торочення 2 значення

-1-
іменник середнього роду
(повторення одного й того самого) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний торо́чення  
родовий торо́чення  
давальний торо́ченню  
знахідний торо́чення  
орудний торо́ченням  
місцевий на/у торо́ченні, торо́ченню  
кличний торо́чення*  
-2-
іменник середнього роду
(обтріпування)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний торо́чення  
родовий торо́чення  
давальний торо́ченню  
знахідний торо́чення  
орудний торо́ченням  
місцевий на/у торо́ченні, торо́ченню  
кличний торо́чення*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний торо́чення  
родовий торо́чення  
давальний торо́ченню  
знахідний торо́чення  
орудний торо́ченням  
місцевий на/у торо́ченні, торо́ченню  
кличний торо́чення*