-1-
іменник чоловічого роду
(напій)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тру́нок тру́нки
родовий тру́нку тру́нків
давальний тру́нку, тру́нкові тру́нкам
знахідний тру́нок тру́нки
орудний тру́нком тру́нками
місцевий на/у тру́нку, тру́нкові на/у тру́нках
кличний тру́нку* тру́нки*

Словник синонімів

ВІДВА́Р (рідина, у якій що-небудь варилось), НАВА́Р, ТРУ́НОК, ВИ́ВАР, ЩЕ́РБАзаст.Дівчина випила приписану порцію відвару (І. Франко); В темнику стоїть дев’ятиденний навар із вовчого лика (М. Стельмах); [Маруся:] Бабусю, дайте мені привороту!.. [Баба:] ..Ось тобі дві пляшечки: в одній червоний трунок, у другій зелений (М. Старицький); Пила [Горпина] густий нудотний вивар з цибулячого лушпиння (З. Тулуб); [Галя:] Будеш обідати? [Влас:] А що ж там є? [Галя:] Щерба з галушок (М. Кропивницький).
ГОРІ́ЛКА (алкогольний напій), ГІРКА́розм., ЗІ́ЛЛЯрозм., ЗЕЛЕ́НИЙ ЗМІЙірон.,ВЕСЕЛУ́ХАжарт.,АДА́МОВІ СЛІ́ЗКИжарт., ГРІ́ШНА ВОДА́жарт., ЖИВИ́ЦЯжарт., СКЛЯНИ́Й БОГжарт., ОЧИ́ЩЕНАзаст.,ПІ́ННАзаст.,ШНАПСрозм., заст., ГОРІ́ВКАдіал.,ТРУ́НОКдіал.,ПАЛЕ́НКАдіал.,ШУМІ́ВКАдіал.,САБАШІ́ВКАдіал.,СІРКО́діал.; СТА́РКА, ВИ́СТОЯНКА (витримана); СОРОКАГРА́ДУСНА (міцністю 40о); ЗАПРИ́ДУХрозм. (дуже міцна); ОКОВИ́ТАзаст.,ОКОВИ́ТКАзаст. (високого ґатунку, жарт. про звичайну горілку); СИВУ́ХА (недостатньо очищена, розм. про звичайну горілку); ЧИКИЛДИ́ХАрозм., заст. (низької якості); САМОГО́Н, САМОГО́НКАрозм.,ХАНЖА́розм., ДИ́МКАрозм. (кустарного виробництва); ПЕРВА́К (одержана на початку відгону); МОНОПО́ЛЬКАзаст., КАЗЕ́НКАзаст. (державна горілка, що продавалася у спеціальних винних крамницях); ВАРЕНУ́ХА, ВАРЕ́НА (зварена з медом і сушеними фруктами та ягодами); ЗАПІКА́НКА, ЗАПІКА́НА (заправлена прянощами й витримана в гарячій печі); МОКРУ́ХА (настояна на ягодах, травах); КАЛИ́НІ́ВКА (настояна на калині); ПОЛИНІ́ВКАрозм., ПОЛИ́ННАрозм. (настояна на полину); ГОРОБИ́НІВКА, ГОРОБИ́НОВА (настояна на горобині); КАЛГАНІ́ВКА, КАЛГАНО́ВА, КАЛГА́ННА, КАЛГА́НКАрозм. (настояна на калгані); ПЕРЦІ́ВКА, ПЕРЧАКІ́ВКА, ПЕРЧИКО́ВА (настояна на перці); ТЮТЮНКО́ВА (настояна на тютюні); ЛИМО́НІВКА, ЦИТРИ́НІВКА (настояна на лимонних шкірках); СПОТИ́КАЧ, СПОТИКА́ЙЛОрозм. (настояна на мускатному горісі та прянощах); ЗУБРІ́ВКА (настояна на траві зубрівці);СЛИВ’Я́НКА, СЛИВОВИ́ЦЯдіал.,СЛИВНИ́Кдіал. (виготовлена зі слив). Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить (прислів’я); Стара дістала з мисника недопиту пляшку гіркої, обережно налила келишок і поставила перед чоловіком (І. Кириленко); Коли Карналеві казали, що один з провідних конструкторів, на жаль, не байдужий до зеленого змія, академік просто відмовився обговорювати поведінку конструктора (П. Загребельний); - Запрошую вас сьогодні на свято, сусіде. - А грішна вода буде? - питає сусід (Ю. Яновський); [Микола:] Одно мене ще в світі держить - отся живиця! (Бере чарку, наливає і п’є) (І. Франко); Кооператив був близько, а скляного бога там стояло повно на полицях (Ю. Яновський); [Воздвиженський:] А ви краще прийміть на ніч лампадки дві або й три очищеної і пречудесно спатимете (М. Кропивницький); Еней з дороги налигався І пінної так нахлестався, Трохи не виперсь з його дух (І. Котляревський); Винесла [Рахіра] ..