-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | точи́тися, точи́тись |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | точи́тиметься | точи́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | то́читься | то́чаться |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
то́чачись* |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | точи́вся, точи́всь | точи́лися, точи́лись |
жін. р. | точи́лася, точи́лась |
сер. р. | точи́лося, точи́лось |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
точи́вшись |
Словник синонімів
ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо - мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ [ЙТИ́], ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. про завершений процес, подію); ТОЧИ́ТИСЯ (перев. про щось тривале); ТВОРИ́ТИСЯ розм. (про щось незвичайне); КО́ЇТИСЯ (про щось недобре); ТЕКТИ́, ВЕСТИ́СЯ (про розмову); РОЗІ́ГРУВАТИСЯ (про події); ВИНИКА́ТИ (час від часу); ІТИ́СЯ [ЙТИ́СЯ] (певним чином здійснюватися). - Док.: відбу́тися, тра́питися, здійсни́тися, пройти́, зді́ятися рідше зроби́тися, зчини́тися, піти́, зверши́тися, доверши́тися, обійти́ся, ста́тися, створи́тися рідше ско́їтися, потекти́, розігра́тися, ви́никнути, піти́ся рідко. В клубі.. відбувався вечір самодіяльності (І. Микитенко); Мало траплялось бенкетів таких, як оце розпочався від рана (П. Грабовський); Найкращий зв’язок з космічним кораблем здійснюється тоді, коли Сонце, Земля і корабель знаходяться на одній прямій (з журналу); Була колись [війна], тепер нема (Т. Шевченко); В столиці проходила нарада голів передових колгоспів (І. Ле); Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей (Т. Шевченко); Він знав усе, що робиться на селі (М. Коцюбинський); [Учитель:] Нічого в світі не чиниться без причини (М. Кропивницький); Напиши, як тобі ведеться в Києві.. Як ідуть твої заняття (Леся Українка); За бурями, за грозами, буранами - я чую: суд вершиться над тиранами (П. Тичина); [Кассандра:] Вже, бачиш, довершилась Божа кара (Леся Українка); Ні одне весілля, ні одні танці.. не обходились без неї (М. Стельмах); Впадають в око ті зміни, які сталися в місті [Києві] (з газети); До вечора точився бій з перемінним успіхом (П. Кочура); Біля вокзалу творилася, як завжди метушня (В. Собко); Видобувшись на кручу, хлопець на мить застиг приголомшений. Що тут коїлося, що творилося! Гам, лемент, гаряча, пекельна тиснява... (О. Гончар); У нас із другом уже тече розмова (І. Вирган); Розмова велася змовницьким шепотом (І. Ле); Вона бачила, що.. на тій вузькій кам’яній плиті мусить розігратися боротьба на життя і смерть (І. Франко); Між ним і Сагайдою не раз виникали гострі сутички (О. Гончар); Цього дня усе, здавалося, добре йшлося (Г. Коцюба). - Пор. передува́ти, 1. ста́тися.
ТРИВА́ТИ (відбуватися протягом певного відрізку часу), ПРОДО́ВЖУВАТИСЯ, ПРОТЯГА́ТИСЯ [ПРОТЯ́ГУВАТИСЯ], ТЯГТИ́СЯ [ТЯГНУ́ТИСЯ], РОЗТЯГА́ТИСЯ [РОЗТЯ́ГУВАТИСЯ] (перев. надто довго); ТОЧИ́ТИСЯ (про дію - перев. довго); ЗАБИРА́ТИ, ЗАЙМА́ТИ (заповнювати якийсь проміжок часу). Рятування тривало до того часу, поки на поверхню моря опустилася ніч (Ю. Яновський); - Доходять чутки, - говорить він, - що анархія у прифронтовій смузі продовжується (А. Головко); Наше діло довго буде протягатися (Словник Б. Грінченка); Після важкої ночі, після страшних снів Єремії здалося, що і тепер ще протягується якийсь сон (І. Нечуй-Левицький); Обід тягся цілі години (І. Нечуй-Левицький); Біля прикордонного пункту Вільховець з неослабною силою точився бій (Н. Рибак); Навчання і спорт забирали в Ольги весь час (В. Собко); Вся подоріж морем займе 17 днів (Леся Українка). - Пор. 1. продо́вжитися.
