-1-
іменник середнього роду
(тирса) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний трачи́ння  
родовий трачи́ння  
давальний трачи́нню  
знахідний трачи́ння  
орудний трачи́нням  
місцевий на/у трачи́нні, трачи́нню  
кличний трачи́ння*  

Словник синонімів

I. ТИ́РСА (дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою), ТРИ́ННЯрозм., ТРИ́НАдіал., ТРАЧИ́ННЯдіал.Завищала пила, вгризлася зубами в дерево, посипалась додолу тирса (Ю. Збанацький); Вони змітали трачиння.., вивозили його й висипували в пащі печей (О. Кобилянська).