фляшку з горівкою. - Тепер напийся! - прошептала вдоволено й підсунула йому під рот трунок (О. Кобилянська); Взимку йому дали коня і корову і він привів їх на своє подвір’я, п’яний від щастя і доброї кварти паленки (В. Кучер); Як сьорбнули тої сабашівки, то вони забули і про рай (пісня); - А вам, отець диякон? Наливочки! - припрохує Загнибіда. - Ет! свинячого пійла! - гукнув той. - Сірка! мені - сірка! .. Нема кращого зілля, як наш рідний сірко (Панас Мирний); Палій випив повний келих старки і крякнув. - У! та й міцна ж гаспидська! от запридух! (Д. Мордовець); - Ану, стара! Подавай нам сорокаградусної - зап’єм згоду... (Д. Бузько); Три кварти не простої горілки - оковити узяла (дума); На столі перед ним стояла пляшка з двома-трьома чарками недопитої мутної сивухи (М. Коцюбинський); Куркулі пекли й смажили, варили самогон (С. Воскрекасенко); Підіпригора тягнеться рукою до варенухи, але Погиба силоміць забирає пляшку від нього: - Хіба це козацьке діло пити бабське питво? Нам оковиту треба! - з фасоном наливає самогонку в склянки (М. Стельмах); Рибалка витягнув з кишені пляшку пекучої, мов вогонь, димки (А. Шиян); Гірко плакала тоді і заливалася монополькою на поминках з суботи до понеділка вся Одеса (Ю. Смолич); - Може, є капуста чи огірок. Я принісшкалик казенки. Закусити чимсь... (А. Іщук); Лилась [на весіллі] слив’янка, Варенуха, спотикайло.. Пиво добре задніпровське, виборна дулівка (М. Макаровський); Друзі радісно метушилися, розставляли на столі українські ковбаси, сухі мисливські сосиски, пляшки запіканки та старого меду (З. Тулуб); Цілий тиждень музики грали [на весіллі], ноги не спочивали, варена та запікана річкою лилася (Панас Мирний); [Хома:] Аби було по чарці та чим закусити мокруху (М. Старицький); Запрошує [дядина] в свою господу,.. Швиденько достає полинну (В. Мисик); Обідать він було не сяде без горілки, А в празник піднесе і чарку калганівки (Є. Гребінка); Пан писар давно випив і простої, випив і калганової, не забув смоктонути і перчикової (Г. Квітка-Основ’яненко); Та ну! не ґедзкайся! виймай лиш ключ мерщій, Та дать калганної скажи твоїй Одарці (П. Гулак-Артемовський); І кубками пили слив’янку, Мед, пиво, брагу, сирівець, Горілку просту і калганку (І. Котляревський); Дід налив собі добру чарку перцівки (Ю. Збанацький); Настя Певна хазяйнувала спритно та швидко, наливала кому горілки,.. кому тютюнкової, кому перчаківки (О. Ільченко); Пили пунші і спотикач, Варену варили (Л. Глібов); Левицький дістав пляшку з рештками зубрівки (З. Тулуб); Стара.. виносила надвір білий графин прозорої й пекучої, як спирт, слив’янки і.. частувала дужих хлопців (І. Рябокляч).