-2-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | точи́тися, точи́тись |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | точи́тиметься | точи́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | то́читься | то́чаться |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
то́чачись* |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | точи́вся, точи́всь | точи́лися, точи́лись |
жін. р. | точи́лася, точи́лась |
сер. р. | точи́лося, точи́лось |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
точи́вшись |
Словник синонімів
ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо - мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ [ЙТИ́], ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. про завершений процес, подію); ТОЧИ́ТИСЯ (перев. про щось тривале); ТВОРИ́ТИСЯ розм. (про щось незвичайне); КО́ЇТИСЯ (про щось недобре); ТЕКТИ́, ВЕСТИ́СЯ (про розмову); РОЗІ́ГРУВАТИСЯ (про події); ВИНИКА́ТИ (час від часу); ІТИ́СЯ [ЙТИ́СЯ] (певним чином здійснюватися). - Док.: відбу́тися, тра́питися, здійсни́тися, пройти́, зді́ятися рідше зроби́тися, зчини́тися, піти́, зверши́тися, доверши́тися, обійти́ся, ста́тися, створи́тися рідше ско́їтися, потекти́, розігра́тися, ви́никнути, піти́ся рідко. В клубі.. відбувався вечір самодіяльності (І. Микитенко); Мало траплялось бенкетів таких, як оце розпочався від рана (П. Грабовський); Найкращий зв’язок з космічним кораблем здійснюється тоді, коли Сонце, Земля і корабель знаходяться на одній прямій (з журналу); Була колись [війна], тепер нема (Т. Шевченко); В столиці проходила нарада голів передових колгоспів (І. Ле); Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей (Т. Шевченко); Він знав усе, що робиться на селі (М. Коцюбинський); [Учитель:] Нічого в світі не чиниться без причини (М. Кропивницький); Напиши, як тобі ведеться в Києві.. Як ідуть твої заняття (Леся Українка); За бурями, за грозами, буранами - я чую: суд вершиться над тиранами (П. Тичина); [Кассандра:] Вже, бачиш, довершилась Божа кара (Леся Українка); Ні одне весілля, ні одні танці.. не обходились без неї (М. Стельмах); Впадають в око ті зміни, які сталися в місті [Києві] (з газети); До вечора точився бій з перемінним успіхом (П. Кочура); Біля вокзалу творилася, як завжди метушня (В. Собко); Видобувшись на кручу, хлопець на мить застиг приголомшений. Що тут коїлося, що творилося! Гам, лемент, гаряча, пекельна тиснява... (О. Гончар); У нас із другом уже тече розмова (І. Вирган); Розмова велася змовницьким шепотом (І. Ле); Вона бачила, що.. на тій вузькій кам’яній плиті мусить розігратися боротьба на життя і смерть (І. Франко); Між ним і Сагайдою не раз виникали гострі сутички (О. Гончар); Цього дня усе, здавалося, добре йшлося (Г. Коцюба). - Пор. передува́ти, 1. ста́тися.
ТРИВА́ТИ (відбуватися протягом певного відрізку часу), ПРОДО́ВЖУВАТИСЯ, ПРОТЯГА́ТИСЯ [ПРОТЯ́ГУВАТИСЯ], ТЯГТИ́СЯ [ТЯГНУ́ТИСЯ], РОЗТЯГА́ТИСЯ [РОЗТЯ́ГУВАТИСЯ] (перев. надто довго); ТОЧИ́ТИСЯ (про дію - перев. довго); ЗАБИРА́ТИ, ЗАЙМА́ТИ (заповнювати якийсь проміжок часу). Рятування тривало до того часу, поки на поверхню моря опустилася ніч (Ю. Яновський); - Доходять чутки, - говорить він, - що анархія у прифронтовій смузі продовжується (А. Головко); Наше діло довго буде протягатися (Словник Б. Грінченка); Після важкої ночі, після страшних снів Єремії здалося, що і тепер ще протягується якийсь сон (І. Нечуй-Левицький); Обід тягся цілі години (І. Нечуй-Левицький); Біля прикордонного пункту Вільховець з неослабною силою точився бій (Н. Рибак); Навчання і спорт забирали в Ольги весь час (В. Собко); Вся подоріж морем займе 17 днів (Леся Українка). - Пор. 1. продо́вжитися.
