-1-
іменник жіночого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тріскотне́ча  
родовий тріскотне́чі  
давальний тріскотне́чі  
знахідний тріскотне́чу  
орудний тріскотне́чею  
місцевий на/у тріскотне́чі  
кличний тріскотне́че*  

Словник синонімів

ТРІСК (різкий або сухий звук, який утворюється, коли щось ламається, лопається, тріскає тощо), ТРІ́СКІТ, ЛУСК, ЛУ́СКІТ, ЛО́СКІТдіал.,ТРЯ́СКІТрідко,ПО́ЛУСКрідко;ТРІСКОТНЕ́ЧАрозм.,ТРІСКОТНЯ́розм., ТРІСКОТНЯ́ВАрозм. (безперервні або тривалі звуки). Весело, з тріском палає в печі сухий комиш (М. Коцюбинський); З тріскотом, здається, ніби хто трощить черепицю, біжить з-під лемеша сіра вузенька скиба (Ю. Мушкетик); До самого вечора сполохано клекотіли граки над парком, з тріском та луском летіли вниз їхні гнізда (О. Гончар); Плавні горіли.. Соломіїне вухо ловить вже далекий лускіт сухого комишу (М. Коцюбинський); Впала з лоскотом смерека (Уляна Кравченко); Кроква з тряскотом рушиться (Леся Українка); Тріскотнеча розривних куль наростала (О. Гончар); Фронт присунувся вже зовсім близько, виразно долітає пекельна тріскотня (Я. Качура); З грубки, де з тріскотнявою палахкотіла солома, цілим снопом вирвалося яскраве полум’я (М. Коцюбинський).