-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив схо́плювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   схо́плюймо
2 особа схо́плюй схо́плюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа схо́плюватиму схо́плюватимемо, схо́плюватимем
2 особа схо́плюватимеш схо́плюватимете
3 особа схо́плюватиме схо́плюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа схо́плюю схо́плюємо, схо́плюєм
2 особа схо́плюєш схо́плюєте
3 особа схо́плює схо́плюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
схо́плюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. схо́плював схо́плювали
жін. р. схо́плювала
сер. р. схо́плювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
схо́плюваний
Безособова форма
схо́плювано
Дієприслівник
схо́плювавши

Словник синонімів

ВДИХА́ТИ (дихаючи, наповнювати легені повітрям, газом, парою тощо), ВДИ́ХУВАТИрідше; ВБИРА́ТИ[УБИРА́ТИ], ВТЯГА́ТИ[УТЯГА́ТИ], ВТЯ́ГУВАТИ[УТЯ́ГУВАТИ], КОВТА́ТИ, ЛОВИ́ТИ, ХАПА́ТИ, СХО́ПЛЮВАТИ (перев. у спол. із сл. повітря). - Док.: вдихну́ти, ввібра́ти[увібра́ти], втягну́ти[утягну́ти], втягти́[утягти́], протягну́ти, потягти́[потягну́ти], ковтну́ти, вхопи́ти[ухопи́ти], схопи́ти. Відпочити сів І вдихаю радісно пахощі полів (Д. Павличко); На повні грудивдихував вологу (Л. Первомайський); Терезка сиділа мовчки, з насолодою вбираючи в себе міцне повітря (М. Томчаній); Повними грудьми втягаючи в себе морозне повітря, подався Семен дорогою ген за село (М. Коцюбинський); Всі троє посідали перед вогнищем і, нервово втягуючи в себе.. пахощі, неспокійно вертять головами (В. Козаченко); Я кинувся до вікна, широко відчинив його, почав жадібно ковтати свіже повітря (Я. Гримайло); Ловив грудьми холодне повітря (М. Коцюбинський); Всміхався в простори й жадно хапав легенями весняне повітря (А. Головко).
З’Є́ДНУВАТИ (об’єднувати одну з одною якимсь способом окремі частини - деталі, кінці і т. ін.), СПОЛУЧА́ТИ, СПОЛУ́ЧУВАТИрідше,ЄДНА́ТИ, ЗЛУЧА́ТИрідко;СХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ (перев. швидко або тимчасово); ЗЧІ́ПЛЮВАТИ, ЗЧЛЕНО́ВУВАТИтехн. (деталі, секції і т. ін.); ЗРО́ЩУВАТИ, ЗЛЮТО́ВУВАТИ (перев. зварюванням); ЗВО́ДИТИ, ЗМИКА́ТИ, СТУЛЯ́ТИ, СТУ́ЛЮВАТИ, ТУЛИ́ТИ (кінці чого-небудь); СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, КРІПИ́ТИтехн. (закріплюючи чимось). - Док.: з’єдна́ти, сполучи́ти, злучи́ти, схопи́ти, прихопи́ти, зчепи́ти, зчленува́ти, зрости́ти, злютува́ти, звести́, зімкну́ти, стули́ти, скріпи́ти. З’єднавши [кінці кабеля], пускається назад.. Він почуває задоволення від того, що полагодив кабель (О. Гончар); Амфіон.. умощує те каміння, сполучує його і виводить мур (Леся Українка); Кінці хреста злучає широкий обід (М. Коцюбинський); Схопив на живу нитку (М. Номис); Ми заходилися її [котушку кабелю] перемотувати, уважно вишукуючи пошкодження і зрощуючи кінці (Н. Тихий); Вони приганяють і скріплюють останні кругляки (М. Стельмах).
ЗРОЗУМІ́ТИщо і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ[ВБАГНУ́ТИ]розм.,УТНУ́ТИ[ВТНУ́ТИ]розм.,УТЯ́МИТИ[ВТЯ́МИТИ]розм.,ЗМЕТИКУВА́ТИрозм.,УТОРО́ПАТИ[ВТОРО́ПАТИ]розм.,РОЗТОРО́ПАТИрозм.,РОЗЧО́ВПАТИрозм.,РОЗЧУ́ХАТИрозм.,РОЗШОЛО́ПАТИ[РОЗЧОЛО́ПАТИ]розм.,ЗМИКИ́ТИТИрозм.,ВТЕЛЕ́ПАТИфам., УРОЗУМІ́ТИ[ВРОЗУМІ́ТИ]заст.,РОЗЧУ́МАТИдіал.,ЗМІРКУВА́ТИдіал.,ВИ́РОЗУМІТИрідко;УЛОВИ́ТИ[ВЛОВИ́ТИ], УХОПИ́ТИ[ВХОПИ́ТИ], СХОПИ́ТИрозм. (швидко, легко); РОЗІБРА́ТИСЯу чому,РОЗГАДА́ТИ, РОЗКУСИ́ТИрозм.,РОЗКУМЕ́КАТИфам. (щось складне, неясне, заплутане). - Недок.: розумі́ти, тя́мити, уло́влювати[вло́влювати], схо́плювати, розбира́тися, розга́дувати, розку́шувати рідко.