НАПІ́Й (спеціально приготовлена рідина для пиття); ПИТВО́, ПИТТЯ́, ПІ́ЙЛОперев. зневажл., ПИТНЕ́збірн., розм. (те, що п’ють, перев. у збірн. знач.); ТРУ́НОК (перев. алкогольний напій); НЕКТА́Р (надзвичайно приємний на смак напій). Багато людей сидять на килимах і п’ють з великих піал чудовий напій з маринованих черешень (О. Гончар); Примусила [Нюся] дівчину випити гарячого молока, розбовтаного з медом та маслом. З незвички питво Ганні не сподобалося (В. Козаченко); На столах уже стояли закуски і питво (П. Панч); Нащо їжу і пиття Даєте ви все життя Трутням жадним..? (В. Мисик); Випили. Василь Степанович довго плямкав губами, розкуштовуючи дорогоцінний трунок (С. Добровольський); На аеровокзалі ми пили справжній нектар - чорну каву, яку Бразилія постачає цілому світові (Л. Дмитерко).
ОТРУ́ТА (речовина, здатна викликати отруєння), ТРУ́НОК, ТРУТИ́ЗНАфольк., ТРУ́ТАфольк., ТРУТИ́НА́фольк., ТРУТІ́ВКАфольк., ТРІ́ЙЛОдіал., ОТРУ́Ядіал., ОТРІ́Йдіал., ЯД, ЇДЬдіал.; ДАННЯ́етн. заст. (дана з напоєм або стравою). Між бурлаками почалася тривога: ..казали, що пани насипали зумисне в криниці отрути (І. Нечуй-Левицький); Що діється за муром неприступним? Які тортури вигадали ще? Кому у серце лізуть з трунком трупним? (П. Воронько); І трутизни я не маю, І труїти як - не знаю (Л. Первомайський); А синє вино з трутою було (Панас Мирний); Ой, хіба ж би я розуму не мала, А щоб я тобі трутини дала (П. Чубинський); Чи ти мене вчарувала, чи трутівки дала? (Словник Б. Грінченка); Броня думала собі смерть заподіяти й налагодила собі трійла з сірників (Лесь Мартович); Таке ж і Малині циганка казала, За двісті червоних отрою продала (Ю. Федькович); Й скорпіон Жить у світі бажає, А чи ж винен він тому, що їдь У хвості своєм має? (І. Франко); - Той відьмур, побачите, ще дання вам дасть! (А. Кримський).
ПА́ХОЩІмн. (приємний запах), АРОМА́Т, ПО́ВІВпоет., ПА́ХОЩрідше, ПА́ХІЛЛЯдіал.; ТРУ́НОК (сильний, п’янкий запах). На Ватю ніби звідкілясь пахнуло теплом, ароматом саду, пахощами пишного квітника (І. Нечуй-Левицький); В кімнатці вчителя пахне фарбою і нещодавно розмерзлою землею - це повів скромних лісових невісток, що білою піною вкривають гаї (М. Стельмах); Виноград цвіте-буяє, Любу пахощ розливає (А. Кримський); Стружки.. шелестіли під пальцями і все дратували француза своїм пахіллям, таким знайомим Раймондові ще з далеких років дитинства (П. Загребельний); Над ланами гуляє вітерець, напахчений весняними трунками (Я. Гримайло). - Пор. за́пах.
-2-
іменник чоловічого роду
(шлунок) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тру́нок тру́нки
родовий тру́нку тру́нків
давальний тру́нку, тру́нкові тру́нкам
знахідний тру́нок тру́нки
орудний тру́нком тру́нками
місцевий на/у тру́нку, тру́нкові на/у тру́нках
кличний тру́нку* тру́нки*

Словник синонімів

ВІДВА́Р (рідина, у якій що-небудь варилось), НАВА́Р, ТРУ́НОК, ВИ́ВАР, ЩЕ́РБАзаст.Дівчина випила приписану порцію відвару (І. Франко); В темнику стоїть дев’ятиденний навар із вовчого лика (М. Стельмах); [Маруся:] Бабусю, дайте мені привороту!.. [Баба:] ..Ось тобі дві пляшечки: в одній червоний трунок, у другій зелений (М. Старицький); Пила [Горпина] густий нудотний вивар з цибулячого лушпиння (З. Тулуб); [Галя:] Будеш обідати? [Влас:] А що ж там є? [Галя:] Щерба з галушок (М. Кропивницький).
