-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив стушкува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   стушку́ймо
2 особа стушку́й стушку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа стушку́ю стушку́ємо, стушку́єм
2 особа стушку́єш стушку́єте
3 особа стушку́є стушку́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. стушкува́в стушкува́ли
жін.р. стушкува́ла
сер.р. стушкува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
стушко́ваний
Безособова форма
стушко́вано
Дієприслівник
стушкува́вши

Словник синонімів

I. ТУШКУВА́ТИ (м’ясо, овочі тощо), ПРИПУСКА́ТИрозм. - Док.: стушкува́ти, припусти́ти. Вони варили собі рідко.. Коли траплялося на кухні м’ясо - кидали його просто в борщ або тушкували з картоплею (Ю. Збанацький).