-1-
іменник середнього роду
(потерть) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний три́ння  
родовий три́ння  
давальний три́нню  
знахідний три́ння  
орудний три́нням  
місцевий на/у три́нні, три́нню  
кличний три́ння*  

Словник синонімів

ПО́ТЕРТЬ (подрібнені перев. тертям часточки чогось), ПОТЕРУ́ХАрозм., ТРИ́ННЯрозм., ТРИ́НАдіал.,ПО́ТРУХдіал.Безперервною стрічкою сунулась по жолобу зелена маса качанистої в пащу силосорізки, що з дивовижною швидкістю обертала її на потерть (С. Добровольський); Гнат вийняв засмальцьований блокнотик, розгорнув його, з-поміж листочків посипалися крихти і тютюнова потеруха (Григорій Тютюнник); Сидів [Стефан] весь день у хижі, помагав плести рогіжки: прятав злишнє триння, приносив лепехуваті сніпки (С. Ковалів); Чавкала під копитами в’язка твань, шурхотіла пшенична трина, яку Даша носила від повітки (А. М’ястківський); - Отак розбить копицю! Перем’яти на потрух. Ви її складали!.. (Ю. Мушкетик).
I. ТИ́РСА (дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою), ТРИ́ННЯрозм., ТРИ́НАдіал., ТРАЧИ́ННЯдіал.Завищала пила, вгризлася зубами в дерево, посипалась додолу тирса (Ю. Збанацький); Вони змітали трачиння.., вивозили його й висипували в пащі печей (О. Кобилянська).