ГОРІ́ЛКА (алкогольний напій), ГІРКА́розм., ЗІ́ЛЛЯрозм., ЗЕЛЕ́НИЙ ЗМІЙірон.,ВЕСЕЛУ́ХАжарт.,АДА́МОВІ СЛІ́ЗКИжарт., ГРІ́ШНА ВОДА́жарт., ЖИВИ́ЦЯжарт., СКЛЯНИ́Й БОГжарт., ОЧИ́ЩЕНАзаст.,ПІ́ННАзаст.,ШНАПСрозм., заст., ГОРІ́ВКАдіал.,ТРУ́НОКдіал.,ПАЛЕ́НКАдіал.,ШУМІ́ВКАдіал.,САБАШІ́ВКАдіал.,СІРКО́діал.; СТА́РКА, ВИ́СТОЯНКА (витримана); СОРОКАГРА́ДУСНА (міцністю 40о); ЗАПРИ́ДУХрозм. (дуже міцна); ОКОВИ́ТАзаст.,ОКОВИ́ТКАзаст. (високого ґатунку, жарт. про звичайну горілку); СИВУ́ХА (недостатньо очищена, розм. про звичайну горілку); ЧИКИЛДИ́ХАрозм., заст. (низької якості); САМОГО́Н, САМОГО́НКАрозм.,ХАНЖА́розм., ДИ́МКАрозм. (кустарного виробництва); ПЕРВА́К (одержана на початку відгону); МОНОПО́ЛЬКАзаст., КАЗЕ́НКАзаст. (державна горілка, що продавалася у спеціальних винних крамницях); ВАРЕНУ́ХА, ВАРЕ́НА (зварена з медом і сушеними фруктами та ягодами); ЗАПІКА́НКА, ЗАПІКА́НА (заправлена прянощами й витримана в гарячій печі); МОКРУ́ХА (настояна на ягодах, травах); КАЛИ́НІ́ВКА (настояна на калині); ПОЛИНІ́ВКАрозм., ПОЛИ́ННАрозм. (настояна на полину); ГОРОБИ́НІВКА, ГОРОБИ́НОВА (настояна на горобині); КАЛГАНІ́ВКА, КАЛГАНО́ВА, КАЛГА́ННА, КАЛГА́НКАрозм. (настояна на калгані); ПЕРЦІ́ВКА, ПЕРЧАКІ́ВКА, ПЕРЧИКО́ВА (настояна на перці); ТЮТЮНКО́ВА (настояна на тютюні); ЛИМО́НІВКА, ЦИТРИ́НІВКА (настояна на лимонних шкірках); СПОТИ́КАЧ, СПОТИКА́ЙЛОрозм. (настояна на мускатному горісі та прянощах); ЗУБРІ́ВКА (настояна на траві зубрівці);СЛИВ’Я́НКА, СЛИВОВИ́ЦЯдіал.,СЛИВНИ́Кдіал. (виготовлена зі слив). Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить (прислів’я); Стара дістала з мисника недопиту пляшку гіркої, обережно налила келишок і поставила перед чоловіком (І. Кириленко); Коли Карналеві казали, що один з провідних конструкторів, на жаль, не байдужий до зеленого змія, академік просто відмовився обговорювати поведінку конструктора (П. Загребельний); - Запрошую вас сьогодні на свято, сусіде. - А грішна вода буде? - питає сусід (Ю. Яновський); [Микола:] Одно мене ще в світі держить - отся живиця! (Бере чарку, наливає і п’є) (І. Франко); Кооператив був близько, а скляного бога там стояло повно на полицях (Ю. Яновський); [Воздвиженський:] А ви краще прийміть на ніч лампадки дві або й три очищеної і пречудесно спатимете (М. Кропивницький); Еней з дороги налигався І пінної так нахлестався, Трохи не виперсь з його дух (І. Котляревський); Винесла [Рахіра] ..