Прочитавши кілька рядків і не зрозумівши змісту, він закрив книжку (Григорій Тютюнник); Тут мій герой не те щоб дрейфив, а просто говорив, що його не так зрозуміли (М. Хвильовий); Романз болем і жалістю збагнув, що стара й досі виглядає свого Івана (М. Стельмах); Спершу нічого не міг утямити, тільки дивився пильно, й на його смаглявому виду з’явився переляк (Є. Гуцало); З отих криків годі було щось уторопати. Цигуля не із слів зрозумів, а просто відчув серцем, що все провалилося (А. Головко); Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський); Він спершу не розумів, про що йдеться, а коли розшолопав, куди навертає Сагайдак, то йому одразу аж млосно стало (С. Добровольський); Ніхто в Терпінні не змикитив, яку вигоду матиме Дрочило від пастухування свого приймаченка (І. Головченко і О. Мусієнко); [Старшина:] Я знаю, що вам багато говорить не треба. Ви зразу мене урозумієте (І. Карпенко-Карий); Не міг вирозуміти [Семен], про що бесідник говорить (Лесь Мартович); Даша прислухалася, але не могла вловити змісту (С. Журахович); Руснаки гомоніли прудко, з особливим акцентом, так що незвикле вухо не могло зразу вхопити суть розмови (М. Коцюбинський); Для неї, яка з трійок не вилазила, було просто дивовижно, як він швидко все схоплював, який розум у нього чіткий та бистрий (О. Гончар); - Зрозуміло, - зітхнув Анрі-Жак, хоча насправді розібрався в цьому значно пізніше (Ю. Яновський); Дівчачу натуру трудно розгадати (Г. Квітка-Основ’яненко); На його загостреному знизу обличчі межуються і пошана до Мірошниченка, і якась інша, більш потайна думка, яку не так уже й важко розкусити (М. Стельмах); Вона тепер лише розкумекала, чого прийшли люди, і голосним жалісливим тужінням ніби хотіла компенсувати витрачений на міркування час (І. Кириленко). - Пор. доду́матися, 1. розумі́ти, усвідо́млювати.
ЛОВИ́ТИ (намагатися затримати того, хто тікає, віддаляється), СХО́ПЛЮВАТИ, ХАПА́ТИрозм.,ХВАТА́ТИрозм.,ЛА́ПАТИдіал. - Док.: злови́ти, схопи́ти, пійма́ти, спійма́ти, упійма́ти[впійма́ти], улови́ти[влови́ти], зла́пати, пійня́ти[пойня́ти][поня́ти]заст.- Гомін і собаки валують. - Це, мабуть, знову фабричних ловлять, - висловив догадку старий (О. Гончар); Легіні тікали. В гори, ліси, куда очі дивляться - аби не впасти в руки, аби не датися зловити (Г. Хоткевич); - Її [Олю] схопили на світанку, відстрілювалась на узліссі, - додав дід-старожил (В. Логвиненко); Янкеля Гореліка піймали двоє козаків, але йому пощастило вирватися з капкана (О. Довженко); Їх [Остапа і Соломію] могли спіймати, одіслати до пана (М. Коцюбинський); На селах часто шарили жандарми, все вивдували, все випитували та хапали комуністів (С. Чорнобривець); - Тепер закочуйте рукави та хватайте по десятку отих гультяїв та бунтарів, - крикнув Єремія (І. Нечуй-Левицький); Утік соловій мій, - бігаймо, лапаймо! (Б. Грінченко); Лев побіг по лісі; бігав, бігав: тут злапав серну, там зайчика (І. Франко); Поняв ти мені зайця (Словник Б. Грінченка).
ОДЕ́РЖАТИ (заслужити якусь оцінку на уроці або екзамені), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ЗАРОБИ́ТИрозм.;УХОПИ́ТИ[ВХОПИ́ТИ]розм.,СХОПИ́ТИрозм. (незадовільну або нижчу, ніж хтось сподівався). - Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, заробля́ти, хапа́ти, схо́плювати. Ася.. одержала з математики двійку, всім було дуже сумно за неї (О. Іваненко); На вступних екзаменах з літератури я схопив "трійку" (А. Хорунжий).