Словник відмінків
Інфінітив | точи́тися, точи́тись |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | точи́тиметься | точи́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | то́читься | то́чаться |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
то́чачись* |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | точи́вся, точи́всь | точи́лися, точи́лись |
жін. р. | точи́лася, точи́лась |
сер. р. | точи́лося, точи́лось |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
точи́вшись |
Словник синонімів
ВИТІКА́ТИ (про рідину - рухатися, виділятися звідки-небудь струменем або краплями), ВИХО́ДИТИ, СОЧИ́ТИСЯ, ТОЧИ́ТИСЯ, ВИТО́ЧУВАТИСЯ, ВИСО́ЧУВАТИСЯ, СЛЬОЗИ́ТИ, СЛЬОЗИ́ТИСЯ, ПРОТІКА́ТИ, ПРОСО́ЧУВАТИСЯ, ПРОСО́ТУВАТИСЯ розм. (поступово крізь що-небудь); СТІКА́ТИ (у якесь вмістилище). - Док.: ви́текти, ви́литися, ви́йти, ви́точитися, ви́сочитися, протекти́, просочи́тися, просоти́тися, просота́тися, стекти́. У воді кров витікає з розтятих вен непомітно (Ю. Смолич); Поруч із пам’ятником помітили струмок, що витікав із розколини іржавої скелі (З. Тулуб); І витоплений із руди метал з печей виходить (Н. Забіла); З невеликого вим’я [кізки] сочилося молоко (М. Стельмах); З руки в нього точилася кров (П. Панч); Інна відчула себе так, наче вся кров раптом виточилася з її тіла (Ю. Шовкопляс); Оглянув Кметик обережно бузька, розпука тяженька огорнула його душу: ліва нога в коліні надвоє зламана, а з-під лівого крила сльозить кров (С. Ковалів); Теплий сік З дерев розчахнутих помалу Сльозивсь (М. Стельмах); Крізь стелю вода протікала (Леся Українка); Вода невеличкими краплинами почала просочуватись крізь пісок (М. Коцюбинський); Потім він.. підставляє глек, Щоб із берези в глек його стікала Вода живлюща (М. Рильський).
ЛИ́ТИСЯ (про будь-яку рідину), ЛЛЯ́ТИСЯ рідше, ТЕКТИ́, ЛИ́ТИ, БІ́ГТИ, ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ТОЧИ́ТИСЯ, РИ́НУТИ підсил., ЦІДИ́ТИ підсил., ЮШИ́ТИ підсил., СИ́ПАТИСЯ розм., ХЛЮЩА́ТИ розм., ЦІ́ВКОЮ БИ́ТИ підсил. розм., ТОКУВА́ТИ розм. рідко, ЦВИ́ГАТИ [ЦВІ́ГАТИ] діал., ХЛЯ́НУТИ діал., БУ́РИТИ підсил. діал.; ІТИ́ [ЙТИ], ЦЕБЕНІ́ТИ [ЦИБЕНІ́ТИ] підсил. розм. (перев. про кров); СТРУМУВА́ТИ, СТРУМЕНІ́ТИ, СТРУМЕНІ́ТИСЯ, СТРУМИ́ТИ, СТРУМІ́ТИ, СТРУМИ́ТИСЯ, ЦІДИ́ТИСЯ, ДЗЮРИ́ТИ [ЦЮРИ́ТИ] розм., ЦЮРКОТА́ТИ підсил. розм., ЦЮРКОТІ́ТИ підсил. розм., ЧЮРИ́ТИ [ЧУРІ́ТИ] діал., ЧУ́РКАТИ діал. (тонким струменем); КОТИ́ТИСЯ (краплями). Через муровану греблю тихо лилася вода, булькотіла й шуміла по східцях і вливалась в Сулу (І. Нечуй-Левицький); З неба темного невпинно ллється дощ без краю, - Певне, нічка затопити Моренько бажає (Леся Українка); Тече вода в синє море, Та не витікає (Т. Шевченко); Він показав руки свої в землюці і в крові. - Бач, чим підкопувалися! Аж піт з усіх лив (А. Головко); Струмують, ґрунт змивають води. Біжать воркуючи струмки До повноводної ріки (М. Шпак); Одійшли [дівчата] дальше од кручі, де вода ще не дійшла до каміння і пливе тиха да чиста (П. Куліш); Там Рось тихо плине зеленою водою між високими кам’яними стінами (І. Нечуй-Левицький); Першим стояв високий робітник у косоворотці. З руки в нього точилася кров (П. Панч); Рибалка довго ходить по дібровах, .. Де ключ прозоро б’є з-під косогору, І рине, і дробиться по піску (М. Рильський); Зимний дощ цідив, як із відра (І. Франко); [Полікарп Іванович:] Сонце парить, піт юшить з тебе (М. Кропивницький); Дощ острий, зимний сипавсь з хмар густих, в лице ми сік, промочував все тіло (І. Франко); Прокинувся - мокрий: хлющить з мене піт! (І. Нехода); Рука нащупує затвор, але плече відмовляється слугувати - кров б’є цівкою (В. Логвиненко); А Тимофієві й досі здається, що кров командира токує по узбережжю, втискається в пісок (М. Стельмах); А вода хляне та й хляне (Словник Б. Грінченка); Бурить як з барила (Словник Б. Грінченка); Денис заліплює ранку бинтом. - І кров не йде! (О. Гончар); [Максим:] Та ви ж хоч сорочкою руку зав’яжіть! Бач, як кров