фляшку з горівкою. - Тепер напийся! - прошептала вдоволено й підсунула йому під рот трунок (О. Кобилянська); Взимку йому дали коня і корову і він привів їх на своє подвір’я, п’яний від щастя і доброї кварти паленки (В. Кучер); Як сьорбнули тої сабашівки, то вони забули і про рай (пісня); - А вам, отець диякон? Наливочки! - припрохує Загнибіда. - Ет! свинячого пійла! - гукнув той. - Сірка! мені - сірка! .. Нема кращого зілля, як наш рідний сірко (Панас Мирний); Палій випив повний келих старки і крякнув. - У! та й міцна ж гаспидська! от запридух! (Д. Мордовець); - Ану, стара! Подавай нам сорокаградусної - зап’єм згоду... (Д. Бузько); Три кварти не простої горілки - оковити узяла (дума); На столі перед ним стояла пляшка з двома-трьома чарками недопитої мутної сивухи (М. Коцюбинський); Куркулі пекли й смажили, варили самогон (С. Воскрекасенко); Підіпригора тягнеться рукою до варенухи, але Погиба силоміць забирає пляшку від нього: - Хіба це козацьке діло пити бабське питво? Нам оковиту треба! - з фасоном наливає самогонку в склянки (М. Стельмах); Рибалка витягнув з кишені пляшку пекучої, мов вогонь, димки (А. Шиян); Гірко плакала тоді і заливалася монополькою на поминках з суботи до понеділка вся Одеса (Ю. Смолич); - Може, є капуста чи огірок. Я принісшкалик казенки. Закусити чимсь... (А. Іщук); Лилась [на весіллі] слив’янка, Варенуха, спотикайло.. Пиво добре задніпровське, виборна дулівка (М. Макаровський); Друзі радісно метушилися, розставляли на столі українські ковбаси, сухі мисливські сосиски, пляшки запіканки та старого меду (З. Тулуб); Цілий тиждень музики грали [на весіллі], ноги не спочивали, варена та запікана річкою лилася (Панас Мирний); [Хома:] Аби було по чарці та чим закусити мокруху (М. Старицький); Запрошує [дядина] в свою господу,.. Швиденько достає полинну (В. Мисик); Обідать він було не сяде без горілки, А в празник піднесе і чарку калганівки (Є. Гребінка); Пан писар давно випив і простої, випив і калганової, не забув смоктонути і перчикової (Г. Квітка-Основ’яненко); Та ну! не ґедзкайся! виймай лиш ключ мерщій, Та дать калганної скажи твоїй Одарці (П. Гулак-Артемовський); І кубками пили слив’янку, Мед, пиво, брагу, сирівець, Горілку просту і калганку (І. Котляревський); Дід налив собі добру чарку перцівки (Ю. Збанацький); Настя Певна хазяйнувала спритно та швидко, наливала кому горілки,.. кому тютюнкової, кому перчаківки (О. Ільченко); Пили пунші і спотикач, Варену варили (Л. Глібов); Левицький дістав пляшку з рештками зубрівки (З. Тулуб); Стара.. виносила надвір білий графин прозорої й пекучої, як спирт, слив’янки і.. частувала дужих хлопців (І. Рябокляч).
