стушкувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | стушкува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | стушку́ймо | |
2 особа | стушку́й | стушку́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | стушку́ю | стушку́ємо, стушку́єм |
2 особа | стушку́єш | стушку́єте |
3 особа | стушку́є | стушку́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | стушкува́в | стушкува́ли |
жін.р. | стушкува́ла | |
сер.р. | стушкува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
стушко́ваний | ||
Безособова форма | ||
стушко́вано | ||
Дієприслівник | ||
стушкува́вши |