трикомплектний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний трикомпле́ктний трикомпле́ктна трикомпле́ктне трикомпле́ктні
родовий трикомпле́ктного трикомпле́ктної трикомпле́ктного трикомпле́ктних
давальний трикомпле́ктному трикомпле́ктній трикомпле́ктному трикомпле́ктним
знахідний трикомпле́ктний трикомпле́ктну трикомпле́ктне трикомпле́ктні
орудний трикомпле́ктним трикомпле́ктною трикомпле́ктним трикомпле́ктними
місцевий на/у трикомпле́ктному, трикомпле́ктнім на/у трикомпле́ктній на/у трикомпле́ктному, трикомпле́ктнім на/у трикомпле́ктних