ОДЕ́РЖАТИ (зазнати на собі певної дії кого-, чого-небудь), ОТРИ́МАТИ, ДІСТА́ТИ, ЗАРОБИ́ТИрозм.,ЗДОБУ́ТИрозм.; СХОПИ́ТИрозм.,УХОПИ́ТИ[ВХОПИ́ТИ]розм. (раптово, несподівано). - Недок.: оде́ржувати, отри́мувати, дістава́ти, заробля́ти, здобува́ти, схо́плювати. Я простяг у напрямку до борців руки й одержав кілька добрих стусанів у щелепи (Ю. Яновський); Так отримав по пальцях, що й досі, при згадці, щемлять вони (М. Стельмах); Падає отаман Балабан, діставши три смертельні рани (О. Довженко); - То дарма, що собі заробили болячку, по токах чужих ходячи, зате он кому повні винбарі зерном поналивали (А. Головко); Був покликаний [Іванов] до армії на початку війни і відвоював, поки не здобув сухоти в Мазурських болотах (Ю. Смолич); На ранок його знову схопив кашель, закололо в боці (Ю. Бедзик).
ПІЙМА́ТИ (те, що летить, кинуте, котиться і т. ін.), ЗЛОВИТИ, ВЛОВИ́ТИ[УЛОВИ́ТИ], ПІДХОПИ́ТИ, СХОПИТИ, СПІЙМА́ТИ, УПІЙМА́ТИ[ВПІЙМА́ТИ], ПРИЙНЯ́ТИ[ПРИНЯ́ТИрідко], ПРИЙМИ́ТИдіал. (щось кинуте). - Недок.: лови́ти, підхо́плювати, схоплювати, прийма́ти. Вітер війнув. У найближчі берези ударивши шумом, листя поніс золоте.. Кузь перед себе листочок піймав (П. Тичина); Він з усмішечкою витягнув з кишені перев’язану мотузочком пачку грошей, підкинув її вгору, зловив і на мигах показав: бери, мовляв (М. Стельмах); Листя ж ми руками ловим - та куди там уловить! (П. Тичина); Він підкинув того каменя вгору та й підхопив (казка); Дитині хотілось би побавитися з котом, що.. так гарно простягає лапку до клубочка з ниткою, хоче його спіймати (М. Коцюбинський); Кирило вхопив Дениса на руки, підкинув угору і знову упіймав (О. Копиленко).
СПРИЙМА́ТИ (розпізнавати що-небудь органами чуттів, осягати розумом), УЛО́ВЛЮВАТИ[ВЛО́ВЛЮВАТИ], ЛОВИ́ТИ, СХО́ПЛЮВАТИ, ВБИРА́ТИ[УБИРА́ТИ], ВСО́ТУВАТИ[УСО́ТУВАТИ], ПРИЙМА́ТИрідше, ХАПА́ТИрідше. - Док.: сприйня́ти, улови́ти[влови́ти], пійма́тирозм.упійма́ти[впійма́ти]розм.схопи́ти, ввібра́ти[увібра́ти], вбра́ти[убра́ти], всота́ти[усота́ти], прийня́ти, ухопи́ти[вхопи́ти]. Та й самі картини дядькові відтепер уже сприймав інакше: краще розумів їх, більше вражали і подобались (А. Головко); Тітка сприйняла мої слова всерйоз і задумалась (Є. Гуцало); Це якраз той період, коли дитина починає узагальнювати явища, починає вловлювати якісь доти їй не доступні закономірності життя (О. Гончар); Він точно вловлював контурні лінії і тушкував тіні.. м’яко й рівно (З. Тулуб); Ми були захоплені відвагою робітників і заспівали з ними й собі, ловлячи окремі слова (П. Панч); Він дивився їй в обличчя, хотів впіймати вираз очей (Ю. Збанацький); Він вбирав у себе ліс, вбирав його пісні і плачі (Ю. Мушкетик); Я.. жадібно вбираю, всотую все, що тут грає радістю, світиться і мигоче (М. Бажан); Ноги, немов непотрібні, самі знали звиклі дороги, і очі, теж наче зайві, байдужно приймали все до нудоти знайоме (М. Коцюбинський); Високі й кремезні руснаки гомоніли прудко, з особливим акцентом, так що незвикле вухо не могло зразу вхопити суть розмови (М. Коцюбинський).
УЗЯ́ТИ[ВЗЯ́ТИ] (захоплювати рукою, руками, зубами, якимсь знаряддям тощо); УХОПИ́ТИ[ВХОПИ́ТИ], СХОПИ́ТИ, ХОПИ́ТИдіал., ХВАТОНУ́ТИрозм. (перев. швидко, рвучко); ПРИЙНЯ́ТИ, ПРИЙМИ́ТИдіал. (від когось, звідкись - до рук, на плечі тощо). - Недок.: бра́ти, хапа́ти, хвата́тирозм.схо́плювати, прийма́ти. Одягся він, узяв сокиру, пішов (М. Коцюбинський); - Бери весло та правуй за мною (І. Нечуй-Левицький); Ухопив пес цілого пирога (О. Ковінька); Федот поблід, міцно схопив Прокопа за руку (Григорій Тютюнник); Олена схоплює мене за праве вухо (І. Микитенко); Хлопець хопив кусень пирога (С. Ковалів); Мусив ловити [Алі] мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок (М. Коцюбинський).

