триклятущий 1 значення
-1-
прикметник
[розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | трикляту́щий | трикляту́ща | трикляту́ще | трикляту́щі |
родовий | трикляту́щого | трикляту́щої | трикляту́щого | трикляту́щих |
давальний | трикляту́щому | трикляту́щій | трикляту́щому | трикляту́щим |
знахідний | трикляту́щий, трикляту́щого | трикляту́щу | трикляту́ще | трикляту́щі, трикляту́щих |
орудний | трикляту́щим | трикляту́щою | трикляту́щим | трикляту́щими |
місцевий | на/у трикляту́щому, трикляту́щім | на/у трикляту́щій | на/у трикляту́щому, трикляту́щім | на/у трикляту́щих |