трупячий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний тру́п’ячий тру́п’яча тру́п’яче тру́п’ячі
родовий тру́п’ячого тру́п’ячої тру́п’ячого тру́п’ячих
давальний тру́п’ячому тру́п’ячій тру́п’ячому тру́п’ячим
знахідний тру́п’ячий, тру́п’ячого тру́п’ячу тру́п’яче тру́п’ячі, тру́п’ячих
орудний тру́п’ячим тру́п’ячою тру́п’ячим тру́п’ячими
місцевий на/у тру́п’ячому, тру́п’ячім на/у тру́п’ячій на/у тру́п’ячому, тру́п’ячім на/у тру́п’ячих