-1-
іменник середнього роду
(тріскачка) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тря́скало тря́скала
родовий тря́скала тря́скал
давальний тря́скалу тря́скалам
знахідний тря́скало тря́скала
орудний тря́скалом тря́скалами
місцевий на/у тря́скалі на/у тря́скалах
кличний тря́скало* тря́скала*

Словник синонімів

ТРІ́СКАЧКА (знаряддя для утворення тріску, шуму), ТОРО́ХКАЛОрозм.,ТРЯ́СКАЛОрозм.,ТРА́СКАЛОдіал.;ДЕРЕНЧА́ЛОрозм. (іграшка). Особливу увагу приділяли хлопці тріскачкам, домагаючись, щоб вони торохтіли, як справжні кулемети (І. Багмут); Гирич запропонував, за його власним винаходом, імітувати торохкалом у порожній бочці кулемет (П. Панч); Почав я фабрикувати траскала та скрипучі опуди для відгонення горобців із пшениці, проса та конопель (І. Франко); Василько.. випросив газету для нового змія, якого він надумав тепер зробити з двома деренчалами (П. Панч).