торчкуватий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний торчкува́тий торчкува́та торчкува́те торчкува́ті
родовий торчкува́того торчкува́тої торчкува́того торчкува́тих
давальний торчкува́тому торчкува́тій торчкува́тому торчкува́тим
знахідний торчкува́тий, торчкува́того торчкува́ту торчкува́те торчкува́ті, торчкува́тих
орудний торчкува́тим торчкува́тою торчкува́тим торчкува́тими
місцевий на/у торчкува́тому, торчкува́тім на/у торчкува́тій на/у торчкува́тому, торчкува́тім на/у торчкува́тих