трубачів 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний трубачі́в трубаче́ва трубаче́ве трубаче́ві
родовий трубаче́вого трубаче́вої трубаче́вого трубаче́вих
давальний трубаче́вому трубаче́вій трубаче́вому трубаче́вим
знахідний трубачі́в, трубаче́вого трубаче́ву трубаче́ве трубаче́ві, трубаче́вих
орудний трубаче́вим трубаче́вою трубаче́вим трубаче́вими
місцевий на/у трубаче́вому, трубаче́вім на/у трубаче́вій на/у трубаче́вому, трубаче́вім на/у трубаче́вих