цебенить! (Я. Мамонтов); Розхристаний, скривавлений.., він ніяково тупцявся перед кошовим, мацаючи поранену руку, з якої цибеніла кров (С. Добровольський); Наші вже пішли. Навмисне залишили нас удвох, - сказала дівчина, витираючи сльози, що так і струмували з її очей (П. Автомонов); Він помітив поставленого на триніг шланга, з якого пружинистою цівкою струменіла на квітник вода (Ю. Мушкетик); Скриплять на завісах хвіртки, співучою цівкою струмить молоко в дійниці (М. Іщенко); З високих скель струмів у озеро пінявий водоспад (Л. Смілянський); Піт брудними патьоками струмився по його обличчю (С. Добровольський); Тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться (Г. Квітка-Основ’яненко); Трьома струмцями піт з його дзюрив (П. Грабовський); Кров із тебе цюритиме, так будуть бити! (Л. Мартович); Сльози капали, цюркотіли, розливалися ріками (Б. Харчук); Там [у храмі].. траплялась нагода оддячить Гутенюкам за смерть Василеву та за ту кров, що не раз чюрила з Палійчуків (М. Коцюбинський); - Я кинув геть топорець, обілляв безтямну водою, спинив кров, що чуріла з її рани (І. Франко); У матері по кам’яному обличчю котились сльози й падали на хліб (Ю. Яновський). - Пор. 1. витіка́ти.
-3-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | точи́тися, точи́тись |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | точи́тиметься | точи́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | то́читься | то́чаться |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
то́чачись* |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | точи́вся, точи́всь | точи́лися, точи́лись |
жін. р. | точи́лася, точи́лась |
сер. р. | точи́лося, точи́лось |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
точи́вшись |
Словник синонімів
ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо - мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ [ЙТИ́], ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. про завершений процес, подію); ТОЧИ́ТИСЯ (перев. про щось тривале); ТВОРИ́ТИСЯ розм. (про щось незвичайне); КО́ЇТИСЯ (про щось недобре); ТЕКТИ́, ВЕСТИ́СЯ (про розмову); РОЗІ́ГРУВАТИСЯ (про події); ВИНИКА́ТИ (час від часу); ІТИ́СЯ [ЙТИ́СЯ] (певним чином здійснюватися). - Док.: відбу́тися, тра́питися, здійсни́тися, пройти́, зді́ятися рідше зроби́тися, зчини́тися, піти́, зверши́тися, доверши́тися, обійти́ся, ста́тися, створи́тися рідше ско́їтися, потекти́, розігра́тися, ви́никнути, піти́ся рідко. В клубі.. відбувався вечір самодіяльності (І. Микитенко); Мало траплялось бенкетів таких, як оце розпочався від рана (П. Грабовський); Найкращий зв’язок з космічним кораблем здійснюється тоді, коли Сонце, Земля і корабель знаходяться на одній прямій (з журналу); Була колись [війна], тепер нема (Т. Шевченко); В столиці проходила нарада голів передових колгоспів (І. Ле); Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей (Т. Шевченко); Він знав усе, що робиться на селі (М. Коцюбинський); [Учитель:] Нічого в світі не чиниться без причини (М. Кропивницький); Напиши, як тобі ведеться в Києві.. Як ідуть твої заняття (Леся Українка); За бурями, за грозами, буранами - я чую: суд вершиться над тиранами (П. Тичина); [Кассандра:] Вже, бачиш, довершилась Божа кара (Леся Українка); Ні одне весілля, ні одні танці.. не обходились без неї (М. Стельмах); Впадають в око ті зміни, які сталися в місті [Києві] (з газети); До вечора точився бій з перемінним успіхом (П. Кочура); Біля вокзалу творилася, як завжди метушня (В. Собко); Видобувшись на кручу, хлопець на мить застиг приголомшений. Що тут коїлося, що творилося! Гам, лемент, гаряча, пекельна тиснява... (О. Гончар); У нас із другом уже тече розмова (І. Вирган); Розмова велася змовницьким шепотом (І. Ле); Вона бачила, що.. на тій вузькій кам’яній плиті мусить розігратися боротьба на життя і смерть (І. Франко); Між ним і Сагайдою не раз виникали гострі сутички (О. Гончар); Цього дня усе, здавалося, добре йшлося (Г. Коцюба). - Пор. передува́ти, 1. ста́тися.