Словник фразеологізмів

бра́́ти (хапа́́ти, схо́́плювати і т. ін.) / взя́́ти (схопи́́ти) за го́́рло кого. 1. Настирливо або силою домагатися чогось. Почалися виступи делегатів з місць.., тут же грізно клялися, що твердою рукою .. візьмуть саботажників за горло (О. Гончар).

2. Сваритися з кимось, прискіпуватися до когось. — От вони й хапатимуть один одного за горло з приводу кожної дрібниці… А знаєш, я не від того, щоб вони посперечались (Ю. Шовкопляс); Вони [французи] і на владику лають, За горло всякого хватають, Гризуться і проміж себе (І. Котляревський).

лови́ти (хапа́ти, схо́плювати і т. ін.) на льоту́ (на лету́) що. Дуже швидко, легко сприймати, засвоювати і т. ін. що-небудь. Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький); Кожне слово його аудиторія хапає на льоту (О. Гончар); Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Ю. Шовкопляс); Парубок зразу прив’язався до лейтенанта і кожне його слово перехоплював на льоту (М. Стельмах); Недаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ, .. прослідити його зв’язок з іншими (І. Франко); Грицько не читав, а жер ті книжки; хапав на лету все, що розносилося .. течією друкованого слова (Панас Мирний).

лови́ти (хапа́ти, схо́плювати і т. ін.) на льоту́ (на лету́) що. Дуже швидко, легко сприймати, засвоювати і т. ін. що-небудь. Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький); Кожне слово його аудиторія хапає на льоту (О. Гончар); Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Ю. Шовкопляс); Парубок зразу прив’язався до лейтенанта і кожне його слово перехоплював на льоту (М. Стельмах); Недаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ, .. прослідити його зв’язок з іншими (І. Франко); Грицько не читав, а жер ті книжки; хапав на лету все, що розносилося .. течією друкованого слова (Панас Мирний).