НАПІ́Й (спеціально приготовлена рідина для пиття); ПИТВО́, ПИТТЯ́, ПІ́ЙЛОперев. зневажл., ПИТНЕ́збірн., розм. (те, що п’ють, перев. у збірн. знач.); ТРУ́НОК (перев. алкогольний напій); НЕКТА́Р (надзвичайно приємний на смак напій). Багато людей сидять на килимах і п’ють з великих піал чудовий напій з маринованих черешень (О. Гончар); Примусила [Нюся] дівчину випити гарячого молока, розбовтаного з медом та маслом. З незвички питво Ганні не сподобалося (В. Козаченко); На столах уже стояли закуски і питво (П. Панч); Нащо їжу і пиття Даєте ви все життя Трутням жадним..? (В. Мисик); Випили. Василь Степанович довго плямкав губами, розкуштовуючи дорогоцінний трунок (С. Добровольський); На аеровокзалі ми пили справжній нектар - чорну каву, яку Бразилія постачає цілому світові (Л. Дмитерко).
ОТРУ́ТА (речовина, здатна викликати отруєння), ТРУ́НОК, ТРУТИ́ЗНАфольк., ТРУ́ТАфольк., ТРУТИ́НА́фольк., ТРУТІ́ВКАфольк., ТРІ́ЙЛОдіал., ОТРУ́Ядіал., ОТРІ́Йдіал., ЯД, ЇДЬдіал.; ДАННЯ́етн. заст. (дана з напоєм або стравою). Між бурлаками почалася тривога: ..казали, що пани насипали зумисне в криниці отрути (І. Нечуй-Левицький); Що діється за муром неприступним? Які тортури вигадали ще? Кому у серце лізуть з трунком трупним? (П. Воронько); І трутизни я не маю, І труїти як - не знаю (Л. Первомайський); А синє вино з трутою було (Панас Мирний); Ой, хіба ж би я розуму не мала, А щоб я тобі трутини дала (П. Чубинський); Чи ти мене вчарувала, чи трутівки дала? (Словник Б. Грінченка); Броня думала собі смерть заподіяти й налагодила собі трійла з сірників (Лесь Мартович); Таке ж і Малині циганка казала, За двісті червоних отрою продала (Ю. Федькович); Й скорпіон Жить у світі бажає, А чи ж винен він тому, що їдь У хвості своєм має? (І. Франко); - Той відьмур, побачите, ще дання вам дасть! (А. Кримський).
ПА́ХОЩІмн. (приємний запах), АРОМА́Т, ПО́ВІВпоет., ПА́ХОЩрідше, ПА́ХІЛЛЯдіал.; ТРУ́НОК (сильний, п’янкий запах). На Ватю ніби звідкілясь пахнуло теплом, ароматом саду, пахощами пишного квітника (І. Нечуй-Левицький); В кімнатці вчителя пахне фарбою і нещодавно розмерзлою землею - це повів скромних лісових невісток, що білою піною вкривають гаї (М. Стельмах); Виноград цвіте-буяє, Любу пахощ розливає (А. Кримський); Стружки.. шелестіли під пальцями і все дратували француза своїм пахіллям, таким знайомим Раймондові ще з далеких років дитинства (П. Загребельний); Над ланами гуляє вітерець, напахчений весняними трунками (Я. Гримайло). - Пор. за́пах.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний тру́нок тру́нки
родовий тру́нка тру́нків
давальний тру́нку, тру́нкові тру́нкам
знахідний тру́нок тру́нки
орудний тру́нком тру́нками
місцевий на/у тру́нку, тру́нкові на/у тру́нках
кличний тру́нку* тру́нки*

Словник синонімів

ШЛУ́НОК (орган травлення), ЖИВІ́Трозм. (часто зі сл. боліти, біль тощо), ТРУ́НОКдіал., УТРУ́НОКдіал.,КО́ВБИКдіал.Гості з голодними шлунками потрощили вечерю до останнього шматка хліба, до рісочки (І. Нечуй-Левицький); З кухні так пахне, що мені у животі все перевертається (І. Багмут); [Війт:] Я випити вип’ю, бо щось мене в трунку млоїть (І. Франко); Огляділа вона мене та й каже: "Отруєно тебе, галочко, отруєно: вже й жуки завелися в утрунку" (Л. Яновська); - Гукай! - думаю собі. - Хоч ковбика свого ввірви, нічого тепер уже не вдієш... (О. Кониський).