумфу́ючого тріумфу́ючих
давальний тріумфу́ючому тріумфу́ючій тріумфу́ючому тріумфу́ючим
знахідний тріумфу́ючий, тріумфу́ючого тріумфу́ючу тріумфу́юче тріумфу́ючі, тріумфу́ючих
орудний тріумфу́ючим тріумфу́ючою тріумфу́ючим тріумфу́ючими
місцевий на/у тріумфу́ючому, тріумфу́ючім на/у тріумфу́ючій на/у тріумфу́ючому, тріумфу́ючім на/у тріумфу́ючих