ТРИВА́ТИ (відбуватися протягом певного відрізку часу), ПРОДО́ВЖУВАТИСЯ, ПРОТЯГА́ТИСЯ [ПРОТЯ́ГУВАТИСЯ], ТЯГТИ́СЯ [ТЯГНУ́ТИСЯ], РОЗТЯГА́ТИСЯ [РОЗТЯ́ГУВАТИСЯ] (перев. надто довго); ТОЧИ́ТИСЯ (про дію - перев. довго); ЗАБИРА́ТИ, ЗАЙМА́ТИ (заповнювати якийсь проміжок часу). Рятування тривало до того часу, поки на поверхню моря опустилася ніч (Ю. Яновський); - Доходять чутки, - говорить він, - що анархія у прифронтовій смузі продовжується (А. Головко); Наше діло довго буде протягатися (Словник Б. Грінченка); Після важкої ночі, після страшних снів Єремії здалося, що і тепер ще протягується якийсь сон (І. Нечуй-Левицький); Обід тягся цілі години (І. Нечуй-Левицький); Біля прикордонного пункту Вільховець з неослабною силою точився бій (Н. Рибак); Навчання і спорт забирали в Ольги весь час (В. Собко); Вся подоріж морем займе 17 днів (Леся Українка). - Пор. 1. продо́вжитися.
Словник відмінків
Інфінітив | точи́тися, точи́тись |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | точи́тиметься | точи́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | то́читься | то́чаться |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
то́чачись* |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | точи́вся, точи́всь | точи́лися, точи́лись |
жін. р. | точи́лася, точи́лась |
сер. р. | точи́лося, точи́лось |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
точи́вшись |
Словник синонімів
ВИТІКА́ТИ (про рідину - рухатися, виділятися звідки-небудь струменем або краплями), ВИХО́ДИТИ, СОЧИ́ТИСЯ, ТОЧИ́ТИСЯ, ВИТО́ЧУВАТИСЯ, ВИСО́ЧУВАТИСЯ, СЛЬОЗИ́ТИ, СЛЬОЗИ́ТИСЯ, ПРОТІКА́ТИ, ПРОСО́ЧУВАТИСЯ, ПРОСО́ТУВАТИСЯ розм. (поступово крізь що-небудь); СТІКА́ТИ (у якесь вмістилище). - Док.: ви́текти, ви́литися, ви́йти, ви́точитися, ви́сочитися, протекти́, просочи́тися, просоти́тися, просота́тися, стекти́. У воді кров витікає з розтятих вен непомітно (Ю. Смолич); Поруч із пам’ятником помітили струмок, що витікав із розколини іржавої скелі (З. Тулуб); І витоплений із руди метал з печей виходить (Н. Забіла); З невеликого вим’я [кізки] сочилося молоко (М. Стельмах); З руки в нього точилася кров (П. Панч); Інна відчула себе так, наче вся кров раптом виточилася з її тіла (Ю. Шовкопляс); Оглянув Кметик обережно бузька, розпука тяженька огорнула його душу: ліва нога в коліні надвоє зламана, а з-під лівого крила сльозить кров (С. Ковалів); Теплий сік З дерев розчахнутих помалу Сльозивсь (М. Стельмах); Крізь стелю вода протікала (Леся Українка); Вода невеличкими краплинами почала просочуватись крізь пісок (М. Коцюбинський); Потім він.. підставляє глек, Щоб із берези в глек його стікала Вода живлюща (М. Рильський).
