-2-
іменник чоловічого або середнього роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | трепло́ | тре́пла |
родовий | трепла́ | тре́пел |
давальний | треплу́ | тре́плам |
знахідний | трепло́ | тре́пла |
орудний | трепло́м | тре́плами |
місцевий | на/у треплі́ | на/у тре́плах |
кличний | трепло́* | тре́пла* |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | трепло́ | тре́пла |
родовий | трепла́ | трепл |
давальний | трепло́ві, треплу́ | тре́плам |
знахідний | трепла́ | трепл |
орудний | трепло́м | тре́плами |
місцевий | на/у трепло́ві, треплі́ | на/у тре́плах |
кличний | трепло́ | тре́пла |
Словник синонімів
КЕРМО́ (пристрій для керування рухом судна, автомашини, літака тощо), СТЕРНО́, РУЛЬ, КЕ́РМА заст.; ШТУРВА́Л (на судні, комбайні, в літаку тощо); КОРМИ́ЛО заст., ДЕМЕ́НО заст., розм., ТРЕПЛО́ розм., ПРАВИ́ЛКА розм. (для керування човном, плотом тощо); БУ́БЛИК розм. (в автомашині). Я сів на весла, а вона біля керма (А. Шиян); Кермо автомашини; Коли агрегат повернувся назад, Сагайдак сів за стерно (С. Добровольський); На кормі - руль, перед рульовим місцем - підойми управління (Ю. Смолич); Все треба було зрозуміти й зробити в одну хвилю, поки дараба не пролетить нас, бо інакше керма пішла би на воду (Г. Хоткевич); Безтрепетні руки тримають штурвал; Літак свій останній бере перевал (М. Бажан); Ось пливе він, мов на хвилях, на комбайні за штурвалом (Л. Первомайський); І попливе човен з широкими вітрилами І з добрим кормилом (Т. Шевченко); Ні одно судно через пороги не пройде, бо з довгими дуже деменами (О. Стороженко); Дід сидів на кормі з правилкою (А. Головко); Варвара сиділа поруч з шофером, втомленим солдатом, який мляво крутив бублика (Л. Первомайський).