-1-
іменник чоловічого роду, істота
(покупець) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний торжни́к торжники́
родовий торжника́ торжникі́в
давальний торжнико́ві, торжнику́ торжника́м
знахідний торжника́ торжникі́в
орудний торжнико́м торжника́ми
місцевий на/у торжнико́ві, торжнику́ на/у торжника́х
кличний торжнику́ торжники́

Словник синонімів

ПОКУПЕ́ЦЬ (той, хто купує що-небудь), НАБУВА́Ч, СПОЖИВА́Ч, КУПУВА́ЛЬНИКрозм.,КУПЕ́ЦЬрозм.,ТОРЖНИ́Кзаст.На хороший товар багато покупців (прислів’я); Прийшов купець з червоними очима, Щось на подвір’ї з батьком говорив, А потім витягнув капшук з грошима (Д. Павличко); Другий показував усім своє здоров’я ..За будь-якої пори року висовувався вранці крізь віконечко голий до пояса, ждав, щоб його забачили торжники, гоготів: "Ого-го-го!" (П. Загребельний).