-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив трухи́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   трухи́каймо
2 особа трухи́кай трухи́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа трухи́катиму трухи́катимемо, трухи́катимем
2 особа трухи́катимеш трухи́катимете
3 особа трухи́катиме трухи́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа трухи́каю трухи́каємо, трухи́каєм
2 особа трухи́каєш трухи́каєте
3 особа трухи́кає трухи́кають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
трухи́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. трухи́кав трухи́кали
жін. р. трухи́кала
сер. р. трухи́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
трухи́кавши

Словник синонімів

ТРЮ́ХАТИрозм. (про тварин, перев. про коней - бігти дрібною риссю), ТРЮХИ́КАТИрозм.,ТЮ́ПАТИрозм.,ТЮПА́ЧИТИ[ТЮПА́ШИТИ]розм.,ДРІБОТІ́ТИ[ДРІБОТА́ТИ]розм.,ТРУ́ХАТИрозм.,ТРУХИ́КАТИрозм.Трюхав вороний по накоченій вулиці, баско вигравав так, що й підганяти його не треба (І. Кириленко); Дорогою трюхикають низькорослі коненята (М. Стельмах); Конячка весело форкала, тюпала, сани.. немилосердно кидало з вибою у вибій (Ю. Збанацький); Хоч вовчиця з своїми виплодками й тюпачила за ним [вовком], але весь час норовила вона гризнути його за хляле стегно (П. Загребельний); Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (О. Досвітній); Коні легко трухикали шляхом й нетерпляче одмахувалися хвостами на хазяйський батіг (Г. Епік).