-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | тра́скати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | тра́скаймо |
2 особа | тра́скай | тра́скайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | тра́скатиму | тра́скатимемо, тра́скатимем |
2 особа | тра́скатимеш | тра́скатимете |
3 особа | тра́скатиме | тра́скатимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | тра́скаю | тра́скаємо, тра́скаєм |
2 особа | тра́скаєш | тра́скаєте |
3 особа | тра́скає | тра́скають |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
тра́скаючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | тра́скав | тра́скали |
жін. р. | тра́скала |
сер. р. | тра́скало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
тра́скавши |
Словник синонімів
ЛЯ́СКАТИ (ударяти, бити долонею або чимось гнучким по чомусь еластичному, утворюючи короткі різкі звуки), ТРЯ́СКАТИ [ТРА́СКАТИ діал.], ЛЯ́ПАТИ, ПА́ЦАТИ розм.; ШЛЬО́ПАТИ розм. (із шумом ударяти по чомусь м’якому, рідкому); ЦЬВО́ХКАТИ кого, що, по кому-чому й без додатка, розм. (сильно, з розмаху ударяти батогом, різкою тощо по кому-, чому-небудь); ДАВА́ТИ ЛЯЩА́ кому. - Док.: ля́снути, тря́снути, ля́пнути, шльо́пнути, цьво́хнути, да́ти ляща́. Сміється і Поль, але підбадьорююче ляскає Віктора по плечу (О. Іваненко); Але пані траскає грізно прутом по столику й у класі тихне (П. Козланюк); Ляпаю руками по задубілих халявах, а вони озиваються музикою (М. Стельмах); Сагайда іноді любить.. всією п’ятірнею проводити Маковейчикові од лоба до підборіддя. - Не пацайте! - кричить тоді боєць (О. Гончар). Перегукувались пароплави на Дніпрі, шльопали важко колесами коло самої пристані, збурювали гвинтами воду (І. Цюпа); Дядько Микита замовк і ретельно цьвохкав кобильчину, що з великою потугою вивозила з яру сани (І. Кириленко); За невдачу серце зривав [дяк] завжди на наймиті. Дня того не було, щоб не давав чубровки або ляща (С. Васильченко). - Пор. 2. би́ти.
ЛЯ́СКАТИ (видавати різкі звуки, ударяючи по чому-небудь), ТРЯ́СКАТИ [ТРА́СКАТИ діал.], ХЛЯ́ПАТИ розм. - Док.: ля́снути, тря́снути, хля́пнути. Вже [Давид] не ляскає хвірткою, а по-хазяйськи зачиняє її (М. Стельмах); [Мати:] Оступися, злидню! (Штурхає хлопця і заходить в хату, тряснувши дверима) (Леся Українка); Вітер хляпав відчиненою кватиркою (П. Автомонов).