ЛИ́ТИСЯ (про будь-яку рідину), ЛЛЯ́ТИСЯ рідше, ТЕКТИ́, ЛИ́ТИ, БІ́ГТИ, ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ТОЧИ́ТИСЯ, РИ́НУТИ підсил., ЦІДИ́ТИ підсил., ЮШИ́ТИ підсил., СИ́ПАТИСЯ розм., ХЛЮЩА́ТИ розм., ЦІ́ВКОЮ БИ́ТИ підсил. розм., ТОКУВА́ТИ розм. рідко, ЦВИ́ГАТИ [ЦВІ́ГАТИ] діал., ХЛЯ́НУТИ діал., БУ́РИТИ підсил. діал.; ІТИ́ [ЙТИ], ЦЕБЕНІ́ТИ [ЦИБЕНІ́ТИ] підсил. розм. (перев. про кров); СТРУМУВА́ТИ, СТРУМЕНІ́ТИ, СТРУМЕНІ́ТИСЯ, СТРУМИ́ТИ, СТРУМІ́ТИ, СТРУМИ́ТИСЯ, ЦІДИ́ТИСЯ, ДЗЮРИ́ТИ [ЦЮРИ́ТИ] розм., ЦЮРКОТА́ТИ підсил. розм., ЦЮРКОТІ́ТИ підсил. розм., ЧЮРИ́ТИ [ЧУРІ́ТИ] діал., ЧУ́РКАТИ діал. (тонким струменем); КОТИ́ТИСЯ (краплями). Через муровану греблю тихо лилася вода, булькотіла й шуміла по східцях і вливалась в Сулу (І. Нечуй-Левицький); З неба темного невпинно ллється дощ без краю, - Певне, нічка затопити Моренько бажає (Леся Українка); Тече вода в синє море, Та не витікає (Т. Шевченко); Він показав руки свої в землюці і в крові. - Бач, чим підкопувалися! Аж піт з усіх лив (А. Головко); Струмують, ґрунт змивають води. Біжать воркуючи струмки До повноводної ріки (М. Шпак); Одійшли [дівчата] дальше од кручі, де вода ще не дійшла до каміння і пливе тиха да чиста (П. Куліш); Там Рось тихо плине зеленою водою між високими кам’яними стінами (І. Нечуй-Левицький); Першим стояв високий робітник у косоворотці. З руки в нього точилася кров (П. Панч); Рибалка довго ходить по дібровах, .. Де ключ прозоро б’є з-під косогору, І рине, і дробиться по піску (М. Рильський); Зимний дощ цідив, як із відра (І. Франко); [Полікарп Іванович:] Сонце парить, піт юшить з тебе (М. Кропивницький); Дощ острий, зимний сипавсь з хмар густих, в лице ми сік, промочував все тіло (І. Франко); Прокинувся - мокрий: хлющить з мене піт! (І. Нехода); Рука нащупує затвор, але плече відмовляється слугувати - кров б’є цівкою (В. Логвиненко); А Тимофієві й досі здається, що кров командира токує по узбережжю, втискається в пісок (М. Стельмах); А вода хляне та й хляне (Словник Б. Грінченка); Бурить як з барила (Словник Б. Грінченка); Денис заліплює ранку бинтом. - І кров не йде! (О. Гончар); [Максим:] Та ви ж хоч сорочкою руку зав’яжіть! Бач, як кров цебенить! (Я. Мамонтов); Розхристаний, скривавлений.., він ніяково тупцявся перед кошовим, мацаючи поранену руку, з якої цибеніла кров (С. Добровольський); Наші вже пішли. Навмисне залишили нас удвох, - сказала дівчина, витираючи сльози, що так і струмували з її очей (П. Автомонов); Він помітив поставленого на триніг шланга, з якого пружинистою цівкою струменіла на квітник вода (Ю. Мушкетик); Скриплять на завісах хвіртки, співучою цівкою струмить молоко в дійниці (М. Іщенко); З високих скель струмів у озеро пінявий водоспад (Л. Смілянський); Піт брудними патьоками струмився по його обличчю (С. Добровольський); Тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться (Г. Квітка-Основ’яненко); Трьома струмцями піт з його дзюрив (П. Грабовський); Кров із тебе цюритиме, так будуть бити! (Л. Мартович); Сльози капали, цюркотіли, розливалися ріками (Б. Харчук); Там [у храмі].. траплялась нагода оддячить Гутенюкам за смерть Василеву та за ту кров, що не раз чюрила з Палійчуків (М. Коцюбинський); - Я кинув геть топорець, обілляв безтямну водою, спинив кров, що чуріла з її рани (І. Франко); У матері по кам’яному обличчю котились сльози й падали на хліб (Ю. Яновський). - Пор. 1. витіка́ти.
Словник відмінків
Інфінітив | точи́тися, точи́тись |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | точи́тиметься | точи́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | то́читься | то́чаться |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
то́чачись* |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | точи́вся, точи́всь | точи́лися, точи́лись |
жін. р. | точи́лася, точи́лась |
сер. р. | точи́лося, точи́лось |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
точи́вшись |